Цього року в Україні пілотуватимуть програму «Нова українська школа» (НУШ) для других класів. А ми вирішили поцікавитися, як просуваються справи у першачків, які вже другий місяць навчаються за новими програмами.
Учні вітають кореспондента «Голосу України».
Ганна Бойко.
Лариса Сопіна.
Фото автора.
Реформу під назвою «Нова українська школа» запровадили з 1 вересня в усіх навчальних закладах відповідного рівня. Першокласників вона зачепила, тільки-но сіли за парти, проте й решти малюків так чи інакше торкнеться, і вже за кілька років матимемо конкретний результат: наші діти вступатимуть у доросле життя, сподіваючись лише на себе, а здобуті у школі знання використовуватимуть не «для загальної ерудиції», а у практичній площині. Звичайно, це ідеальний варіант, але хто з батьків у нього не вірить?
Зміцнили базу
Сумська спеціалізована школа № 30 — початкова. Тут навчаються школярі 1—4-х класів, із наявних 16 класів чотири сформовані із першокласників. При нормативній наповнюваності 507 дітей у закладі їх 538. Могло б бути й більше, бо школа має хорошу репутацію, а якби мала ще й гумові стіни...
За словами директора закладу Лариси Сопіної, на впровадження проекту «Нова українська школа» не витратили жодної копійки батьківських коштів — лише кошти державної субвенції та Сумської міської ради, загалом майже 723 тис. грн. На ці гроші придбали нові парти для першокласників, інтерактивні дошки, інтерактивні проектори та інше начиння. Кожен з учителів одержав електронне обладнання — «робоче місце».
— Уперше нас забезпечили методично-дидактичними матеріалами, — каже Л. Сопіна. — Такого не було з 1986 року. Ми купили глобуси, телурії — це такі моделі Землі, Сонця та Місяця, через взаємодію яких можна зрозуміти механізми змін пір року, часу доби та інші взаємозалежності. Придбали або частково оновили гербарії, колекції корисних копалин. Звичайно, грошей ніколи не вистачає, тому на чотири перші класи купили лише один мікроскоп, який використовуватиметься за графіком.
Коротка офіційна назва 30-ї школи — «Унікум». Цей заклад чи не найкраще підходить для журналістської екскурсії, коли треба подивитись та «помацати» освітню реформу. Остання стосується початкової школи, а саме такий статус має «Унікум». Л. Сопіна каже: за великим рахунком «Нову українську школу» в «Унікумі» почали впроваджувати ще кілька років тому. Звичайно, це називалося інакше, були свої нюанси, але головні ідеї дуже схожі: діти змалку мають відчувати себе особистостями, які впевнено діють у будь-яких ситуаціях та не бояться приймати рішення. Без міцних знань, звичайно, цього не буде.
За словами директора закладу Лариси Сопіної, на впровадження проекту «Нова українська школа» не витратили жодної копійки батьківських коштів — лише кошти державної субвенції та Сумської міської ради, загалом майже 723 тис. грн. На ці гроші придбали нові парти для першокласників, інтерактивні дошки, інтерактивні проектори та інше начиння. Кожен з учителів одержав електронне обладнання — «робоче місце».
— Уперше нас забезпечили методично-дидактичними матеріалами, — каже Л. Сопіна. — Такого не було з 1986 року. Ми купили глобуси, телурії — це такі моделі Землі, Сонця та Місяця, через взаємодію яких можна зрозуміти механізми змін пір року, часу доби та інші взаємозалежності. Придбали або частково оновили гербарії, колекції корисних копалин. Звичайно, грошей ніколи не вистачає, тому на чотири перші класи купили лише один мікроскоп, який використовуватиметься за графіком.
