Парламентська хроніка
Ранкове засідання 18 жовтня

За результатами розгляду в першому читанні проекту закону про Державний бюджет України на 2019 рік (№ 9000) Верховна Рада ухвалила постанову «Про висновки та пропозиції до проекту закону України про Державний бюджет України на 2019 рік», якою Кабінету Міністрів доручається підготувати законопроект до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради та у двотижневий термін подати його на розгляд парламенту. Це рішення підтримали 240 народних депутатів.

Антон Яценко, Андрій Павелко.

 

Олег Барна, Олександр Черненко, Тарас Юрик, Юрій Македон.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

Заступник голови Комітету з питань бюджету Сергій Мельник повідомив, що законопроект про Держбюджет на 2019 рік підготовлено до першого читання з урахуванням урядових законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу (№ 9084) та про внесення змін до Податкового кодексу (№ 9085), тож ці законопроекти потрібно ухвалити в цілому до остаточного затвердження Держбюджету-2019, щоб забезпечити їхнє взаємоузгодження з метою збалансованості показників державного та місцевих бюджетів. Відзначивши можливість збільшення деяких надходжень до дохідної частини бюджету, голова комітету також звернув увагу на ризики щодо виконання окремих запланованих показників, зокрема, щодо надходжень від приватизації. Крім того, сказав голова комітету, під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участі представників органів місцевого самоврядування найбільше занепокоєння викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих повноважень, зокрема, у зв’язку із запропонованою передачею місцевим бюджетам видатків з Держбюджету, що зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування, зважаючи на ризики неповної компенсації втрат місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг.
Інформуючи про підготовку законопроекту № 9000 до першого читання, голова Бюджетного комітету повідомив, що було опрацьовано 2071 пропозицію народних депутатів на загальну суму 2,2 трильйона гривень. «Якщо минулого року було на один додатковий бюджет пропозицій, то цього року уже на два бюджети», — зауважив він та повідомив, що за рішенням комітету пропонується повністю або частково врахувати 922 пропозиції та 1249 — відхилити. Зокрема, комітет підтримав пропозиції щодо збільшення на 626 мільйонів гривень видатків на централізовану закупівлю ліків, збільшення на 199 мільйонів гривень медичної субвенції, видатків на лікування громадян за кордоном на 200 мільйонів гривень, збільшення на 200 мільйонів гривень субвенції місцевим бюджетам на формування інфраструктури тощо. За словами С. Мельника, джерелом покриття додаткових видатків Держбюджету мають стати збільшення коштів від Національного банку та перерозподіл коштів між окремими програмами.
В. о. міністра фінансів Оксана Маркарова зазначила, що нинішній розгляд — це тільки початок роботи в широкому форматі над проектом Держбюджету на 2019 рік. Дякуючи за подані пропозиції, вона наголосила на їхній не реалістичності, для їхнього врахування знадобилося б ще два бюджети країни. «Бюджет — це мистецтво можливого, тому для нас важливо ухвалити збалансований документ, у якому кожна гривня видатків забезпечена реальними доходами», — сказала вона та додала, що після ухвалення законопроекту в першому читанні буде доопрацьовано деякі його положення з урахуванням висновків профільного комітету.
Голова Рахункової палати Валерій Пацкан зазначив, що оскільки проект бюджету ґрунтується на трьохвідсотковому зростанні ВВП, то це означає, що Україна ще більше поглиблюватиме відставання від світу. Крім того, навіть таке зростання стоїть під питанням, адже його планується досягти за рахунок розширення внутрішнього споживання, що буде важко зробити в умовах уповільнення зростання доходів населення. «За таких умов збільшення доходів Держбюджету порівняно із затвердженим на 2018 рік обсягом передбачене насамперед за рахунок зростання імпорту, цін і девальвації гривні. При цьому без врахування цінового чинника доходи Держбюджету в 2019 році зменшаться на 0,8 відсотка», — сказав він та звернув увагу, що наступного року нас очікують значні боргові виплати — тільки на обслуговування державного боргу передбачено 145 мільярдів гривень та ще 272 мільярди гривень потрібно для виплати боргів. Відповідно, щоб впоратися із цим викликом, уряд у 2019 році планує запозичити ще 346 мільярдів гривень, що становить чверть усіх доходів бюджету.
