Парламентська хроніка
Ранкове засідання 5 жовтня
Голова Верховної Ради Андрій Парубій поінформував народних депутатів про вчорашню зустріч із екзархами Вселенського Патріарха в Україні — архієпископом Даниїлом та єпископом Іларіоном. «Цей візит — це батьківська відповідь Всесвятішого Патріарха на два історичні звернення Верховної Ради та Президента з приводу надання Томосу про автокефалію», — сказав глава парламенту. Він повідомив високим гостям, що український народ мобілізований, як ніколи, і всі православні чекають рішення Вселенського Патріарха Варфоломія. «Вірю, що до кінця року ми почуємо благу звістку з Константинополя. На неї чекає весь наш народ. Це справедливо. Вірю, що на це є воля Божа», — сказав А. Парубій та повідомив, що від усієї Верховної Ради запросив Вселенського Патріарха відвідати Київ та виступити в українському парламенті. Він висловив сподівання, що цей візит відбудеться незабаром.
Напередодні традиційного Дня вчителя голова парламенту привітав освітян із професійним святом та побажав педагогам міцного здоров’я, достатку і благополуччя в родинах, а також щоб вихованці тішили життєвими досягненнями.
Учора в засіданні традиційно брали участь представники Кабінету Міністрів на чолі з Першим віце-прем’єр-міністром — міністром економічного розвитку та торгівлі Степаном Кубівим. Крім того, присутніми були й новообрані члени Центральної виборчої комісії, тож роботу розпочали зі складання ними присяги перед Верховною Радою. «Вважаю, що це важливий день, коли новообраний склад ЦВК може розпочати свою нелегку, але потрібну для країни роботу», — зауважив Андрій Парубій.
Далі на вимогу двох фракцій виступив представник Опозиційного блоку Ігор Шурма. Він звернув увагу на те, що доки приймалося рішення про виділення додаткових 100 мільйонів гривень на лікування наших співвітчизників за кордоном, двоє українців не дочекалися необхідної допомоги і пішли з життя. Парламентарій також висловив переконання, що нині не існує чіткого переліку тих, хто потребує допомоги.
Про здоров’я нації говорила й Ірина Сисоєнко від «Самопомочі». Вона нагадала про необхідність посилити державну підтримку служби швидкої допомоги. «Наступного року передбачено кошти лише для п’яти областей — Одеської, Полтавської, Тернопільської, Донецької та Вінницької, — наголосила вона. — Всі решта 19 областей не отримають ані копійки на швидку допомогу. Наша фракція вважає таке рішення дискримінаційним відносно самих медиків і людей».
Після цього розпочалася година запитань до уряду. Від уряду виступив Перший віце-прем’єр Степан Кубів, який розповів про стан економіки та результати економічних реформ. «Нашими спільними зусиллями — парламенту, глави держави і двох урядів — ми подолали економічну кризу, — наголосив він. — До Революції гідності економіка України увійшла в круте піке, а Росія робила все, щоб посилити економічний спад. Як наслідок — втрата 20 відсотків економіки і 7,2 відсотка території». Однак тепер ВВП зростає вже десять місяців поспіль і це наслідок зважених та скоординованих дій. За словами С. Кубіва, прогноз залишається позитивним — зростання ВВП становитиме більш як три відсотки. Водночас, зростають показники промисловості. Так, протягом восьми місяців цього року промисловці виробили на 2,2 відсотка більше продукції, ніж за аналогічний період минулого року. Хімічне виробництво за цей час зросло на 29,9 відсотка, автомобілебудування — на 17,2 відсотка. Наша держава стала більше експортувати, звітують у Кабінеті Міністрів. Ці показники зростають вже 19 кварталів поспіль. Протягом семи місяців цього року українські підприємства експортували товарів на 26 мільярдів доларів. Йдеться про метал, машини, обладнання, ядерні реактори, агропродукцію і ІТ-технології. Водночас, стрімко нарощуємо обсяги експорту продукції з додатковою вартістю.
