ЗАКОН УКРАЇНИ

Цей Закон визначає правові засади регулювання та організації збирання, розкриття та поширення інформації з метою забезпечення прозорості та запобігання корупції у видобувних галузях в Україні.

Цей Закон спрямований на виконання міжнародних зобов’язань України у зв’язку з приєднанням до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (далі - ІПВГ), а також на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу в частині підвищення прозорості господарської діяльності у видобувних галузях, а саме Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язані з ними звіти певних типів компаній, що вносить зміни до Директиви 2006/43/ЄC Європейського Парламенту і Ради та скасовує Директиву Ради 78/660/ЄEC і 83/349/ЄEC, Директиви 2013/50/ЄС Європейського Парламенту і Ради, що вносить зміни до Директиви 2004/109/ЄС Європейського Парламенту і Ради про гармонізацію вимог до прозорості стосовно інформації про емітентів, чиї цінні папери допущені до торгів на регульованому ринку, Директиви 2003/71/ЄС Європейського Парламенту і Ради про проспект торгів, що публікується у випадках, коли цінні папери пропонуються для продажу приватним особам або допущені до торгів, та Директиви Комісії 2007/14/ЄC, що встановлює детальні правила для імплементації окремих положень Директиви 2004/109/ЄC.

Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
багатостороння група з імплементації ІПВГ - постійно діюча група, утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, з метою здійснення нагляду за процесом розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до вимог ІПВГ;
видобувні галузі - галузі промисловості, пов’язані з геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, виконанням робіт (здійсненням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту;
звіт ІПВГ - звіт, що готується незалежним адміністратором за результатами проведення аналізу та звірки інформації, наданої суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та отримувачами платежів, відповідно до технічного завдання та в рамках ІПВГ;
звіт про отримані платежі - документ, що містить узагальнену інформацію про платежі, що були сплачені або належні до сплати отримувачеві платежу певним суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, у звітному періоді;
звіт про платежі на користь держави - документ, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях у звітному періоді, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, сплачені або належні до сплати отримувачам платежів такими суб’єктами у звітному періоді;
звітний період - календарний рік, за який узагальнено інформацію про фінансовий стан та результати діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях;
Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях - незалежний і добровільно підтримуваний Україною на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості господарської діяльності у видобувних галузях, прийнятий Міжнародним секретаріатом ІПВГ та затверджений Міжнародним правлінням ІПВГ;
консолідований звіт про платежі на користь держави - документ, що містить консолідовану на рівні материнського підприємства у видобувних галузях інформацію про діяльність підконтрольних такому материнському підприємству суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та інформацію про податки і збори, інші платежі, що були сплачені або належні до сплати отримувачам платежів такими суб’єктами господарювання;
материнське підприємство у видобувних галузях - підприємство, що зареєстроване в Україні та здійснює контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях;
незалежний адміністратор - суб’єкт господарювання, який здійснює аналіз та звірку інформації, наданої суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та отримувачами платежів, відповідно до технічного завдання та готує звіт ІПВГ;
отримувач платежів - орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, що отримує платежі, а також будь-яке державне або комунальне підприємство, установа, організація або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді;
платіж - будь-який платіж, здійснений суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, у грошовій або натуральній формі на користь державного або місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування або отримувача платежів безпосередньо у зв’язку з діяльністю у видобувних галузях, а саме:
загальнодержавні податки та збори, місцеві податки, загальнодержавні внески, крім податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб;
дивіденди, які сплачуються на користь держави;
частина прибуткової продукції;
платежі (виплата, премія, бонус), передбачені договорами, угодами та іншими не забороненими законодавством правочинами, які регулюють правовідносини між сторонами щодо користування надрами, а саме: договорами про спільну діяльність, угодами про розподіл продукції, договорами оренди чи концесії цілісного майнового комплексу;
збори та інші платежі за надання, продовження строку дії, переоформлення, видачу дубліката, внесення змін, зупинення дії чи анулювання спеціального дозволу на користування надрами, ліцензій та інших документів дозвільного характеру на користування надрами;
інші платежі, які здійснюються суб’єктами розкриття інформації для користування надрами, а саме: плата за придбання прав на геологічну інформацію, плата за користування (тимчасове зайняття) земельними ділянками, плата (тарифи) за доступ до об’єктів інфраструктури, витрати на покращення інфраструктури, орендні платежі, фінансові санкції за порушення законодавства, що регулює користування надрами;
проектна діяльність - діяльність щодо геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізації видобутої продукції, яка здійснюється відповідно до окремого спеціального дозволу на користування надрами та/або регулюється окремою угодою про умови користування надрами, або угодою про розподіл продукції, договором про спільну діяльність або іншим договором, що встановлює зобов’язання суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, перед державою у зв’язку з користуванням надрами, а також діяльність з транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту, яка здійснюється відповідно до договору;
суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, - фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка здійснює користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту;
технічне завдання - вимоги, які мають бути дотримані при підготовці звіту ІПВГ, зокрема щодо визначення обсягу інформації такого звіту, узгодження проміжних результатів та обов’язків незалежного адміністратора при його підготовці на кожному етапі, та які є невід’ємною частиною договору з незалежним адміністратором;
угоди про користування надрами - угоди про умови користування надрами, угоди про розподіл продукції, договори про спільну діяльність або інші договори, на підставі яких здійснюється проектна діяльність.
2. Термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Термін «контроль» та похідні від нього вживаються в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про захист економічної конкуренції».
3. Інші терміни вживаються в значеннях, наведених в інших законах України.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства у видобувних галузях незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також на отримувачів платежів.

Розділ ІІ
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 3. Мета розкриття інформації
1. Метою розкриття інформації у видобувних галузях є надання громадськості доступу до повної та об’єктивної інформації щодо платежів суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, на користь отримувачів платежів, створення передумов для суспільно відповідального використання такими суб’єктами корисних копалин загальнодержавного значення, а також для суспільного ознайомлення та обговорення питань, пов’язаних із використанням та управлінням державою і територіальними громадами корисними копалинами загальнодержавного значення.
Стаття 4. Суб’єкти розкриття інформації
1. Суб’єктами розкриття інформації є:
суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
материнські підприємства у видобувних галузях;
отримувачі платежів;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості;
центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
2. Суб’єкти розкриття інформації зобов’язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та іншими актами законодавства України.
Стаття 5. Способи розкриття інформації
1. Розкриття інформації здійснюється у такий спосіб:
1) суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та материнськими підприємствами у видобувних галузях:
подання звіту про платежі на користь держави та у випадках, встановлених законом, консолідованого звіту про платежі на користь держави до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежного адміністратора шляхом надсилання електронної версії, а якщо це неможливо - у паперовому вигляді поштовим відправленням з описом вкладення, або в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи);
розміщення на власному веб-сайті (за наявності такого веб-сайту) електронної версії звіту про платежі на користь держави та у випадках, встановлених законом, консолідованого звіту про платежі на користь держави;
надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, або розміщення в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи) інформації про істотні умови угод про користування надрами разом із відповідними витягами із таких угод;
2) отримувачами платежів:
подання звіту про отримані платежі до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежного адміністратора шляхом надсилання електронної версії, а якщо це неможливо - у паперовому вигляді поштовим відправленням з описом вкладення;
розміщення електронної версії звіту про отримані платежі на власному веб-сайті (за наявності такого веб-сайту) або в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи);

3) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості:
розміщення на своєму офіційному веб-сайті або в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи) електронної версії звіту про платежі на користь держави та у випадках, встановлених законом, консолідованого звіту про платежі на користь держави, електронної версії звіту про отримані платежі, електронної версії звіту ІПВГ та інформації про істотні умови угод про користування надрами разом із відповідними витягами із таких угод (крім угод про умови користування надрами);
4) центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр:
розміщення на своєму офіційному веб-сайті інформації про заяви на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та заяви про проведення підготовки ділянок надр до аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, що надійшли від суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, про видані спеціальні дозволи на користування надрами, укладені угоди про умови користування надрами (з відповідними додатками, включаючи програми робіт, виконання яких передбачено угодами);
5) суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнськими підприємствами у видобувних галузях та отримувачами платежів:
надання інформації про платежі на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежного адміністратора.
2. Усі електронні версії та копії документів, зазначені в частині першій цієї статті, надсилаються або розміщуються у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до них, а також їх подальше використання.