Під час обговорення Оксана Продан («Блок Петра Порошенка») закликала уряд у період підготовки проекту бюджету до другого читання зустрітися із представниками місцевого самоврядування та врахувати пропозиції, які стосуються підтримки реформи децентралізації.
Голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак відзначив необхідність вчасного ухвалення збалансованого бюджету. «Для «Народного фронту» головним було те, щоб була продовжена започаткована урядом Яценюка практика спрямування 5 відсотків ВВП на фінансування національної безпеки і оборони та були продовжені реформи в галузі освіти та охорони здоров’я, будівництва і ремонту доріг, децентралізації. У поданому проекті бюджету це передбачено», — сказав він та закликав підтримати проект Держбюджету в першому читанні.
Тетяна Острікова («Самопоміч») зазначила, що люди недарма залишають країну, адже замість обіцяного бізнесу податку на виведений капітал, який припинить виведення коштів до офшорів та додасть щонайменше один відсоток зростання ВВП, маємо знижку великому бізнесу з податку на прибуток великих підприємств у розмірі 13 мільярдів гривень та збільшення планів з податку на доходи фізичних осіб. «З кого братимуть ці гроші, якщо у нас катастрофічно зростають темпи трудової міграції?» — запитала вона.
Представник Опозиційного блоку Олександр Долженков повідомив, що Опозиційний блок не голосуватиме за проект Держбюджету, у якому збільшується фінансування поліцейських функцій держави і на тлі збільшення ціни на газ зменшуються кошти на виплату субсидій.
Олег Ляшко наголосив, що фракція Радикальної партії пропонує такі зміни до проекту бюджету, які зроблять його бюджетом розвитку, економічного зростання, відновлення робочих місць, подолання бідності, щоб він працював на вирішення соціальних проблем громадян. «Тому наша ключова вимога — це збільшення заробітних плат, бо 4 мільйони громадян отримують мінімальну зарплату, яка не може задовольнити їхні елементарні потреби. Ми вимагаємо встановити мінімальну зарплату на рівні 6 тисяч гривень на місяць», — заявив він та додав, що це також дасть можливість збільшити розмір пенсій.
Сергій Соболєв («Батьківщина») зазначив, що на нинішньому етапі більше потрібно говорити про наповнення бюджету, а далі вже можна вести мову про витрачання коштів. Тож першим застереженням фракції є вимога про введення у повному обсязі закону про трансферне ціноутворення, який дозволить реально і на десятки мільярдів гривень наповнити бюджет за рахунок припинення всіх офшорних схем. Також С. Соболєв назвав хибним шлях додаткового фінансування Національної служби здоров’я на 30 мільярдів гривень, бо цього додаткового ресурсу може не виявитися, та закликав до поетапного переходу до страхової медицини.
Присутній у сесійній залі під час розгляду в першому читанні проекту Держбюджету прем’єр Володимир Гройсман також звернув увагу, що реальні доходи у 2019 році становитимуть 1,2 трильйона гривень, тоді як додаткові пропозиції передбачають ще 2,2 трильйона гривень. «Під час підготовки до другого читання ми готові разом з фракціями та комітетами працювати над тим, щоб зробити цей документ кращим, але він має бути реалістичним та збалансованим», — підкреслив глава уряду.
А розпочалося ранкове засідання з ухвалення в цілому проекту Кодексу України з процедур банкрутства (№ 8060).
Далі Верховна Рада включила до порядку денного та ухвалила в цілому внесений Президентом законопроект про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника «Софія Київська» (№ 9208). Це рішення підтримали 237 народних депутатів.
