Діагноз «сибірська виразка» офіційно підтверджено в одного з п’яти госпіталізованих пацієнтів, котрі мешкають у селі Міняйлівка Саратського району.
П’ять днів тому до інфекційного відділення Саратської райлікарні з підозрою на сибірську виразку було госпіталізовано п’ятьох осіб. Усі постраждалі перебували в одному приватному домогосподарстві. Фахівці зазначають, що зараження сталося під час забою худоби з ознаками хвороби та вживання її м’яса.
За словами медиків, це шкірна форма, яка лікується антибіотиками і не становить такої небезпеки, як легенева. Також отримано позитивний результат дослідження м’яса убитої тварини й ґрунту на подвір’ї, де здійснювався забій.
На під’їздах до села виставлено шість карантинних постів. Поліцейські, рятувальники та нацгвардійці протягом 14 днів контролюватимуть виконання тимчасової заборони на реалізацію місцевої м’ясо-молочної сировини.
Варто сказати, що спалахи сибірської виразки за останні 15 років було зафіксовано в Криму, Херсонській, Донецькій, Київській областях. Основним джерелом її поширення є «подарунки радянської епохи» — скотомогильники. Сьогодні це засипані землею чи піском місця поховання хворих тварин. Зазвичай місце розташування таких скотомогильників визначити досить складно, оскільки відсутня карта із зазначенням їх розміщення. Приміром, у Голопристанському районі Херсонщини зафіксовано шістнадцять можливих вогнищ поширення сибірської виразки — скотомогильників. У цих населених пунктах заборонено проводити земляні роботи без спеціальних дозволів ветслужб. А враховуючи те, що скотомогильники регулярно підтоплюються, збудники хвороби можуть потрапляти в ґрунтові води. На сьогодні в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях налічується 1012 стаціонарно неблагополучних щодо сибірської виразки населених пунктів. Небезпека епідемії зберігається з травня по жовтень. Фахівці закликають терміново проінвентаризувати закинуті могильники та встановити санітарні зони з попереджувальними знаками.