Стаття 6. Звіт про платежі на користь держави
1. Звіт про платежі на користь держави містить таку інформацію:
загальна сума платежів;
загальна сума за кожним видом платежів;
загальна сума платежів із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, плати за землю та екологічного податку щодо кожної окремої проектної діяльності;
загальна сума платежів із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, плати за землю та екологічного податку за кожним видом платежів щодо кожної окремої проектної діяльності;
валюта, в якій здійснювалися платежі;
звітний період, в якому здійснювалися платежі;
опис виду діяльності у видобувній галузі, у зв’язку з якою здійснювалися платежі;
перелік окремих видів проектної діяльності, які прямо чи опосередковано реалізуються, та основні характеристики такої діяльності;
участь у соціальних проектах чи програмах та загальна сума платежів щодо кожного соціального проекту чи програми з окремим визначенням тих, що реалізуються в місцях розміщення виробничих потужностей;
обсяги видобутку за видом відповідної проектної діяльності;
середньооблікова кількість працівників, які працювали протягом звітного періоду;
обсяги фінансування та допомоги, отриманих від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також підконтрольних їм суб’єктів, зокрема обсяги державної допомоги суб’єктам господарювання;
інформація щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) у звітному періоді відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;
аудиторський звіт за звітний період (для суб’єктів розкриття інформації, які відповідно до законодавства зобов’язані проводити аудит фінансової звітності).
Невід’ємною частиною звіту про платежі на користь держави є акти звірки платежів за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування між суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, та одержувачем платежів, якщо такі акти складалися.
2. Підготовка звіту про платежі на користь держави здійснюється суб’єктами розкриття інформації в обсязі та за формою, попередньо погодженою незалежним адміністратором та багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ, а у разі запровадження електронної системи подання та аналізу звітності - багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ, та затвердженою Кабінетом Міністрів України.
3. Будь-який платіж, здійснений одноразово або декількома пов’язаними частинами, не враховується у звіті про платежі на користь держави, якщо сума такого платежу протягом звітного періоду є меншою за суму, встановлену багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ.
4. При реалізації проектної діяльності на підставі договору про спільну діяльність підготовка звіту про платежі на користь держави в частині виконання договору про спільну діяльність здійснюється всіма суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувній галузі та є учасниками спільної діяльності, незалежно від того, чи здійснюється будь-який платіж такими суб’єктами господарювання безпосередньо або від їхнього імені іншим учасником спільної діяльності, і незалежно від участі (частки участі) таких суб’єктів господарювання у проектній діяльності.
5. У разі здійснення платежу в натуральній формі такий платіж відображається у вартісному та кількісному вираженні з відповідними примітками для пояснення порядку визначення розміру платежу.
6. При розкритті інформації про платежі, зазначеної в цій статті, має відображатися зміст, а не форма платежів чи відповідної господарської діяльності. Платежі та види господарської діяльності не можуть бути штучно розділені чи об’єднані для уникнення застосування вимог цього Закону.
Стаття 7. Звіт про отримані платежі
1. Звіт про отримані платежі включає таку інформацію:
загальна сума платежів;
загальна сума за кожним видом платежів;
загальна сума платежів за кожним видом проектної діяльності;
загальна сума за кожним видом платежів щодо кожної окремої проектної діяльності;
валюта, в якій здійснювалися платежі;
звітний період, в якому здійснювалися платежі;
обсяги фінансування та допомоги, направлених отримувачем платежів суб’єкту господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях.
2. Підготовка звіту про отримані платежі здійснюється суб’єктами розкриття інформації в обсязі та за формою, попередньо погодженою незалежним адміністратором та багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ, а у разі запровадження електронної системи подання та аналізу звітності - багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ, та затвердженою Кабінетом Міністрів України.
3. Будь-який платіж, здійснений одноразово або декількома пов’язаними частинами, не враховується у звіті про отримані платежі, якщо сума такого платежу протягом звітного періоду є меншою за суму, встановлену багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ.
Стаття 8. Вимоги до створення багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ
1. З метою здійснення нагляду за процесом розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до вимог ІПВГ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, утворює багатосторонню групу з імплементації ІПВГ.
2. Основними принципами діяльності багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ є:
вільне обговорення питань та прийняття рішень;
гласність та прозорість діяльності;
відкритість;
паритетність представництва інтересів заінтересованих осіб;
дотримання законодавства України та стандартів ІПВГ.
3. Персональний склад та положення про багатосторонню групу з імплементації ІПВГ затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості.
4. Формування складу багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ здійснюється на паритетних засадах з представників груп заінтересованих осіб, а саме посадових осіб центральних органів виконавчої влади, представників суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та громадських об’єднань.
