Комітет з питань науки і освіти рекомендував парламенту при розгляді проекту Закону про Держбюджет на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.) виключити статтю 22 та додаток 10. Якщо документ залишать у незмінному вигляді, то з 1 січня підготовку фахівців у технікумах і коледжах державної форми власності, які входять до структури вишів III—IV рівнів акредитації і не є юридичними особами, почнуть фінансувати з обласних бюджетів та скарбниці міста Києва. Виняток зроблять лише для закладів, що мають національний статус.
Тож з нового року ректорам і місцевій владі доведеться визначатися — як фінансувати «свої» коледжі та чи фінансувати взагалі. «Говорити про штучне виокремлення технікумів і коледжів з тіла університетів — це абсолютно непрофесійно, це суперечить філософії створення сучасних великих освітніх холдингів за світовим зразком», — наголосив перший заступник голови комітету Олександр Співаковський.
Парламентарії підозрюють, що переважно за рахунок технікумів і коледжів, які передають під опіку місцевим бюджетам (а це заощадить для державної скарбниці 800 млн грн), уряд збирається дофінансовувати шкільну реформу. Згідно з додатком 3 проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачено субвенцію з державної скарбниці місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» на
1 300 млн грн.
Поки що МОН фінансує технікуми і коледжі за рахунок перерозподілу інших внутрішніх ресурсів. Проте на листопад та грудень поточного року коштів не вистачить. Тож якщо не внести зміни до держбюджету на 2018 рік, працівники цих закладів з настанням холодів можуть залишитися без зарплати, а студенти-пільговики — без відповідного забезпечення.
Ще більше питань до бюджету на рік прийдешній. Комітет наполягає на зміні загальної моделі фінансування вищої освіти, що дозволить заощадити кошти і знайти ресурси на фінансування коледжів. «Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми має стати профілізація вищої освіти, а саме — розміщення державного замовлення за напрямами (спеціальностями), з урахуванням профільності закладів вищої освіти (вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації)», — зазначають у своєму рішенні народні депутати. Як перший крок вони пропонують зменшити апетити «всеядних» вишів. «Пропозиції стосовно обсягу державного замовлення на напрям «Право» розглядатимуться для юридичних академій та класичних університетів, на напрям «Економіка підприємства» — для економічних, класичних та технічних, на напрям «Фінанси і кредит» — для економічних та класичних університетів» тощо.
Крім того, «дієвим способом оптимізації» фінансування вишів парламентарії вважають запровадження механізму індикативної собівартості навчання за кожною спеціальністю (спеціалізацією) відповідно до ліцензійних умов. Йдеться про визначення мінімальної вартості навчання, яка дозволить забезпечити належний рівень освітніх послуг, на противагу демпінговим цінам, які пропонують деякі не надто авторитетні університети. «Кого можна підготувати за 7—8 тисяч гривень?» — поставив риторичне запитання Олександр Співаковський. І порадив припинити фінансувати «фейкові виші».Комітет рекомендував уряду внести відповідні зміни до Закону «Про вищу освіту» і розробити механізм встановлення індикативної вартості.
Водночас депутати пропонують внести зміни до додатку 3 цього ж законопроекту і зменшити видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетами на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» на суму 800 000 тис. грн. Таку ж суму пропонують додати вишам на фінансування технікумів і коледжів. «Не можна реформувати одну ланку освіти за рахунок іншої», — наголосив перший заступник голови комітету.
Довідково
За проектом закону про Державний бюджет України на 2019 рік, на фінансування з місцевих бюджетів мають передати 69 технікумів та коледжів у 17 областях України та місті Києві.
