Чим ми відрізняємося
Чиновники в Києві й регіонах часто-густо декларують, що реформування вітчизняної системи освіти відбувається з урахуванням корисного досвіду розвинених країн. Однак насправді виявляється, що досвід часом переймають... із точністю до навпаки.
Красномовний приклад — ситуація з українськими коледжами. То на них відверто тиснули, вимагаючи ставати філіями вишів більш високого ступеня акредитації. А тепер проштовхують ідею повної відмови держави від їх фінансування — уже з автоматичним переведенням на утримання за рахунок місцевих бюджетів. А оскільки в місцевих громад таких грошей найчастіше нема, це означає, що тридцять тисяч студентів коледжів і п’ять тисяч їхніх викладачів можуть узагалі залишитися коло розбитого корита. Ця сумнівна політика свідчить про те, що наша держава розглядає коледжі скоріше як тягар і не бачить у них особливої користі: виживуть самостійно — добре, ні — й шкодувати нічого.
А тепер подивимося, як справи з коледжами в США, куди в рамках міжнародної програми «Виконавчий діалог» нещодавно їздила ціла делегація. До її складу включили і керівників навчальних закладів, високопоставлених чиновників МОН, і першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Олександра Співаковського, а також народного депутата України Олександра Марченка.
Делегація понад тиждень працювала в коледжах штату Флорида (а там їх аж 28 з восьмистами тисячами студентів!), вникала в особливості навчального процесу, розмовляла з викладачами, керівниками, представниками влади. А група директорів українських коледжів переймала досвід у США понад місяць. І ось яку корисну інформацію спільно звідти «імпортували».
Випускників розбирають як гарячі пиріжки
— У США коледжі працюють за принципом відкритих дверей. Вони — засіб доступу до якісної освіти для людей будь-якого віку. Тут можна отримати й диплом бакалавра, і сертифікат освоєння професії для тих, хто втратив роботу і проходить перекваліфікацію. При цьому для вступу не потрібно складати зовнішнє незалежне оцінювання знань, зате є доступ до фондів для талановитих студентів з незаможних родин. Система працює солідарно: при вартості навчання майже десять тисяч доларів на рік шістдесят відсотків цієї суми покривають із бюджетних програм різних рівнів, а решту вносить сам учень. Якщо він не може собі цього дозволити, є незалежні фонди, які нададуть стипендію або виділять грант. Тобто держава й суспільство працюють солідарно, підтримуючи коледжі. У нас про таку підтримку можуть тільки мріяти, — зазначає народний депутат України Олександр Співаковський. — Іще одна перевага заокеанських коледжів полягає в тому, що їх система підготовки має надзвичайно високий рівень адаптації до вимог сучасної економіки, що стрімко розвивається. Якщо в Україні деякі навчальні програми мало відрізняються від тих, які були ще при СРСР, то в США вони радикально змінюються кожні півтора року. Причому навіть у випадку з навчанням за тими професіями, які видаються «статичними». У коледжі штату Флорида (місто Джексонвілл) мали змогу ознайомитися з особливостями підготовки фахівців ресторанного бізнесу. Для них там відкрили цілу лабораторію кулінарії, де досконально вивчають кухні різних народів світу, форми подачі страв і багато іншого. Не дивно, що випускників коледжу роботодавці розбирають як гарячі пиріжки. Контракти на підготовку кадрів уклали з навчальним закладом 274 успішні компанії!
Навчання як найкраща інвестиція
Висновки учасників міжнародної програми «Виконавчий діалог»: головна різниця між українськими й американськими коледжами зовсім не в технічній оснащеності або виборі професій майбутніх випускників. Наші коледжі — лінійні, не самостійні, слабко орієнтовані на запити ринку праці. А от коледжі США — це 3D-система, що максимально сприяє побудові власної освітньої траєкторії людини й органічно взаємодіє з економікою.
Наше нинішнє завдання полягає в тому, щоб коледжі й технікуми України запозичили найефективніші напрацювання з досвіду інших країн, а навчання в них для випускників стало найкращою інвестицією в майбутнє. І потрібно, насамперед, змінити саму концепцію навчання, суттєво підвищивши в ній роль роботодавців і налагодивши конструктивне співробітництво з місцевими громадами. Ніяк не обійтися й без допомоги бізнесу на місцях — і для надання сучасних баз практики, і для формування нових освітніх програм. А північноамериканські партнери готові всіляко сприяти змінам на краще: підписано відповідний меморандум про співробітництво. І для розвитку цього співробітництва в Україну вже незабаром прибудуть експерти зі США.
На знімку: в лабораторії коледжу штату Флорида — Олександр Співаковський крайній праворуч.
Фото з особистого архіву А. Співаковського.