5. Головою багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ є Міністр енергетики та вугільної промисловості України за посадою. До складу багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ також делегують по одному представнику центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
6. Рішення багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ приймаються більшістю голосів її членів, за умови що така більшість включає голоси більшості присутніх членів багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ від кожної окремої групи заінтересованих осіб, визначеної частиною четвертою цієї статті. Рішення багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ оформляються протоколом і підписуються головою багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ.
7. До повноважень багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ належить:
здійснення нагляду за процесом розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до вимог ІПВГ;
попереднє погодження форм звіту про платежі на користь держави, консолідованого звіту про платежі на користь держави, звіту про отримані платежі;
встановлення мінімальної суми, у разі неперевищення якої будь-який платіж, здійснений суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, одноразово або декількома пов’язаними частинами, не враховується у звіті про платежі на користь держави та звіті про отримані платежі за відповідний звітний період;
погодження порядку проведення конкурсу щодо обрання незалежного адміністратора;
схвалення кандидатури незалежного адміністратора;
погодження звіту ІПВГ;
попереднє погодження технічного завдання на підготовку звіту ІПВГ;
підготовка матеріалів для розгляду справ про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях;
вироблення рекомендацій щодо внесення змін до законодавства в частині запровадження та удосконалення механізмів цільового використання коштів, сплачених суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, у вигляді платежів, у межах територіальних громад, які безпосередньо зазнають впливу від діяльності у видобувних галузях;
прийняття рішення про відсутність необхідності підготовки звіту ІПВГ у разі запровадження та затвердження порядку функціонування електронної системи подання та аналізу звітності;
інші повноваження відповідно до цього Закону.
8. Інформаційне, організаційне, матеріальне та інше забезпечення діяльності багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості.
Стаття 9. Консолідований звіт про платежі на користь держави
1. Материнські підприємства у видобувних галузях, які зареєстровані в Україні та відповідно до законодавства складають консолідовану фінансову звітність, зобов’язані складати та подавати консолідований звіт про платежі на користь держави.
2. Консолідований звіт про платежі на користь держави містить виключно інформацію про платежі на користь держави суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
3. Підготовка консолідованого звіту про платежі на користь держави здійснюється в обсязі та за формою, попередньо погодженою незалежним адміністратором та багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ та затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Стаття 10. Звіт ІПВГ
1. Підготовка звіту ІПВГ здійснюється незалежним адміністратором, крім випадку, передбаченого частиною шостою цієї статті.
2. Незалежний адміністратор обирається на конкурсній основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, з подальшим схваленням його кандидатури багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ. Порядок проведення конкурсу щодо обрання незалежного адміністратора встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, за погодженням з багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ.
3. Звіт ІПВГ готується двома мовами (українською та англійською) за результатами проведеного аналізу та звірки інформації, отриманої від суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та отримувачів платежів, і погоджується багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ.
4. Звіт ІПВГ готується відповідно до технічного завдання, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та погодженого багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ. Зміст технічного завдання та звіту ІПВГ має відповідати вимогам ІПВГ.
5. Протягом двох місяців після оприлюднення звіту ІПВГ суб’єкти розкриття інформації за результатами аналізу звіту ІПВГ можуть подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування видобувних галузей у частині нормативно-правового, організаційного, технологічного, матеріального та іншого забезпечення. Такі пропозиції розглядаються на засіданні багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ та з урахуванням її рішення направляються до Кабінету Міністрів України для подальшої реалізації.
6. У разі запровадження електронної системи подання та аналізу звітності за рішенням багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ підготовка звіту ІПВГ може не здійснюватися. Порядок функціонування електронної системи встановлюється багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ та повинен відповідати вимогам ІПВГ.
Стаття 11. Інформація про спеціальні дозволи на користування надрами та про істотні умови угод про користування надрами
1. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зобов’язаний оприлюднювати та постійно оновлювати на своєму офіційному веб-сайті або в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи):
інформацію про заяви на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та заяви про проведення підготовки ділянок надр до аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, що надійшли від суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, із зазначенням, зокрема, дати надходження такої заяви, її змісту, заявника, координат ділянки надр, стадії розгляду, інформації щодо погодження чи відмови у погодженні заяви уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, результатів розгляду заяви (із зазначенням підстави у разі відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами);
інформацію про видані спеціальні дозволи на користування надрами із зазначенням, зокрема, реєстраційного номера і дати видачі, суб’єкта господарювання, підстави надання, виду користування надрами, відомостей про ділянку надр (назва родовища, місцезнаходження, координати ділянки), строку та особливих умов дії спеціального дозволу на користування надрами із розміщенням копій спеціальних дозволів, угод про умови користування надрами та додатків до них, включаючи програми робіт та зміни до них.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, зобов’язаний оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про істотні умови угод про користування надрами усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, з отримувачами платежів разом з відповідними витягами з таких угод, а також перелік усіх таких угод із зазначенням їх реквізитів (назва та номер, сторони, дата укладення).
