Нещодавно у Верховній Раді з’явилася нова законодавча ініціатива від 32 народних депутаток України — жінок, представниць різних фракцій — законопроект про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 9118), що зобов’язує під час будівництва житлових комплексів зводити об’єкти громадського обслуговування населення та соціальної сфери — і не лише супермаркети, а й дитячі садки, школи, поліклініки, спортивні та дитячі майданчики.
Ця проблема особливо гостро постала в столиці. Якщо у «спальних» районах нові житлові масиви та комплекси зазвичай виростають разом із власною інфраструктурою, і школи та дитсадки більшої наповненості, то в старих районах — нові висотки виростають мов гриби після дощу, а ось школи та дитсадки — ще з радянських часів. Яскравий приклад — Солом’янський район Києва, де поблизу лише однієї вулиці Липківського (колишня Урицького) за останні декілька років введено в експлуатацію чотири багатоповерхові ЖК, ще два — на стадії будівництва, а два — на стадії проектування. Хоча досі тут був лише радянський житлофонд — «сталінки», «чешки», «БПСки», а за часи незалежності жодної нової школи, дитсадка, поліклініки чи лікарні відкрито не було (окрім кількох приватних садків у новобудовах) і відреставровано школу № 115, побудовану в 1930-х роках. Старі дитсадки та школи переповнені, батькам доводиться записувати дитину одразу після народження, заняття у школах проводять у декілька змін, не рятує і новий порядок розподілу дітей у дитсадки та школи за місцем реєстрації — місць катастрофічно бракує, а утримання однієї дитини в приватному садку коштує понад 10 тисяч гривень на місяць (але й там переповнено). А в яскраво-претензійному зовні ЖК «Квартет» на початку вулиці Липківського, із чотирьох «башт» на понад 500 квартир, який, як рекламував забудовник, мав стати «візитівкою» району, досі не відкрито навіть жодного дитячого майданчика на стилобаті.
«Сьогодні соціальна інфраструктура великих житлових комплексів, як правило, не будується. Новоселам нікуди віддавати дітей — немає дитсадків та шкіл, ніде лікуватися — у межах пішохідної доступності відсутні поліклініки. Держархбудінспекція згідно з чинним законодавством не може відмовити в прийнятті об’єкта до експлуатації навіть якщо там не створені умови для навчання, лікування чи дозвілля людей», — зауважила на своїй сторінці у Фейсбуці співавтор законопроекту, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова (фракція БПП).
«Відповідно до Закону України «Про основи містобудування», головними напрямами містобудівної діяльності є, зокрема, створення соціальної інфраструктури територій та населених пунктів, — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. — Проте, на даний час, залишається законодавчо не врегульованим питання будівництва об’єктів громадського обслуговування населення, а саме закладів дошкільної освіти, закладів загальної середньої освіти, закладів охорони здоров’я та інших. Особливо гостро це питання постає під час комплексної забудови території та будівництва великих житлових комплексів. Суб’єкти містобудування, ігноруючи вимоги законодавства, не передбачають у складі проектної документації об’єкти громадського обслуговування населення. А у разі їх наявності в проекті такі об’єкти зводяться і здаються в експлуатацію в останню чергу. Наявні на відповідній території заклади освіти переповнені, громадяни вимушені записуватись у черги вже при народженні дитини».
Законопроект передбачає, що на етапі отримання замовником будівництва дозволів на проектування та будівництво житлових комплексів, уповноважені органи містобудування та архітектури в містобудівних умовах та обмеженнях мають визначити потребу в соціально-громадських об’єктах в межах забудови та їх техніко-економічні показники відповідно до будівельних норм.
Відтак проект закону унеможливить прийняття в експлуатацію будинків та житлових комплексів у разі, якщо попередньо не прийняті в експлуатацію об’єкти громадського обслуговування населення соціальної сфери — дитсадок, школа, поліклініка — що входять до складу затвердженої проектної документації, або ж їх прийняття в експлуатацію має здійснюватися одночасно з іншими об’єктами.
Також Ірина Суслова зауважує, що передбачена чинним законодавством пайова участь не гарантує розвитку соціальної інфраструктури, оскільки її сплату супроводжують численні зловживання.
«Якщо нічого не робити, за кілька років у великих містах, а також в містах-супутниках матимемо цілковитий колапс й конституційні права людини на освіту та медичні послуги стануть порожнім звуком, — переконана парламентарій. — Містобудівні умови та обмеження, що видаються при комплексній забудові, міститимуть техніко-економічні показники об’єктів соціальної сфери, які забудовник зобов’язаний звести. Прийняття об’єкта в експлуатацію відбувається лише за умови попереднього або одночасного прийняття в експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури. Відсутність таких об’єктів є підставою для Держархбудінспекції відмовити у видачі сертифіката готовності об’єкта».
Народний депутат сподівається, що ухвалення закону сприятиме зростанню соціальної відповідальності забудовників та появі в сучасних ЖК нових шкіл, дитсадків, поліклінік: «Пішохідна доступність цих об’єктів для мешканців, розвантаження найближчих старих шкіл, дошкільних закладів та лікарень. Також має відбутися зростання якості освітніх та медичних послуг за рахунок зменшення числа бажаючих їх отримати».
Факт
— У 2017 році у столиці побудували 298 житлових будівель — це 28190 квартир.
— До кінця 2018 року в Києві заплановано відкрити після будівництва чи реконструкції три школи та вісім дитячих садків, — повідомляє прес-служба міського голови Києва Віталія Кличка. — Чергу до дитсадків за останні три роки скорочено з 15 до 3 тисяч. До кінця року столична влада обіцяє створити 2225 додаткових місць у дитсадках.
