«Військовослужбовці та працівники апарату Міністерства оборони підтримують Президента України щодо необхідності стабілізації ситуації в державі». Таке повідомлення вчора з’явилося на офіційному сайті МО України. Зокрема, в ньому йдеться, що 30 січня у Києві відбулися загальні збори апарату військового відомства.
«Військовослужбовці та працівники Збройних Сил України назвали неприпустимими силове захоплення державних установ, перешкоджання представникам органів державної влади та місцевого самоврядування виконувати свої обов’язки, зауваживши, що подальша ескалація протистояння загрожує територіальній цілісності держави.
Висловлюючи свою громадянську позицію, військовослужбовці та працівники ЗС України, які проходять службу та працюють в апараті Міністерства оборони України, закликали Верховного Головнокомандувача в межах чинного законодавства вжити невідкладних заходів щодо стабілізації ситуації в країні та досягнення злагоди в суспільстві», — йдеться у повідомленні.
Напередодні поширилася інформація про проведення зборів офіцерів по деяких регіонах, у результаті яких ухвалено звернення до Президента України про недопущення розпалу громадянської війни і руйнування цілісності держави. Зокрема, таке зібрання відбулося у Вінниці, в командуванні Повітряних сил Збройних Сил України, інформує регіональний Медіацентр Міністерства оборони України.
І хоча відповідно до чинного законодавства України військовослужбовці ЗС є поза політикою, і про це неодноразово нагадував сам міністр оборони Павло Лебедєв, на тих зборах вони нібито висловлюються як громадяни країни...
— Вочевидь подібна вказівка на таку реакцію надійшла з Генштабу. Всі ці звернення зроблені неначе під копірку. Складається враження, що вони потрібні як базис для введення надзвичайного стану в країні, — коментує «Голосу України» керівник центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук.
На думку Валентина Бадрака, директора Центру армії, конверсії та роззброєння, ці звернення військовослужбовців до глави держави — Верховного головнокомандувача ЗС України спричинені логічним бажанням у ситуації, що склалася, зіграти в паліатив. З одного боку, продемонструвати, що військові офіцери стежать за процесом, з другого — дати сигнал, аби армія не була задіяна у ньому. Мовляв, військові командири побоюються за свої посади, але найбільше їх непокоїть, що у разі відповідного наказу активно долучитися до певних дій вони не зможуть виконати цей наказ. Тому звернення офіцерів до Президента експерт оцінює як «упереджений крок».
МВС УКРАЇНИ ПОВІДОМЛЯЄ:
«Починаючи з 19 січня, під час акцій протесту на вулиці Грушевського по медичну допомогу звернулося 322 правоохоронця, із них 134 госпіталізовано. У потерпілих діагностовано закриті черепно-мозкові травми, переломи, опіки, колото-різані рани та отруєння невідомими речовинами.
Не обійшлось і без смертельних випадків. Так, 24 січня в Києві застрелили міліціонера. Відповідальність за вбивство на себе взяла Українська повстанська армія. 28 січня від тяжких поранень помер працівник херсонської міліції. Йому та ще двом міліціонерам завдали чисельних ударів ножем декілька радикально налаштованих молодиків, активних учасників акцій протесту. 30 січня помер капітан внутрішніх військ МВС України. У 30-річного, до того здорового, правоохоронця зупинилося серце. Це наслідки тієї щоденної напруги у протистоянні на Грушевського, де чоловік ніс службу з охорони громадського порядку».
Київ. Вул. Городецького.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