Протягом першого півріччя 2018 року капітальні інвестиції зросли на 26,6 відсотка проти показників минулого року. Майже половина із цих коштів пішла на нове обладнання, машини та інвентар. Підприємці виходять із тіні, каже С. Кубів. За розрахунками Мінекономрозвитку, рівень тіньової економіки у першому півріччі цього року був на 3 відсотки меншим, аніж торік, і становив 32 відсотки від обсягу офіційного ВВП. Це великий прогрес, але й тут ще багато роботи, каже Перший віце-прем’єр-міністр. «Україна багато чого досягла за чотири роки, — наголосив він. — Але цього недостатньо. Для потужного результату нам потрібно зростати на 5—7 відсотків. Цьому зростанню мають сприяти п’ять чинників: продовження структурних економічних реформ та боротьба з корупцією, залучення інвестицій, інновації та модернізація виробництва, підтримка малого та середнього бізнесу і збільшення обсягів експорту». За словами С. Кубіва, Мінекономрозвитку докладає зусиль для того, щоб на території нашої країни було вигідно і виробляти, і експортувати, каже урядовець. Нині українські товари можуть постачатися без ввізних мит на ринки, де проживає 500 мільйонів людей. Цього року завершено переговори для укладення угоди про вільну торгівлю з державою Ізраїль. Тривають перемовини з Туреччиною, розпочали їх із Македонією.
Українських експортерів захищають на зовнішніх ринках, у тому числі, й від торговельної агресії Росії. Наші юристи позиваються в рамках Світової організації торгівлі за всі дискримінаційні торговельні обмеження щодо імпорту залізничного рухомого складу, залізничного обладнання тощо. Водночас уряд підтримує малий і середній бізнес, розширюються майданчики для реальної конкурентності, ефективності та прозорості. Протягом двох місяців створено публічний реєстр понад тисячі об’єктів малої приватизації і продано 150 об’єктів.
«Ми з вами довели, що можемо ефективно працювати, — сказав С. Кубів. — Лише протягом останнього року прийняли дуже важливі економічні закони про приватизацію, про єдине вікно на митниці, яке сприятиме в боротьбі з контрабандою, зміни до закону про акціонерні товариства та багато іншого». У проекті бюджету на 2019 рік збережено пріоритети фінансування, наголосив урядовець. Передусім це безпека та оборона, енергоефективність, дороги, інфраструктура, АПК, децентралізація, освіта та охорона здоров’я, соціальний захист, культура. Уперше уряд запропонував трирічне планування бюджету, що дає чіткі макроекономічні орієнтири для бізнесу та інвесторів. Це дозволяє чіткіше планувати великі інфраструктурні проекти.
Розповів Перший віце-прем’єр і про зміни в системі охорони здоров’я. Зокрема, за його словами, на оновлення системи первинної медичної допомоги буде виділено 15,3 мільярда гривень, екстрена медична допомога отримає один мільярд, стільки ж піде на доступні ліки, а безплатну діагностику профінансують на рівні двох мільярдів гривень.
Нині внаслідок дії закону про децентралізацію вже об’єдналося 832 громади, повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, відповідаючи на запитання народних депутатів. «Ми з нетерпінням чекаємо першого засідання ЦВК», — сказав він. Згідно з перспективними планами таких громад має бути 1206, що покриває практично всю територію країни. Водночас, залишається 120 районів, які, за словами урядовця, фактично саботують реформу і досі не мають жодної об’єднаної територіальної громади. Для того, щоб зарадити ситуації, він закликав парламентаріїв проголосувати за включення в порядок денний і розгляд у першому читанні закону № 8051 про адміністративно-територіальний устрій.
Після завершення години запитань до уряду Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко оголосила майже три сотні депутатських звернень та запитів.
Сергій Хлань, Валентин Дідич.
На передньому плані: віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
