Парламентська хроніка
Ранкове засідання 19 жовтня
На вимогу двох фракцій з трибуни спочатку виступив представник Опозиційного блоку Ігор Шурма. Він наголошував на необхідності звільнити з посад в. о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун та її заступника Олександра Лінчевського.
Керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак звернув увагу на факт незаконного захоплення влади у селі Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, яке, за словами народного депутата, «може перейти в сепаратизм».
Ложа уряду.
Андрій Іванчук, Максим Бурбак.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
М. Бурбак сказав, що має на руках звернення від мешканців села, які просять захисту в центральної влади. «Захисту не своїх інтересів, а права», — наголосив він. Після того, як стартувало довгоочікуване приєднання до Новодністровської ОТГ, окремі люди, які називають себе «ініціативною групою», розпочали процес відкликання депутатів із сільської ради, розповів М. Бурбак. На початку жовтня відбулися вибори на заміну відкликаних осіб. Для цього районна рада виділила 100 тисяч гривень. Ці гроші могли б піти на школи, садки чи інфраструктуру. Однак шість новообраних людей вже склали присягу в «неіснуючу раду». Натомість обласна адміністрація від ситуації самоусунулася. Двовладдя призводить до великого соціального напруження в селі, зазначив він. Парламентарій звернувся до Прем’єр-міністра з проханням вжити заходів для того, щоб знизити напруження.
Під час години запитань до уряду спочатку виступив перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов. Він говорив про наслідки дії нещодавно ухваленого закону про приватизацію державного та комунального майна. Завдяки цим змінам нині замість семи різних законів діє один, а ускладнений процес, який важко було розуміти навіть фахівцям, замінив спрощений порядок, який має тільки два варіанти — велика приватизація (а це до 50 об’єктів, які потребують підготовки до продажу і над якими працюють інвестиційні радники) і мала приватизація (всі решта багато тисяч об’єктів).
Мала приватизація потребувала прийняття 64 підзаконних актів, які було ухвалено урядом країни та Фондом державного майна. Влітку стартувало заведення перших об’єктів у базу, і декілька днів тому святкували вже перші два місяці проведення реальних торгів. Нині спостерігається великий попит на об’єкти, починаючи від не дуже успішних заводів до сільських хат і недобудов. Є аукціони, на які приходять десятки потенційних покупців, і рівень їхнього успіху сягає понад 50 відсотків. Ціни в середньому зростають на 83 відсотки стосовно стартових. На думку М. Нефьодова, це чудові показники.
Серед об’єктів приватизації є й знакові, які продаються з умовами та інвестиційними вимогами, зазначив урядовець. Наприклад, легендарне підприємство «Укртелефільм». З точки зору потенційних покупців мала приватизація — це прекрасний варіант знайти собі приміщення, або місце для розширення бізнесу чи промислового майданчика, вважають у Кабміні. І запевняють: громадяни отримують абсолютно прозорий і швидкий процес, у якому можна брати участь дистанційно. Він не має жодних проблем із контролюючими органами і чистотою активів, а також дозволяє отримати дійсно ринкові ціни. Але головне, що кожен охочий може стежити за тим, як цей процес відбувається. А також звернути увагу правоохоронців, якщо щось йде не так.
За словами М. Нефьодова, із майже трьох десятків майданчиків на ринку проведено вже понад двісті успішних аукціонів. Рекорд — 32 успішних торги, які відбулися в один день. Сукупна стартова ціна всіх оголошених аукціонів становить понад мільярд гривень. До продажу пропонується майже тисяча об’єктів, які вже заведено в базу, і ще багато тисяч тих, що тільки мають намір оголосити до продажу. Перші лоти завели із міста Житомир, а перший успішний аукціон відбувся в сільській раді Чернівецької області, звітують у Кабінеті Міністрів. З точки зору місцевих органів влади, найкраще поки що спрацював Львів, який не тільки завів на аукціон багато об’єктів, а й провів рекламну кампанію з розміщенням інфографіки на міських інформаційних ресурсах. Це дозволило продати навіть традиційні недобудови, які всім впадали в око протягом багатьох років. Урядовці приємно здивовані відсутністю скарг та незадоволення з боку населення тим, як проходять аукціони. «Це означає, що ми йдемо правильним шляхом», — зазначив заступник міністра економіки.
Урядовець подякував народним депутатам за результативне голосування за новий Кодекс про банкрутство. «Ми абсолютно плідно співпрацювали з комітетом, — наголосив М. Нефьодов. — Переконаний, що зможемо зробити в економічному плані ще дуже багато. Дуже дякую за довіру. Попереду ще сотні й тисячі об’єктів, які ми готові реалізувати інвесторам і це одна з реальних можливостей — створити точки зростання і досягти економічного зростання в п’ять-сім відсотків, на який націлений уряд».
Відповідаючи на запитання, які лунали від представників різних фракцій, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, зокрема, подякував народним депутатам за те, що об’єдналися навколо прийняття в першому читанні закону про державний бюджет. Триває підготовка документа до другого читання. Очільник Кабміну пояснив, чому вважає цей кошторис «бюджетом розбудови». Мовляв, у ньому передбачаються додаткові кошти на програми, які започаткували в 2018 році. Збройні Сили фінансуватимуться з підвищенням заробітної плати для військових. Будуватимуться дороги, модернізуватимуть озброєння, інвестуватимуть в оновлення сфери медицини та освіти. У новому бюджеті збалансовано і доходи, і видатки, наголосив В. Гройсман. Однак залишаються й обтяження для бюджету, передусім, у вигляді сплати за користування кредитами, які бралися в попередні роки. Ідеться про п’ять мільярдів доларів на рік.
Завершуючи блок запитань до уряду, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко звернула увагу на необхідність розслідування українськими правоохоронцями вбивства Олександра Захарченка. Сталося це на території окупованого Донецька, наголосила вона, але це наша земля. «Апелюю до всього уряду з проханням провести дискусію на цю проблематику», — сказала політик. За її словами, від Міністерства внутрішніх справ надійшла офіційна відповідь на запит, в якій зазначено, що справа про розслідування вбивства цього, «яким би він не був злочинцем», громадянина України не відкрита. Також немає жодної справи з приводу того, що слідчий комітет Російської Федерації проводить якісь слідчі дії на території окупованого Донецька. З приводу вбивства в Керчі українських дітей справу заведено, сказала І. Геращенко, і продовжила: «Не можу зрозуміти, чому в нас не заводяться справи з приводу підривів дітей на мінах, про всі вбивства на окупованих територіях». Коли Росія стверджує, що кров убитого Захарченка — на нашій країні, нам нічого відповісти, каже Перший заступник глави парламенту. Ми маємо відкривати справи з приводу кожного вбивства, які стаються на непідконтрольній території, для того, щоб потім мати відповідний реєстр і щоб було з чим звертатися до міжнародних судів. Необхідно закликати міжнародних експертів діяти для того, щоб вони й ми отримали доступ до Криму, Донецька та Луганська для проведення слідчих дій.
На цьому година запитань до уряду завершилася, а заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд зачитала депутатські звернення і запити. А після перерви народні обранці виступали з трибуни з різних питань.