Парламентська хроніка
Ранкове засідання 21 вересня
Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав християн східного обряду з великим святом — Різдвом Пресвятої Богородиці. Щиро вітаючи всіх із цим святом, яке у народі називають Другою Пречистою, він висловив сподівання, що Третю Пречисту цього року українці святкуватимуть із Томосом, і в Україні буде Українська помісна православна церква. «Цього хоче український народ і вірю, що це благословляє Бог», — сказав він.
Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, в. о. міністра фінансів України Оксана Маркарова, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Крім того, головуючий наголосив, що напередодні парламент ухвалив низку важливих рішень. Він подякував головам політичних фракцій за знайдений компроміс та зауважив, що нині не менш важливий етап — ознайомлення з проектом держбюджету на 2019 рік. Саме з розгляду цього питання мала розпочатися година запитань до уряду. Проте на вимогу фракції Радикальної партії та її лідера Олега Ляшка, який наголосив, що представлення проекту держбюджету та година запитань до уряду — це зовсім різні процедури, спочатку вирішили дати можливість урядовцям відповісти на запитання депутатів.
Так, Сергій Шахов («Воля народу») акцентував увагу на заборгованості зарплат шахтарям. А також на незадовільному виконанні своїх обов’язків профільним міністром Ігорем Насаликом, відставки якого, за словами депутата, вимагають шахтарі.
Міністр енергетики та вугільної промисловості хоч і визнав наявність заборгованості на рівні 348,1 млн грн, наголосив, що вона виникла через різницю у собівартості продукції. «Ми склали схему і з понеділка почнуться загальні проплати по різниці собівартості продукції. Поточна оплата за відвантажене вугілля проводиться стовідсотково», — сказав І. Насалик.
Позафракційний Сергій Міщенко торкнувся питання нарахування субсидій. За його словами, нині батьки масово виписують своїх дітей, онуків із квартир через зміни до порядку нарахування субсидій. У відповідь міністр соцполітики Андрій Рева зазначив, що у порядку дійсно є серйозні зміни, проте вони не зобов’язують виписувати людей, які фактично проживають в іншому місті. «Тому, якщо хтось каже людям, що потрібно виписуватись, він вводить їх в оману. Ці питання регулюються робочими комісіями, які розглядають заяви громадян», — сказав міністр. У свою чергу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зауважив, що всі, хто потребує субсидій, їх отримають. Водночас додав, що під час прийому людей у відділах соцзахисту може спрацьовувати місцевий локальний чинник, можливі навіть прояви хамства, та категорично засудив їх. «При кожному органі соцзахисту працює комісія, яка може розглянути унікальний випадок і прийняти по ньому справедливе рішення», — додав прем’єр.
Представляючи проект державного бюджету на наступний рік, в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова повідомила, що документ містить у собі такі цілі: утримати макростабільність та зменшити дефіцит; задіяти всі інструменти для прискорення економічного зростання; забезпечити мир та захистити суверенітет через фінансування безпеки та оборони; запровадити ефективне врядування, збільшити підзвітність та прозорість.
Найбільшим викликом бюджету на наступний рік О. Маркарова назвала державний борг. «417,4 млрд грн — це безпрецедентна цифра, яку наступного року доведеться виплатити на погашення та обслуговування боргу», — сказала вона, додавши, що кошти на ці виплати передбачено у кошторисі в повному обсязі.
У проекті також забезпечено ресурсами всі головні пріоритети. «Перший пріоритет — оборона, — наголосила в. о. міністра фінансів. — Ми визнаємо, що маємо справу з агресією: військовою, економічною, гібридною. Саме тому мужні чоловіки та жінки, які боронять нас на фронті, охороняють спокій на вулицях наших міст, повинні мати змогу робити це ефективно. У проекті закладено 209,7 млрд грн і виконано повністю завдання Президента і рішення РНБО щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовців». Водночас на розвиток озброєння та техніки закладено 28,9 млрд грн.
Видатки на охорону здоров’я збільшуються на 11,9 млрд грн.
На підтримку проекту «Нова українська школа» передбачено 1,3 млрд грн. Також збільшується фінансування інклюзивної освіти.
Що стосується соцзахисту, то це питання також залишається пріоритетним для уряду. Витрати на виплату пенсій у 2019 році збільшено на 27,3 млрд грн. Буде повністю забезпечено Пенсійний фонд, всі пенсії та їх осучаснення з 1 березня будуть повністю профінансовані, додала урядовиця.
Щодо субсидій, то їх точно вистачить усім, кому вони потрібні, запевнила О. Маркарова.
Мінімальна зарплата наступного року становитиме 4 тис. 200 грн і збільшуються всі соціальні нормативи на інфляцію плюс 2%. Тобто збільшення не лише компенсуватиме інфляцію, а й трохи її випереджатиме, роз’яснила вона.
Окремо чиновниця зупинилась на ремонті доріг. «Це питання не можна вирішити за один чи три роки, тож, якщо наповнення Дорожнього фонду в 2018 році від акцизів було на рівні 50%, то у 2019 році вже — 75%. Разом із коштами від міжнародної фінансової допомоги від наших партнерів ця сума становитиме 56 млрд грн», — повідомила вона.
Підтримуючи агросектор, уряд зосередився на допомозі малому фермерству, розвитку тваринництва, садівництва, здешевленні кредитів для малого сільськогосподарського бізнесу.
Видатки Державного фонду регіонального розвитку зростуть у 1,5 разу порівняно з нинішнім роком і сягнуть 9,1 млрд грн (децентралізація). Також буде додаткова субвенція на підтримку ОТГ в розмірі 1,9 млрд грн.
У свою чергу голова Комітету з питань бюджету Андрій Павелко, зауваживши, що уряд своєчасно подав проект кошторису на наступний рік до парламенту і його представлення відбувається у визначений законодавством термін, зазначив, що Верховна Рада має можливість належним чином розглянути документ за повною процедурою, визначеною Регламентом.
Водночас А. Павелко повідомив, що в комітеті відбулося попереднє представлення документа і під час загальної дискусії наголошувалось на окремих проблемних питаннях, які потребують подальшого обговорення. Зокрема, щодо реалістичних планів надходжень від приватизації з огляду на невиконання такого показника протягом останніх років.
Крім того, А. Павелко наголосив, що всі правки бюджетному комітету повинні бути подані не пізніше 1 жовтня 2018 року. До того ж пропозиції щодо збільшення або зменшення витрат і надходжень повинні визначати джерела їх покриття.
На початку ранкового засідання Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала пам’ять народного депутата 2, 3 та 4 скликань Віталія Шевченка, який відійшов у вічність на 65-му році життя.
З днем народження цього дня вітали Ігоря Артюшенка (БПП).
