У 2018-му в агрохолдингу «МРІЯ» кардинально змінили процес бюджетування витрат на запасні частини та деталі до техніки. Завдяки цьому економлять значну частину бюджету. А розв’язувати проблеми у рази швидше вдається ще й завдяки єдиній електронній системі, в якій обліковані всі запчастини, що є на складах компанії. Наступним кроком стане «Планшет інженера». Подробиці — в інтерв’ю з операційним директором агрохолдингу «МРІЯ» Андрієм Григоровим.

Операційний директор агрохолдингу «МРІЯ» Андрій Григоров.

Фото автора.

— Чому виникла потреба змінювати традиційний підхід до бюджетування та що саме у цьому процесі ви поміняли?
Після успішного впровадження «Планшета агронома» ми також вирішили удосконалити процес бюджетування, закупівлі, зберігання та видачі запчастин і деталей до техніки. Раніше бюджетне планування — це був єдиний і неподільний процес. А нині ми розділили його на дві складові. Тобто якщо до того ми планували витрати на запчастини з розрахунку на гектар, і йшли з цими розрахунками в новий сезон, то починаючи з зими 2018 року ми змінили підхід. Тепер ми формуємо їх із розрахунку на кожну одиницю техніки, і це допомагає нам більше розуміти, в якому стані знаходиться наша техніка, доцільно її оновлювати чи просто замінити.
— Планування відбувається наступним чином: ми бачимо статистику, скільки кожна одиниця техніки напрацювала мото-годин, скільки обробила гектарів. Знаємо, скільки витратили на неї за сезон. В цій ситуації чітко простежується вся інформація. Проаналізувавши її, іноді доходиш висновку, що вкладати й ремонтувати нема сенсу. Простіше, швидше й дешевше винайняти комбайн чи трактор. Таке буває зрідка, але такі завдання потребують швидких рішень, які також істотно економлять час і витрати на виробництво. Якщо ж доцільніше відремонтувати цю одиницю техніки, тоді ми виконуємо всі необхідні планові ремонтні роботи.
— Чи торкнулися зміни процесу контролю затрат і як в цьому допомагає електронна облікова система на складах агрохолдингу?
— Деякі запчастини закуповуємо не в сезон, а завчасу, за нижчими цінами. Діє також мотивація для ремонтників, яка допомагає контролювати затрати, адже нам вигідніше платити тоді, коли повторно не треба нічого ремонтувати. Тобто, акцент у «МРІЇ» роблять на якості ремонтних робіт, на їхній плановості. В цілому, завдяки такому позиційному оцінюванню ми зменшили бюджет на закупівлі, порівняно з 2017 роком, на 20%.
Щодо електронної системи обліку на наших складах, то вона почала діяти ще з 2016 року і чудово себе зарекомендувала. Головною проблемою на складі завжди було знайти, а потім уже — видати. І якщо раніше, наприклад, процес видачі ТМЦ на складі міг займати до години часу, то тепер встигають все зробити за 10 хвилин. Все завдяки тому, що ми використали типове рішення для складської логістики — впровадили систему адресного зберігання товарно-матеріальних цінностей. Так, у системі чітко відображено секцію, в якій знаходиться та чи інша запчастина, номер стелажа, де вона лежить, і внутрішнє кодування. Отримавши замовлення, комірник вводить його номер в 1С, система видає йому всі результати. Далі він роздруковує накладну і вже чітко знає, куди йти і що треба забрати. Ця форма роботи надзвичайно економить час. Таку систему ми два роки тому почали практикувати на центральному складі, тепер вона працює на усіх локальних складах, зокрема й тих, які розташовані на Тернопільщині.
До слова, зараз багато повноважень переходять із центрального офісу безпосередньо до кластерів. В тому числі, й у сфері бюджетування: у них є свої бюджети, вони роблять аналіз техніки та план закупівлі. За допомогою єдиної облікової системи вони одразу бачать приблизну вартість запчастин. Система показує затверджений бюджет на цю групу техніки. Це і контроль, і кооперація усіх ланок, задіяних у цьому процесі.
— А який матиме вигляд практична робота на складі із впровадженням «Планшета інженера»?
— Кожен наш інженер-механік, в якого буде планшет, бачитиме доступні залишки запасних частин. Також він зможе в будь-який момент бачити, на якому саме складі є потрібна йому запчастина. Тоді, якщо він хоче її забрати, за допомогою системи адресного зберігання та резервування, користуючись планшетом, створює на цю запчастину внутрішній резерв. У цей момент вона резервується на складі і чекає на того, хто має по неї приїхати. Але процес чекання не безкінечний, тому що ресурс треба використовувати оптимально. Якщо її не забирають, можливо, її потребують десь іще? Якщо ж все гаразд, інженер-механік приїжджає на склад, називає комірнику номер свого замовлення. Комірник піднімається на другий поверх приміщення до операційного блоку, заходить у систему, в якій вже все відображено, та за допомогою системи адресного зберігання швидко знаходить потрібну деталь та видає її механіку.
— Хто розробляв цю електронну систему? Це український продукт чи ви замовляли за кордоном?
— Це вітчизняна розробка. Тим паче, наша власна. Я вважаю великим плюсом те, що більшість інноваційних ІТ-розробок ми робимо власними силами й у нашому ІТ-підрозділі. Якби ми залучали сторонні ІТ-компанії та фахівців, було б у рази дорожче. В агробізнесі є кілька ключових ланок. Серед них: запчастини, добрива, хімія і пальне. Так от, у нас саме запасні частини до техніки знаходяться в ідеальному стані з точки зору обліку, замовлення і видачі. Це те, що ми зробили за останні два роки. Це вже своєрідний еталон, до якого ми можемо підтягувати решту виробничих ланок. Нині можна з впевненістю сказати, що завдяки власним IT-рішенням виробництво продукції оптимізувалось, а компанія покращила свої фінансові показники. У планах агрохолдингу «МРІЯ» не припиняти роботу в напрямі новітніх технологій. Наприклад, на складах ми плануємо запровадити ще й систему штрих-кодування, яка суттєво скоротить час на оприбуткування нових запчастин, що прибувають на склад, а також на їхній пошук. Ми переконані, що затрачені зусилля та кошти повертаються не лише у вигляді суттєвого покращення фінансових показників. Вони повертаються й у вигляді позитивних емоцій працівників холдингу, яким ці технології поліпшують життя.

Тернопільська область.