Парламентська хроніка
Ранкове засідання 3 жовтня

Зранку в сесійній залі зареєструвалися 353 народні депутати. Традиційно в середу обранці розглядають питання ратифікації. Так, було обговорено проект закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект модернізації української залізниці (Модернізація інфраструктури Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Михайло Бондар, Володимир Соляр.

 

Заслужений вчитель України Паул Пшенічка.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Дослівно

Найкращий учитель України Паул Пшенічка: «Затрати на освіту — це не затрати. Це інвестиція у майбутнє, і ми повинні це підтримати». Врешті, переконаний він, хороша школа — це коли діти поважають учителів, вчителі — дітей, а батьки підтримують школу. Згодом діти, що закінчують школу, несуть цю атмосферу в доросле життя, виховують так само своїх дітей і тим самим будують майбутнє нашої країни.

 

Саму фінансову угоду, повідомив заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк, було підписано 19 грудня 2016 року в Брюсселі. Її мета — залучити фінансові ресурси в розмірі 150 млн євро для реалізації проекту модернізації залізничного напрямку Долинська — Миколаїв — Колосівка. Проектом передбачено будівництво другої колії, електрифікацію та модернізацію систем сигналізації і зв’язку за напрямком Долинська — Миколаїв — Колосівка, що дасть змогу збільшити рівень пропускної спроможності напрямку, забезпечити енергозбереження під час здійснення перевезень залізничним транспортом та зменшити експлуатаційні витрати.
Комітет у закордонних справах рекомендував ухвалити проект закону за основу та в цілому.
«Модернізація згаданої ділянки дозволить значно збільшити пропускну спроможність вантажних перевезень залізницею у напрямках портів: Миколаїв, Одеса, Ольвія. Завдяки чому збільшиться рівень пропускної спроможності напрямку залізниці, буде забезпечено енергозбереження під час здійснення перевезень залізничним транспортом та зменшено експлуатаційні витрати. А також підвищити швидкість руху вантажних поїздів на 20—25 відсотків», — зауважила голова комітету Ганна Гопко.
Після реалізації проекту, який заплановано на кінець 2021 року, додала вона, фінансовий ефект від роботи залізниці очікується на рівні 722 млн грн на рік. Крім того, на модернізованих ділянках залізниці буде створено понад 300 кваліфікованих робочих місць. Технічний опис свідчить: довжина першої фази робіт — 148 км (Долинська — Миколаїв); другої — 105 км (Миколаїв — Клосівка). Загальна довжина — 253 км (Долинська — Миколаїв — Колосівка). «У цих ділянках передбачено будівництво колій, реконструкція існуючих залізничних шляхів. Ми сподіваємося, що цей проект буде втілено», — наголосила парламентарій.
Виступаючи з трибуни, Г. Гопко закликала керівництво «Укрзалізниці» пришвидшити внутрішні процедури для того, щоб кожний пасажир, який купує квитки онлайн, отримував одразу квиток, а не якийсь бланк, який потім має роздруковувати на вокзалі. «Це величезне шахрайство і корупція. Кожен клієнт, який купив онлайн квиток, має отримувати квиток. А пояснення від «Укрзалізниці», що немає технічної можливості, є неприйнятними», — наголосила вона.
На підтримку законопроекту виступила і Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко. Водночас вона нагадала, що російська агресія призвела до крадіжки в «Укрзалізниці» та в України понад 30 тис. вагонів, які залишилися на окупованій території. «Тема цієї крадіжки є однією з ключових під час засідання економічної групи у Мінську. Ми вимагаємо від Російської Федерації і повністю контрольованих нею бойовиків віддати ці вагони, зокрема і 85 вагонів, закуплених до 2014 року за кредит ЄБРР, який ми ще маємо сплачувати. Очевидно, що ми паралельно звертаємося до правоохоронних органів України щодо порушення кримінальних справ за ці крадіжки. Уявіть, сьогодні на «сепарських» і російських сайтах є анонси — «купуйте крадені вагони». Вони цим майном, як мародери, ще й торгують. Тому очевидно, що маємо підтримати «Укрзалізницю», цю ратифікацію, але водночас маємо вимагати від РФ повернути всі борги Україні», — сказала вона, додавши, що всі мародери повинні понести покарання.
За підсумками обговорення народні депутати 234 голосами підтримали ратифікацію.
Водночас для ухвалення проекту закону про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між урядом України та урядом Держави Катар забракло голосів. Головуючий декілька разів повертався до голосування, але законопроект таки було відхилено. Аби не втратити наступні ратифікаційні законопроекти, А. Парубій провів рейтингове голосування. Табло системи «Рада» засвідчило 182 голоси, тож розгляд цих питань було перенесено.
У Верховній Раді з парламентської трибуни виступив Найкращий вчитель України Паул Пшенічка. Його коротка промова щоразу переривалася оплесками народних депутатів.
Знайомство з педагогами понад 30 країн дозволили П. Пшенічці зробити висновок: суперечки з приводу освіти, школи, оцінок, вчителів точаться в кожній сім’ї — і не лише України, а й світу.
Проте найбільше кращого вчителя України вразила поїздка до США в 2012 році. Українську делегацію там запросили до обговорення проблем освіти у США. «Справа у тому, що у 2012 році, група, яку очолювала Держсекретар США Кондоліза Райс, прийняла дуже цікавий документ: Проблеми освіти і загрози національній безпеці США», — розповів він, додавши, що свого часу ще президент Рейган, виступаючи у Пентагоні, сказав, що бюджет на освіту перевищив бюджет на оборону. А коли генерали запитали чому так, той відповів, що питання оборони вирішуються не в Пентагоні, а за шкільною партою.
У цьому контексті вчитель фізики П. Пшенічка зауважив, що проблеми освіти повинні нас уже не хвилювати, а тривожити. «Справа у тому, що цього року на фізику вступило в Чернігові троє абітурієнтів, у Херсоні та Чернівцях — по двоє. Маємо розуміти, що цей предмет у купі з математикою, інформатикою, біологією та хімією, валиться. Для України, яка будує ракети, має атомну промисловість, будує літаки, причому одні з найбільших у світі, великі турбіни, все ще має сильний науковий потенціал і яка багато років передує у світі по STEM-освіті — це біда. Нам потрібно прийняти у Верховній Раді, найвпливовішому органі країни, довгострокову програму, принаймні до 2030 року, яка буде серйозно і послідовно виконуватись незалежно від того, хто буде Президентом чи прем’єром. Інакше виникне загроза нашій національній безпеці, економіці, інформаційній безпеці, конкурентоспроможності», — наголосив  П. Пшенічка.

З днем народження цього дня вітали представника Радикальної партії Дениса Силантьєва.

Довідково

STEM-освіта — це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.