У Верховній Раді відбулись парламентські слухання на тему «Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп». Участь у них взяли народні депутати, представники уряду, правозахисних та міжнародних організацій, Уповноважений з прав людини Людмила Денісова.
Відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд (на знімку) зазначила, що ця тема зачіпає багатьох — і про це свідчить повна сесійна зала.
«Маємо розуміти, що роль жінки та її права забезпечуються не у боротьбі з чоловіками. Не треба з ними боротися. Напевно, маємо боротися за те, щоб мати партнерство. Партнерство, яке гарантує повагу кожному», — сказала вона.
За словами О. Сироїд, українська історія нас вчить, що це наша природа. «У період гетьманщини, у XVI—XVII століттях, жінки мали рівні з чоловіками права, починаючи від права спадкувати. Мали право навіть на так звану материзну, коли спадок передавався виключно по жіночій лінії. Через те, що жінки мали власність, вони мали власні гроші, могли бути незалежними, могли інвестувати. Жінки часто будували церкви, школи, займалися підприємницькою діяльністю. Ми рідко про це згадуємо, але перший університет Східної Європи і, напевно, єдиний університет у світі — Києво- Могилянську академію — засновано жінкою у XVII столітті», — наголосила вона.
Але цю традицію, додала політик, у нас забрала спочатку царська Росія, потім тоталітарна Росія. «Власне, коли ми кажемо про ставлення до жінки, а тим більше з вразливих груп, нам просто потрібно провести декомунізацію мислення», — зауважила заступник Голови Верховної Ради. У цьому контексті важливе виховання: «Бо повага до жінки, особливо з вразливих груп, починається з виховання».
З доповіддю на слуханнях виступила заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович. Вона акцентувала увагу на заходах уряду щодо виконання національного плану заходів із ліквідації дискримінації щодо жінок на період до 2021 року.
У свою чергу голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова (БПП) висловила подяку нашим міжнародним партнерам і водночас зауважила, що представники уряду продемонстрували свою байдужість до цієї теми (урядова ложа була майже порожня. — Авт.).
Свою увагу вона акцентувала на групах жінок, які найбільше потерпають від дискримінації. Зокрема, на ромських жінках, жінках, що відбувають покарання, ВІЛ-інфікованих, з інвалідністю та представницях слабкої статі, що проживають у сільській місцевості.
За попередніми офіційними даними, зауважила парламентарій, ромів в Україні проживає 48 тис., за неофіційними — орієнтовно 400 тис., і більша частина серед них — жінки. «Вони взагалі не мають документів, лише один відсоток ромських дітей отримують атестат про повну середню освіту. Ромські дівчатка одружуються у віці 12—13 років. У 14 років вони запитують у гінеколога, чому в них досі немає дітей. Це взагалі нормально?» — запитала депутат.
Жінки, що відбувають покарання. «Маємо катастрофічний стан медичної допомоги цим жінкам. Наркотична та алкогольна незалежність не просто не лікуються, а й дуже часто посилюються. Немає діагностичних засобів, тому туберкульоз, гепатит Б та рак неможливо вчасно виявити», — зауважила обраниця.
Точної статистики — скільки в Україні жінок з інвалідністю — немає. Вона просто не ведеться за гендерною ознакою. Відтак неможливо порахувати їхні потреби. «Відповідно державні програми, на які ми витрачаємо шалені кошти, не можуть бути ефективними. Проблематичним залишається влаштування до пологового будинку, де відсутні відповідні умови. Інші медичні заклади також не пристосовані для людей з інвалідністю. Зокрема, немає відповідних гінекологічних кабінетів та мамографів. Не існує механізму перевірки вразливих жінок-інвалідів до домашнього насильства. Трапляються випадки, коли ці жінки роками терплять побої, психологічне знущання і не можуть нікому про це розповісти», — розповіла І. Суслова.
Особливу увагу вона акцентувала на сільських жінках, які витримують величезні фізичні навантаження і не мають доступу до якісного медичного обслуговування, що має фатальні наслідки. Проте за важку працю сільські жінки отримують пенсію у розмірі 1 тис. 400 грн. «Ці кошти не покривають навіть найнеобхіднішого лікування», — констатувала політик.
Нова соціально вразлива група жінок, яка з’явилась із початком російської агресії — внутрішньо переміщені особи. Від загальної кількості ВПО жінки становлять 70 відсотків.
Окресливши основні проблеми, з якими стикаються жінки з вразливих груп, І. Суслова назвала й конкретні шляхи розв’язання цих проблем. Зокрема, для подолання дискримінації ромських жінок вона пропонує адекватно фінансувати ромську стратегію. Принаймні найнагальніші питання: паспортизацію, потім слід боротись за інклюзивну освіту та протидію сегрегації в лікарнях. Відновити роботу вечірніх шкіл і підвищувати грамотність дорослих ромів.
Крім того, потрібна системна реформа пенітенціарної системи. Для створення нової якості життя жінок з інвалідністю потрібно пристосування навколишнього простору до їхніх потреб. Особливу увагу слід звернути на модернізацію медичної інфраструктури.
Власне, від парламентських слухань представниця профільного комітету очікує конкретних рекомендацій, для того, «щоб усі гілки влади об’єдналися і працювали на те, аби змінити ситуацію на краще».
Під час слухань.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