3. Інформація про істотні умови угод про користування надрами містить:
назву угоди, її номер, дату укладення, найменування сторін;
дату набрання чинності та строк дії угоди;
предмет угоди;
права та обов’язки сторін щодо користування надрами, інші права на природні ресурси;
гарантії щодо стабільності норм законодавства (за наявності);
умови щодо особливостей справляння платежів;
операційні зобов’язання, зокрема програми робіт;
зобов’язання щодо природоохоронних заходів;
вимоги щодо безпеки та охорони праці найманих працівників та залучених виконавців робіт та їх найманих працівників;
соціальні зобов’язання, включаючи положення про участь у розвитку місцевої інфраструктури та положення про використання робіт, товарів і послуг, які виконуються, постачаються або надаються суб’єктами господарювання, які зареєстровані в межах територіальної громади, на території якої здійснюється діяльність у видобувних галузях, вимоги щодо проведення громадських слухань.
Стаття 12. Строки та порядок розкриття інформації
1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, що настає після звітного періоду, та забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше трьох років з дня розкриття.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежний адміністратор протягом 30 днів з дня отримання звіту (консолідованого звіту) про платежі на користь держави письмово надає відповідному суб’єкту розкриття інформації повідомлення про отримання такого звіту (консолідованого звіту) про платежі на користь держави та його відповідність встановленим вимогам, а також публікує повідомлення про це на своєму офіційному веб-сайті. У разі відсутності зауважень відповідний звіт (консолідований звіт) про платежі на користь держави вважається таким, що поданий своєчасно і в належній формі. За наявності зауважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежного адміністратора суб’єкту розкриття інформації надається 10 робочих днів для їх усунення та підготовки остаточної редакції звіту (консолідованого звіту) про платежі на користь держави, про що йому надсилається письмове повідомлення з вичерпним переліком зауважень.
Ініціювання застосування заходів відповідальності до суб’єкта розкриття інформації забороняється, якщо йому не надана можливість для усунення порушення протягом 10 робочих днів з дня отримання зауважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежного адміністратора.
3. Звіт ІПВГ розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, щорічно, не пізніше 30 листопада року, що настає після звітного періоду, крім випадку, передбаченого частиною шостою статті 10 цього Закону.
Звіт ІПВГ та дані, розміщені в електронній системі подання та аналізу (у разі її створення), залишаються публічно відкритими щонайменше 10 років з дня розміщення.
4. Інформація про істотні умови угод про користування надрами (крім угод про умови користування надрами) разом з відповідними витягами з таких угод, а також про будь-які зміни до зазначених документів надсилається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, шляхом надсилання електронної версії, а якщо це неможливо - у паперовому вигляді поштовим відправленням з описом вкладення, або розміщується в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи) протягом одного місяця з дня їх укладення, внесення змін.
5. До запровадження електронної системи подання та аналізу звітності інформація про істотні умови угод про користування надрами (крім угод про умови користування надрами) разом з відповідними витягами з таких угод, а також про будь-які зміни до зазначених документів оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, протягом одного місяця з дня її надходження від суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та залишається публічно відкритою протягом необмеженого строку.
6. Копії спеціальних дозволів на користування надрами, угод про умови користування надрами та додатків до них (включаючи зміни до програм робіт), інформація щодо заяв на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, заяв про проведення підготовки ділянок надр до аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а також щодо будь-яких змін до зазначених документів розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи) протягом 10 днів з дня їх надходження, видачі або внесення змін та залишаються публічно відкритими протягом необмеженого строку.
7. З метою забезпечення належного збирання, розкриття та поширення інформації у видобувних галузях отримувачі платежів зобов’язані надавати на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежного адміністратора повну інформацію про платежі у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня отримання відповідного запиту, шляхом надсилання електронної версії, а якщо це неможливо - у паперовому вигляді поштовим відправленням з описом вкладення, а також забезпечувати уповноваженим посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, та незалежному адміністратору вільний доступ до такої інформації, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 13. Відкритість доступу до інформації
1. Інформація, яка має бути розкрита суб’єктами розкриття інформації відповідно до цього Закону, не може бути віднесена до комерційної таємниці або до інформації з обмеженим доступом.