Коротка офіційна назва 30-ї школи — «Унікум». Цей заклад чи не найкраще підходить для журналістської екскурсії, коли треба подивитись та «помацати» освітню реформу. Остання стосується початкової школи, а саме такий статус має «Унікум». Л. Сопіна каже: за великим рахунком «Нову українську школу» в «Унікумі» почали впроваджувати ще кілька років тому. Звичайно, це називалося інакше, були свої нюанси, але головні ідеї дуже схожі: діти змалку мають відчувати себе особистостями, які впевнено діють у будь-яких ситуаціях та не бояться приймати рішення. Без міцних знань, звичайно, цього не буде.
Починали з «Ростка»
«Унікум» — одна з тих українських шкіл, де було впроваджено освітню технологію «Росток», автором якої є відомий вітчизняний педагог, професор Тамара Пушкарьова. Вже майже два роки використовують також авторську програму «На крилах успіху». Саме з таких або схожих ідей, доповнених, розвинених і адаптованих до сьогодення, і народилась «Нова українська школа».
Перші класи «Унікуму» не називаються літерами «А», «Б» чи «Г». Бо місце в алфавіті — то ніби місце під сонцем, що далі від початку, то менше престижу. Звичайно, це не так, але ж хтось може міркувати й інакше! Тому у школі є 3-й «В» або 4-й «Г», але всі перші класи мають власні назви. Першокласники навчаються у класах «Розумники», «Добрики», «Креативні» та «Унікальні». Всі назви рівні між собою — яка «рівніша», залежить лише від чийогось сприйняття, яке протягом місяця може тричі змінитись.
— Перед запровадженням реформи у державі було реалізовано пілотний проект, для участі в якому відібрали сто українських шкіл, — продовжує Л. Сопіна. — Наша туди не увійшла. Суми представляла 27-ма школа, а область, окрім неї — ще й по одній школі із Краснопілля, Недригайлова та Шостки. Там апробовували нові програми, новий державний освітній стандарт, який 1 вересня запровадили у перших класах усіх українських шкіл. В основу покладено цілісну картину сприйняття світу. Дитину треба навчати не окремо математики чи мови, а щоб вона розуміла: так, справді, математика як наука існує, але існує не відірвано від інших сфер життя, бо навіщо вона тоді потрібна?
— Але ж дітей і раніше ніби так навчали. Бо ніщо не з’являється з нічого і не зникає безслідно...
— Звичайно, хтось десь так когось навчав, але таке навчання не було закладене до шкільних програм. Воно залежало винятково від майстерності вчителя. Педагоги, які з 1 вересня працюють з першими класами, перед цим цілий рік навчалися. На базі нашої школи було створено тренінговий центр з підготовки вчителів до впровадження НУШ. У ньому підвищили кваліфікацію 74 вчителі. Загалом у місті — 115 вчителів, які працюють з першокласниками, решта проходили тренінги у 27-й школі.
Перші класи «Унікуму» не називаються літерами «А», «Б» чи «Г». Бо місце в алфавіті — то ніби місце під сонцем, що далі від початку, то менше престижу. Звичайно, це не так, але ж хтось може міркувати й інакше! Тому у школі є 3-й «В» або 4-й «Г», але всі перші класи мають власні назви. Першокласники навчаються у класах «Розумники», «Добрики», «Креативні» та «Унікальні». Всі назви рівні між собою — яка «рівніша», залежить лише від чийогось сприйняття, яке протягом місяця може тричі змінитись.
— Перед запровадженням реформи у державі було реалізовано пілотний проект, для участі в якому відібрали сто українських шкіл, — продовжує Л. Сопіна. — Наша туди не увійшла. Суми представляла 27-ма школа, а область, окрім неї — ще й по одній школі із Краснопілля, Недригайлова та Шостки. Там апробовували нові програми, новий державний освітній стандарт, який 1 вересня запровадили у перших класах усіх українських шкіл. В основу покладено цілісну картину сприйняття світу. Дитину треба навчати не окремо математики чи мови, а щоб вона розуміла: так, справді, математика як наука існує, але існує не відірвано від інших сфер життя, бо навіщо вона тоді потрібна?
