Увічнити пам’ять про Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років через збереження назв вулиць, мостів та інших споруд, названих на честь військовослужбовців, які здійснили героїчний подвиг, пропонує народний депутат від фракції КПУ Петро Цибенко. Відповідна норма міститься у запропонованому ним проекті закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення зміни назв вулиць, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною 1941—1945 років).
«Пам’ять — не абстрактне поняття, не тільки данина минулому. Вона — основа майбутнього. Пам’ять — це вдячність старшим поколінням за пережитий біль, який перейшов у щастя життя сьогоднішнього. Ім’я кожного солдата, який загинув за свободу Батьківщини, ми не маємо права забувати», — зауважив народний депутат. Він занепокоєний тим, що останнім часом у країні побільшало випадків перейменування вулиць, пов’язаних із періодом існування Радянського Союзу.
Тож увічнення перемоги, переконаний П. Цибенко, через збереження назв вулиць, провулків тощо, названих на честь військовослужбовців, які здійснили героїчний подвиг, буде гідною формою збереження пам’яті про Перемогу.
Ще однією нормою законопроекту передбачається внесення змін до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до неї, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у процесі підготовки і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків тощо та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, мають враховувати вимоги Закону «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років».
Водночас у Головному науково-експертному управлінні зауважили, що запропоновані зміни викликають сумнів, зокрема, щодо повноважень місцевих органів влади. «Покладання такого обов’язку на органи місцевого самоврядування певною мірою суперечить їх природі, оскільки обмежує їх самостійність при вирішенні питань, які Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесені до власних самоврядних повноважень виконавчих органів відповідних рад. А тому навряд чи доцільно на законодавчому рівні встановлювати відповідні обов’язки для органів місцевого самоврядування», — йдеться у їхньому висновку.
Крім того, експерти зауважили, що з часом можуть бути виявлені нові факти та обставини, що стосуються військовослужбовців, партизанів, підпільників, бойових формувань Червоної Армії та інших подій, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною, які вимагатимуть внесення відповідних змін у назви вищезазначених об’єктів. До того ж, на їхній погляд, повноваження з присвоєння назв можуть ефективно здійснюватись на місцевому рівні лише з урахуванням місцевих умов та реалій, які в окремих випадках можуть зумовлювати необхідність перейменування об’єктів.
Зауваження Головного управління підтримали й у профільному Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Там вважають, що положеннями законопроекту нівелюється право органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту. З огляду на це, комітет рекомендував Верховній Раді проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо недопущення зміни назв вулиць, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною 1941—1945 років за наслідками розгляду в першому читанні відхилити.
Вл. інф.
ДОСЛІВНО
Народний депутат Петро Цибенко (фракція КПУ): «За одноосібним бажанням керівників міст та селищ, без урахування думки мешканців населених пунктів, стали масово змінюватися назви вулиць, які, на думку керівників, пов’язані з негативним минулим. На жаль, під час реалізації особистих поглядів український народ, а саме молодь, втрачає пам’ять про героїв, які ціною свого життя наблизили перемогу радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років».