Розділ ІІI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ
У ВИДОБУВНИХ ГАЛУЗЯХ

Стаття 14. Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнських підприємств у видобувних галузях за порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях
1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, несуть відповідальність за такі правопорушення:
нерозкриття інформації або порушення строків розкриття інформації, передбачених статтею 12 цього Закону, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
розкриття звіту (консолідованого звіту) про платежі на користь держави, що містить неповну інформацію про діяльність суб’єкта, який здійснює діяльність у видобувних галузях, передбаченого статтею 6 цього Закону, порушення встановленого порядку розкриття інформації у видобувних галузях, передбаченого статтею 12 цього Закону, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Провадження у справах про порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, або материнських підприємств у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, здійснюється відповідно до положень цієї статті.
Справи про правопорушення, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, за результатами розгляду виноситься постанова.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник цього органу або його заступники.
Штраф може бути накладено на суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, або материнське підприємство у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня його вчинення.
Підставою для розгляду справи про правопорушення, передбачені частиною першою цієї статті, є протокол. Протокол про порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях на основі матеріалів, підготовлених багатосторонньою групою з імплементації ІПВГ, мають право складати уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості.
Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості.
Протокол разом з іншими матеріалами, що стосуються справи, подається в п’ятиденний строк з дня його складення керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, або його заступнику.
Справа про правопорушення розглядається у десятиденний строк з дня отримання протоколу та інших матеріалів справи.
Штраф сплачується у двомісячний строк з дня отримання суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, або материнським підприємством у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, постанови про накладення штрафу.
Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається до органу, яким накладено штраф.
Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом.
У разі якщо штраф не сплачено у строк, встановлений цією статтею, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Сума штрафів зараховується до державного бюджету.
Постанову у справі про порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях може бути оскаржено суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, або материнським підприємством у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, до суду.
3. Інформація про порушення суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, або материнським підприємством у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях та про рішення про накладання штрафів за таке порушення підлягають опублікуванню протягом п’яти робочих днів з дня прийняття такого рішення у відповідному розділі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості.
4. Притягнення суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, або материнського підприємства у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, до відповідальності не звільняє його від виконання обов’язків, установлених цим Законом.
5. У разі виявлення фактів, які можуть свідчити про порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, яким стали відомі такі факти, зобов’язані негайно вжити заходів для перевірки зазначених фактів, а у разі їх підтвердження притягнути відповідних суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, або материнські підприємства у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, до відповідальності.
Стаття 15. Відповідальність посадових осіб отримувачів платежів, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях
1. За нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях посадові особи отримувачів платежів, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, притягаються до відповідальності відповідно до закону.
Стаття 16. Оскарження рішень у справах про порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях
1. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому законом.

Розділ ІV
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) статтю 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
«Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
2) у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365 із наступними змінами):
абзац сімнадцятий частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«звіт про платежі на користь держави - документ, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що були сплачені або належні до сплати на користь держави відповідно до закону. Звіт про платежі на користь держави подається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», а також підприємствами, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес»;
частини другу та четверту статті 11 викласти в такій редакції:
«2. Порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.
Порядок та строки подання суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, звіту про платежі на користь держави установлюються відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях»;
«4. Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків та суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Склад та форми звіту про платежі на користь держави для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, установлюються відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях»;
у тексті Закону слова «підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення» в усіх відмінках і числах замінити словами «суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях» у відповідному відмінку і числі.
3. Інформація про істотні умови угод про користування надрами (крім угод про умови користування надрами) разом з відповідними витягами з таких угод протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом направляється суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, для оприлюднення в установленому цим Законом порядку.
4. Копії спеціальних дозволів на користування надрами, угод про умови користування надрами та додатків до них, включаючи зміни до програм робіт, інформація щодо заяв на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, заяв про проведення підготовки ділянок надр до аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а також щодо будь-яких змін до зазначених документів розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом.
5. Першим обов’язковим звітним періодом є 2018 рік.
6. Кабінету Міністрів України:
протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок розгляду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, справ про порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях;
протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України П. ПОРОШЕНКО.

м. Київ,
18 вересня 2018 року.
№ 2545-VІІІ.