— Але ж дітей і раніше ніби так навчали. Бо ніщо не з’являється з нічого і не зникає безслідно...
— Звичайно, хтось десь так когось навчав, але таке навчання не було закладене до шкільних програм. Воно залежало винятково від майстерності вчителя. Педагоги, які з 1 вересня працюють з першими класами, перед цим цілий рік навчалися. На базі нашої школи було створено тренінговий центр з підготовки вчителів до впровадження НУШ. У ньому підвищили кваліфікацію 74 вчителі. Загалом у місті — 115 вчителів, які працюють з першокласниками, решта проходили тренінги у 27-й школі.
Оптимальна модель
— На моє переконання, найкраща модель початкової школи — коли вона відокремлена від середніх та старших класів, — підсумовує
Л. Сопіна.
«Унікум» саме такою школою і є. Сюди справді цікаво прийти на екскурсію. 538 учнів 16 класів мають життєвий простір у 132 приміщеннях, де діти можуть перебувати з 8-ї години ранку до 7-ї вечора. Вони тут навчаються, тричі їдять, тут же вчать уроки, при бажанні можуть поспати. У другій половині дня працюють численні гуртки. Для батьків, звичайно, неабиякою цінністю є ще й те, що можуть залишити дитину у надійному місці і не переживати, навіть коли затримуються на роботі.
— На кожен клас у нас — два педагоги, — інформує Лариса Сопіна. — Вчитель працює із дітьми першу половину дня, вихователь — другу.
Приміщення «Унікуму» виблискують чистотою, тут яскравий інтер’єр, нові меблі, численні монітори і відносний бюджетний достаток. Вражають стерильністю туалетні кімнати, з яких, власне, треба починати будь-яку екскурсію, коли хочеш мати вичерпне уявлення про об’єкт дослідження. Педагог-організатор Ганна Бойко із гордістю показує костюмерну — невеличку кімнату, заповнену концертним дитячим одягом. Це свідчить про масштаби гурткової та творчої роботи.
...Коли полишаєш стіни сучасної школи, думається багато про що. Зрештою, й про таке: якщо наші батьки, навчаючись у сірих, не обтяжених електронікою кімнатах, виховуючись у дитячих колективах, де було небажано «висовуватись», змогли збудувати державу, яка й досі годує суспільство, — невже наші діти не підуть настільки далеко, щоб ми ними пишалися?
Л. Сопіна.
«Унікум» саме такою школою і є. Сюди справді цікаво прийти на екскурсію. 538 учнів 16 класів мають життєвий простір у 132 приміщеннях, де діти можуть перебувати з 8-ї години ранку до 7-ї вечора. Вони тут навчаються, тричі їдять, тут же вчать уроки, при бажанні можуть поспати. У другій половині дня працюють численні гуртки. Для батьків, звичайно, неабиякою цінністю є ще й те, що можуть залишити дитину у надійному місці і не переживати, навіть коли затримуються на роботі.
— На кожен клас у нас — два педагоги, — інформує Лариса Сопіна. — Вчитель працює із дітьми першу половину дня, вихователь — другу.
Приміщення «Унікуму» виблискують чистотою, тут яскравий інтер’єр, нові меблі, численні монітори і відносний бюджетний достаток. Вражають стерильністю туалетні кімнати, з яких, власне, треба починати будь-яку екскурсію, коли хочеш мати вичерпне уявлення про об’єкт дослідження. Педагог-організатор Ганна Бойко із гордістю показує костюмерну — невеличку кімнату, заповнену концертним дитячим одягом. Це свідчить про масштаби гурткової та творчої роботи.
...Коли полишаєш стіни сучасної школи, думається багато про що. Зрештою, й про таке: якщо наші батьки, навчаючись у сірих, не обтяжених електронікою кімнатах, виховуючись у дитячих колективах, де було небажано «висовуватись», змогли збудувати державу, яка й досі годує суспільство, — невже наші діти не підуть настільки далеко, щоб ми ними пишалися?
Сумська область.
