ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА
Ранкове засідання 4 жовтня
За ухвалення законопроекту № 5670-д проголосував 261 народний депутат.
Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький (на знімку)
зазначив, що хоча раніше над законопроектами про мову працювали різні авторські колективи, проте сьогодні можна стверджувати, що законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) є результатом спільної роботи представників більшості парламентських фракцій і груп. «Чому ми об’єднали законопроект № 5669 і № 5670? Бо це закони про українську мову. Тоді як законопроект колеги Лисюка стосується не тільки української мови, а й мов нацменшин. Але законопроект, який ми маємо ухвалити, — це законопроект про функціонування української мови як державної», — сказав М. Княжицький та повідомив, що під час засідання комітету до законопроекту № 5670-д було внесено низку важливих змін. Зокрема, замість центру української мови та термінологічного центру української мови пропонується створити Національну комісію з питань стандартів державної мови. «Тобто ми зменшуємо кількість регулюючих органів, вилучаємо Службу мовних інспекторів та залишаємо лише Національну комісію і Уповноваженого з питань захисту державної мови», — зауважив він. Водночас у законопроекті зберігається адміністративна відповідальність за дрібні порушення, наприклад, коли хтось спробує виступати з парламентської трибуни іноземною мовою, то він заплатить штраф. Якщо ж хтось принижуватиме українську державну мову, то так само, як за паплюження Державного гімну чи Державного прапора, настає кримінальна відповідальність.
У центрі — Ігор Мосійчук, Остап Єднак, Ганна Гопко.
Олексій Порошенко, Іван Мельничук, Володимир Соляр.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
З цією метою функції мовних інспекторів пропонується передати у відання Уповноваженого з питань захисту державної мови. Крім того, узгоджені комітетом зміни приводять положення законопроекту №5670-д у відповідність із законом про телебачення та радіомовлення та законом про освіту.
Після того як жоден із законопроектів не набрав необхідної кількості голосів, представник фракції Блок Петра Порошенка Ігор Гринів запропонував ухвалити за основу законопроекти №5556 та №5670-д, щоб на їхній основі комітет підготував до другого читання єдиний документ.
Ця пропозиція також не змогла об’єднати зал, тож під час наступного обміну думками М. Княжицький закликав колег уважно читати тексти законопроектів. «Законопроект колеги Лисюка фактично легалізує регіональні мови та заохочує сепаратизм. Хоча в ньому про регіональні мови напряму не йдеться, але фактично вони впроваджуються, бо кожне село може оголосити себе місцем застосування мови меншин, що розколюватиме суспільство», — заявив голова комітету.
Зрештою І. Гринів повідомив, що фракція БПП вирішила підтримати законопроект №5670-д, щоб Україна не ставала заручником політичних дискусій. «Ми голосуватимемо за цей законопроект, але під час підготовки до другого читання наполягатимемо на врахуванні усіх наших поправок, щоб викинути з цього законопроекту недолугі речі», — заявив І. Гринів.
Загалом парламентарії розглянули у першому читанні чотири мовні законопроекти.
Народний депутат Ярослав Лисюк, який представляв законопроект «Про мови в Україні» (№ 5556), підкреслив, що його автори виходили із переконання, що під час унормування мовного питання не потрібно ухвалювати окремі закони про державну мову та мови національних меншин.
«Оскільки в статті 10 Конституції України написано і про державну мову, і про мови національних меншин, то й закон має бути один», — зазначив він.
Крім того Я. Лисюк висловив думку, що виконання цього закону не повинне потребувати додаткового фінансування, тож замість створення нових органів та запровадження мовних інспекторів відповідальність за його дотримання потрібно покласти на Кабінет Міністрів. «Невже нам відразу потрібно починати з мовних інспекторів», — запитав він та додав, що коли уряд не справиться з цим завданням, то парламент зможе повернутися до цього питання.
Співавтор законопроекту «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» (№ 5669) народний депутат Михайло Головко зазначив, що на сьогодні статус української мови врегульовується лише статтею 10 Конституції, рішенням Конституційного Суду від 1999 року та Європейською хартією регіональних мов. Назвавши презентований законопроект найкращим, народний депутат зауважив, що розклад сил в сесійній залі не дозволяє говорити, що його може бути ухвалено, тож у своєму виступі він звернув увагу на дискусійні положення законопроекту №5670-д. «Чи потрібен нам такий закон, який погіршує ситуацію з функціонування української мови, чи потрібен нам закон, яким визначено, що статус української мови як єдиної державної не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин, чи потрібен нам закон, який відкриває шлях не до вивчення мов нацменшин, а до навчання мовами нацменшин, чи потрібен нам закон, яким мова нацменшин у медіа виводиться на загальнонаціональний рівень», — запитав він та дав на це негативну відповідь. Крім того, М. Головко висловився проти закріплення паралельного використання мов нацменшин разом із державною мовою у ЗМІ, книговиданні чи у сфері електронних інформаційних систем, а також введення у законодавство таких формулювань, як «мова, прийнятна для сторін» чи «мова на вимогу споживача», що підриває статус української мови як державної. «Нам не потрібен закон, який стане інструментом ведення мовної війни проти України», — наголосив народний депутат та закликав підтримати законопроект №5669.