«Це історична дія! Минулого тижня, 11 жовтня, Синод Вселенської Патріархії у своєму рішенні другим пунктом зазначив про відновлення Ставропігії Вселенського Патріарха в Києві. Вселенська Патріархія у різний час, за підрахунками істориків, мала в Україні до двадцяти різноманітних Ставропігій на своїй канонічній території України-Руси. Найвідоміші серед них — Успенська Києво-Печерська Лавра, Успенське братство у Львові, Межигірський Преображенський монастир, Київське Богоявленське братство, Манявський монастир. Сьогодні своїм рішенням Верховна Рада України відновлює Ставропігію Вселенського Патріарха у Києві. І новою Ставропігією, яка виконуватиме роль резиденції Вселенського Патріарха Варфоломія та представництво Вселенської Константинопольської Церкви, стане Андріївський храм на Андріївському узвозі в Києві», — зазначив перед розглядом цього питання А. Парубій та зауважив, що той, хто заявляє, що ми віддаємо нашу державну власність, або говорить неправду, або просто повторює московську брехню. «Андріївська церква залишається у власності держави. Цим рішенням ми відновлюємо історичну справедливість та повертаємо Ставропігію Вселенської Матері-Церкви в Україну», — наголосив Голова Верховної Ради та закликав колег підтримати цей законопроект.
Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко, яка представляла законопроект № 9208, зазначила, що з моменту проголошення незалежності ми боролися за створення та визнання світовим православ’ям Української Помісної Церкви. «Одним з вирішальних кроків у цьому напрямку стало звернення Президента України до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефалію православній церкві в Україні й воно було підтримане парламентом», — сказала вона та нагадала, що після звернення глави держави Вселенський Патріарх направив до України своїх повноважних представників — екзархів, які не лише формально репрезентують материнську для України Церкву, а й здійснюють медіаторську функцію в процесі створення Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні. «Повноцінне функціонування цього представництва потребує забезпечення спорудою, в якій представники Вселенського Патріарха матимуть змогу регулярно здійснювати богослужіння», — зазначила представник Президента та підкреслила, що ухвалення законопроекту № 9208 засвідчить повагу до авторитету та ролі Церкви-Матері з боку української держави та сприятиме процесу надання Томосу про автокефалію Української Православної Церкви.
«Нарешті за 332 роки вперше визнано, що Росія програла гібридну релігійну війну проти України, а рішення Вселенського Патріарха говорить про те, що Помісній Церкві в Україні бути. І цей символічний жест означає, що сьогодні ми розпочинаємо підписання акта духовної незалежності України», — зауважила І. Луценко та закликала колег підтримати законопроект глави держави.
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький повідомив, що члени комітету підтримали внесений Президентом законопроект про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника «Софія Київська» та рекомендували ухвалити його за основу та в цілому.
Оскільки під час обговорення лунали звинувачення, що Президент використовує церковне питання у передвиборних цілях (про це, зокрема, говорили лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко та керівник Опозиційного блоку Юрій Бойко), то Андрій Парубій ще раз пояснив, що вже після першого історичного звернення Верховної Ради він мав розмову із Вселенським Патріархом, під час якої порушувалося питання відновлення Ставропігії Вселенської Патріархії в Україні. «Це питання опрацьовувалося два роки і будь-яка виборча кампанія не має до нього жодного стосунку. А Президент подав цей законопроект тільки тому, щоб він був розглянутий як невідкладний», — підкреслив глава парламенту та закликав не надавати цьому питанню політичного значення, бо це один із фундаментальних кроків на шляху створення Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні та отримання Томосу про автокефалію. «Це питання поза нами і вище від нас», — переконаний Андрій Парубій.
Також у цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (№ 7017), яким ККУ доповнено новою статтею «Незаконне перетинання державного кордону», яка передбачає кримінальну відповідальність за перетинання державного кордону України особою, яка має громадянство (підданство) держави-агресора, або іншою особою в інтересах держави-агресора, що суперечать національним інтересам України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості, у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. А за те само діяння, вчинене повторно або групою осіб, передбачено позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Якщо ж вищезгадані правопорушення вчинені із застосуванням зброї, то настає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.