За 80 кілометрів від Одеси розташоване місто Білгород-Дністровський, у якому мешкає понад 60 тисяч жителів і яке, на жаль, на сьогодні є однією з «найхолодніших» точок регіону. Йдеться про те, що кожен опалювальний сезон тут перетворюється на «героїчну кампанію» з подолання «льодовикового періоду».
Парадоксально, але місто обласного значення досі залишається без сталого й надійного газопостачання. Газифікацію міста, що розпочалася 2004 року, фактично заморожено. Проекти газогонів високого й середнього тиску не отримують жодної копійки ні з міського, ні з регіонального бюджетів, залишаючи мешканців багатоквартирної й приватної житлової забудови сам на сам з проблемою виживання, особливо в зимовий період.
Мешканці намагаються зберегти тепло в оселях за допомогою електрокамінів, конвекторів. Але стан електромереж у місті нижчий, як то кажуть, від плінтуса.
Приміром, у будинку по вулиці Приморській, 18-а на початку вересня не вперше вийшов з ладу силовий кабель, позбавивши мешканців елементарних зручностей. Як виявилося, сам кабель давно не має господаря, і таких будинків у Білгороді-Дністровському з безгоспними силовими уводами в багатоквартирні будинки чимало.
Проблема полягає в тому, що свого часу Білгород-Дністровські РЕМ прийняли міські мережі на свій баланс, але тільки до трансформаторних підстанцій. Внутрішньобудинкові мережі на себе оформили або ЖЕО, або ОСББ, а от силові лінії від підстанцій до входу в будинок залишилися нікому не потрібні — без господаря. І тепер, коли стається аварія, виконком довго з’ясовує, хто їх має лагодити, потім довго шукає кошти в бюджеті, потім наймає фахівців і, замість того щоб замінювати сам кабель, ставить так звані тимчасові муфти, яких вистачає ненадовго. Через якийсь час кабелі знову «стріляють», і «стріляють» по всьому місту. Доходило до того, що, наприклад, у будинку на Приморській, 18-а, щоб пришвидшити процес, мешканцям доводилося самим, без допусків, порушуючи всі мислимі й немислимі норми безпеки, викопувати із землі пошкоджений кабель, наражаючи свої життя на небезпеку.
Знизити навантаження на електромережі можна було б, але за умови, що виконком міської ради планово займатиметься газифікацією міста. До того ж як мешканці тієї ж вулиці Приморської чи, приміром, мікрорайону Тиру можуть подавати заявки на газифікацію, якщо спочатку виконком має прокласти туди газогони, встановити газорозподільні пункти (ГРП), тим самим давши можливість мешканцям починати газифікацію свого житла. Сьогодні найближчий ГРП до мікрорайону Тиру, де понад тисяча негазифікованих квартир, розташований по вулиці Лісовій, а встановлено його далекого 2012 року. Звідси й мала початися масова газифікація цього житлового масиву, залишивши в минулому й електроплити, й газові балони.
Відсутність газу в житлових будинках Білгорода-Дністровського — це півбіди. Річ у тім, що незавершена газифікація — це ще й непереборна перешкода для нормального розвитку міста, яка значно звужує його інвестиційні можливості. Який інвестор прийде у місто, у якому, крім проблем з водопостачанням і каналізацією, зі збором та утилізацією відходів, транспортом і електрикою, ще й немає нормального газопостачання?
Щодо газифікації Білгорода-Дністровського, то нагадаємо: починаючи з 2004 року місто почало реалізовувати безпрецедентний за масштабами проект повної газифікації.
У серпні 2004 року було відкрито газогін-відвід високого тиску, який підвів природний газ до центральної котельні Білгорода-Дністровського (вул. Перемоги, 1). У наступні роки будувалися мережі газогонів високого і середнього тиску, поступово підключалися до централізованого газопостачання підприємства, організації й установи. Найперше на газопостачання перевели хлібозавод, завод пористих бетонних виробів, котельню по вул. Шкільній. Починаючи з 2011 року забезпечили можливість городянам, котрі мешкають у багатоквартирних і приватних будинках, підключитися до діючої системи газопостачання. За цей період з 2011 по 2015 роки введено в експлуатацію 12 газорозподільних пунктів, понад 17 км розподільних газогонів. Загалом за 5 років з міського бюджету інвестовано в газифікацію Білгорода-Дністровського більш як 6,5 млн грн. До листопада 2015 року до газопостачання було підключено 3510 абонентів, з них 500 приватних будинків. Діюча газорозподільна мережа Білгорода-Дністровського охопила майже 30% території міста, де мешкає 60% населення.
На жаль, уже три роки на газифікацію не виділяють ані копійки. У місті вже давно не вірять календарям з датою початку опалювального сезону. Не вірять тому, що знають: настануть морози й почнеться знову боротьба за кожен градус тепла у квартирах і будинках.
В’ячеслав ВОРОНКОВ.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Одеська область.