Народний депутат Ірина Подоляк одразу зазначила, що хоча вона також є співавтором законопроекту про державну мову (№5670), проте говоритиме про доопрацьований законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№5670-д). «Цей законопроект пропонує нам створення інституцій, механізмів і процедур, які нарешті повинні забезпечити належний рівень розвитку української мови», — сказала вона та зазначила, що, зокрема, передбачається створення Національної комісії з питань стандартів української мови та інституту Уповноваженого з питань державної мови в Україні, а також дуже детально прописано процедури та сфери застосування української мови. «Норми цього законопроекту «не ламають через коліно» тих, хто з тих чи інших причин у свої 50 чи 70 років не оволодів українською мовою, а створює можливості для тих, хто ходить у дитячий садочок чи навчається в школі для вивчення української мови та забезпечує повагу до кожного громадянина, який живе у нашій державі», — сказала вона та підкреслила, що саме з цієї причини його атакують як проросійські сили, так і псевдопатріоти.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до статутів Збройних Сил України (№9036), який передбачає запровадження нового військового вітання «Слава Україні!» — «Героям слава!», а також впорядкування Ритуалу підняття Державного прапора України.
Представляючи законопроект до другого читання, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник зазначив, що під час розгляду поправок було враховано пропозицію щодо поширення дії цього закону на Національну поліцію. Крім того, в остаточній редакції законопроекту враховано поправки щодо вилучення зі статутів слова «товариш» та заміну його словами «пан (пані)». Стосовно ж пропозицій, які передбачають запровадження у Збройних Силах звертання «друже», то секретар комітету висловив думку, що до цієї ідеї можна буде повернутися в майбутньому. В цілому законопроект №9036 підтримав 271 народний депутат.
Після цього Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко від імені фракцій Блок Петра Порошенка та «Народний фронт» запропонувала включити до порядку денного та ухвалити президентський законопроект про внесення змін до статті першої Закону «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (№9153), який передбачає продовження дії цього закону до 31 грудня 2019 року. «Коли ми говоритимемо про імплементацію будь-якого закону, що стосуватиметься сьогоднішнього окупованого Донбасу, то це стане можливо за трьох умов: по-перше, деокупації Донбасу, по-друге — демілітаризації Донбасу, і, по-третє, роззброєння Донбасу. І якщо ви запитаєте мене, чи це можливо без введення миротворчої місії, то я вам скажу ні», — сказала вона та підкреслила, що «цей закон не проти України, а проти Російської Федерації, бо це закон санкцій проти агресора».
Після включення цього питання до порядку денного, Ірина Геращенко ще раз наголосила, що закон, дію якого пропонується продовжити, не зможе набрати чинності до того часу, поки російські війська та російські найманці не заберуться геть з Донбасу і туди не зайде міжнародна адміністрація під егідою міжнародної миротворчої місії. «Але для того, щоб посилити переговорні позиції наших дипломатів та наших міжнародних друзів, ми маємо пролонгувати дію цього закону. Адже ні для кого не секрет, що в ЄС сьогодні є декілька країн, які виступають за зняття санкцій з Росії, і це записано в їхніх коаліційних угодах. Вони тільки й чекають слушного приводу сказати, що це Україна не виконує політичний блок Мінських угод», — підкреслила вона та закликала підтримати «технічну пролонгацію дії закону».
Натомість народний депутат Юрій Левченко, який представляв альтернативний законопроект №9153-1, заявив, що голосування представників Опозиційного блоку за включення цього законопроекту до порядку денного свідчить, що насправді він вигідний Росії. Адже, за його словами, запроваджений в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України законом «особливий статус Донбасу» — це фактична легітимація створених та контрольованих Росією терористичних формувань.
За підсумками обговорення 245 народних депутатів ухвалили законопроект №9153 в цілому, продовживши дію Закону «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» до 31 грудня 2019 року.
Далі парламентарії 229 голосами підтримали проект постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (№9157). «Відповідно до Регламенту петиція, яка набрала понад 25 тисяч голосів, була спрямована до профільного комітету, і він ухвалив рішення про внесення на розгляд Верховної Ради проекту постанови щодо застосування санкцій до двох телекомпаній», — сказав він та додав, що згідно з вимогами Регламенту ця постанова має бути розглянута через два дні після ухвалення рішення комітетом.
Один зі співавторів цієї постанови, народний депутат Сергій Висоцький наголосив, що петиція про припинення мовлення проросійських телеканалів «NewsOne» та «112» за короткий час набрала на сайті Верховної Ради тисячі голосів. «Так само, як у 2014 році ворог прорвав наші державні кордони, зараз він штурмує наші внутрішні кордони — кордони нашого інформаційного простору. Тому так само, як захищаємо державний суверенітет, ми повинні захистити від проросійської брехні і маніпуляцій наш інформаційний простір», — сказав він та наголосив, що ця постанова не має жодного стосунку до наступу на свободу слова, бо свобода слова — це надання правдивої та збалансованої інформації, а не індульгенція для проросійських каналів на знищення нашої держави. «Тому цією постановою ми захищаємо свободу слова та повертаємо цьому поняттю його суть», — наголосив С. Висоцький.
