Парламентаризм не можна підмінювати провокуючими технологіями

 

 

 

 

Вітчизняний парламентаризм потребує незаангажованої наукової дискусії, наголосила ініціатор заходу Валентина Гошовська, президент ГО «Академія парламентаризму», доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. Вона відзначила, що вже стало доброю традицією щорічно спільно з Верховною Радою проводити Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Парламентаризм в Україні: здобутки, виклики та перспективи». «Зважаючи на те, що Україна має президентсько-парламентську форму правління, потрібно чітко розібратися, що ж це таке, — зауважила В. Гошовська. — Досі часто ототожнюють поняття «парламент» і «парламентаризм», хоча парламенти існують за різних форм правління, в т. ч. і у монархіях. Парламенти є майже у всіх країнах, однак парламентаризм, як система державного управління, передбачає, що головні функції належать парламенту, чітко розподілено законодавчі та виконавчі функції влади, парламент працює на постійній основі та є вищим законодавчим представницьким органом у державі». Валентина Гошовська також висловила думку, що вітчизняна наукова спільнота здатна виробити власну думку щодо розвитку вітчизняного парламентаризму, а не лише дослухатися до думки іноземних експертів. «Політику не можна підмінювати політтехнологіями, які розпочинаються перед виборами, а після виборів завершуються», — наголосила промовець.

Заступник керівника апарату Верховної Ради України Микола Шевчук висловив сподівання, що конференція та інші науково-практичні заходи Кафедри та ГО «Академія парламентаризму» матимуть подальший розвиток і проводитимуться в українському парламенті регулярно. «Особливої ваги нині набуває посилення комунікації — минулого року у Верховній Раді була підписана Комунікаційна стратегія, — зазначив М. Шевчук. — Конференція покликана реалізовувати ті кроки, які записані у Стратегії. Заходи, передбачені програмою конференції, сприятимуть глибшому розумінню законодавчого процесу і парламентської «кухні», від чого залежить і більша ефективність парламентських процесів».

«Коаліція несе відповідальність за все, що написано в Коаліційній угоді, є речі, які там записано і виконано, але багато ще не виконано, за що буває соромно, але за рік, що залишився до завершення каденції парламенту, потрібно виконати», — додав народний депутат України Михайло Довбенко, перший заступник голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, доктор економічних наук (фракція «Блоку Петра Порошенка»). Водночас він розповів про декілька важливих законів, нещодавно схвалених Верховною Радою. Зокрема, минулого тижня прийнято у другому читанні Кодекс України з питань банкрутства, адже цю проблему в Україні досі не розв’язано. 56 відсотків усього кредитного портфелю банків — проблемна заборгованість, тобто не гаситься ані тіло кредиту, ані відсотки за ним, що гальмує кредитування економіки. 94 відсотки іпотечних кредитів взагалі не обслуговуються. Згаданий законопроект допомагає розв’язанню цієї проблеми із урахуванням досвіду зарубіжних країн. У липні парламент ухвалив досить новаторський Закон «Про валюту і валютні операції», який дає бізнесу і суспільству можливості розвиватися, сприяє вільному рухові капіталу. За словами М. Довбенка, після того, як з лютого набере чинності цей закон, в Україні діятимуть лише сім нормативно-правових документів стосовно руху коштів та капіталів (а наразі їх діє понад 50).
 

Україна має перспективу і право зайняти гідне місце не лише в європейському, а і світовому співтоваристві, наголосив Василь Амельченко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка). Він розповів про нинішній бюджетний процес у парламенті, повноваження Рахункової палати в процесі контролю за використанням бюджетних коштів, процес добровільного об’єднання громад у регіонах. «Головна ідея децентралізації — створення самодостатніх громад», — наголосив В. Амельченко.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталія Веселова (позафракційна) закликала молодь, сповнену бажання щось змінити в своїй країні, активніше йти в політику. «На жаль, в Україні стало традицією, коли майже весь склад парламенту змінюється після чергової революції, — зауважила депутат. — Цю традицію треба змінювати. До парламенту мають заходити люди, які хочуть і можуть щось зробити, і політичні партії, які будуються не лідерами чи фінансовими групами, а створюються знизу догори».
 

«Головна проблема — у політичній корупції, маніпулюванні ЗМІ свідомістю людей. Пора вносити відповідальність як політиків, так і ЗМІ за маніпулювання свідомістю людей», — таку думку висловив Олег Барна, голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції юридичними особами Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції. — Корупція та все інше зло розпочинається із брехні. З’явилися псевдоактивісти, псевдоантикорупціонери, які працюють на замовлення в ролі «політичних кілерів», натомість купують собі нерухомість. Питання політичної ваги — очищення суспільства. Щоб перемогти зло, мало бути освіченим і мудрим, потрібно ще боротися зі злом». За словами О. Барни, «політики повинні бути в першу чергу державниками, а не популістами, у т. ч. і вміти приймати непопулярні рішення».

Депутати місцевих рад, слухачі Кафедри, у своїх виступах наголошували на тому, що об’єднання територіальних громад має бути винятково добровільним, варто здобувати свій власний досвід, а не лише копіювати чужий. Однак нині чиновники часто втручаються у цей процес «згори». Також порушувалися питання змін до кодексів, зокрема, Трудового, Цивільного із урахуванням реалій.

Під час заходу також експонувалася виставка Наукової школи «Вітчизняний парламентаризм», присвячена, зокрема, діяльності парламентської коаліції та опозиції. Слухачі Академії відвідали будівлю Верховної Ради з екскурсією.

 

ДОВІДКОВО