Три тонни мальків риби нещодавно випустили в Десну, а загалом їх буде 10 тонн. Зарибнення проводиться на виконання вимог законодавства, що зобов’язує відшкодовувати збитки, завдані природі. А вони були під час розчищення русла річки в районі міського пляжу «Золотий берег».

Місця, де саме випускати мальків, визначає управління Державного агентства рибного господарства в Чернігівській області, перші дні їх охоронятимуть. Випущено в річку піврічних мальків коропа та товстолобика — останні рятуватимуть Десну від засилля синьо-зелених водоростей, хоча й не будуть нереститися. А ось коропці наступного року вже доходитимуть вагою до кілограма, а нереститися почнуть на третій-четвертий рік, інформує наш власкор Василь ЧЕПУРНИЙ.
Водночас на Сумщині у дві найбільші річки Шосткинського району — Десну та Шостку — випустили майже 52 тисячі мальків. За словами керівника Державного агентства рибного господарства в області Олександра Непочатова, роботу виконано з метою підтримки водних екосистем та збільшення їхньої іхтіофауни. Річки зариблено білим та строкатим товстолобами, білим амуром та коропом. Ці породи якнайкраще підходять для очищення водойм від зайвих водоростей. Раніше «Голос України» повідомляв, що у другу за величиною річку Сумщини — Сейм — випустили тисячі мальків стерляді, передає наш власкор Володимир ЧЕРНОВ.

Фото прес-служби Чернігівської міськради.

Тим часом

У заповіднику господарюють браконьєри

Вражаючі результати дав рейд правоохоронців пониззям Дніпра з метою пошуків браконьєрів. З води на території Національного природного парку «Нижньодніпровський» вони витягли фантастичну кількість нелегальних знарядь лову: понад 300 ятерів та 15 сіток загальною довжиною 750 метрів(!). Частина цих знарядь належала двом мешканцям села Станіслав, які на момент появи поліції встигли виловити сітками півсотні великих лящів та карасів. Затримані, звісно, великого штрафу не уникнуть, а вилучені правоохоронцями сітки та ятері знищать. Але питання в іншому: чому співробітники нацпарку раніше «не помічали» такого масштабного браконьєрства у заповідній зоні? Адже «Нижньодніпровський» створювався не в останню чергу задля того, аби покласти край хижацькому винищенню природних багатств у дельті головної української річки. А вийшло так, що цей промисел тільки став ще нахабніший та масовіший. То чи не слід шукати його покровителів серед місцевих посадовців та в самому нацпарку? Тим паче що один із працівників парку раніше вже встиг тихцем наловити коропів на тій ділянці Дніпра, де рибальство категорично заборонене, але його впіймали. Тоді чоловіка звільнили з великим розголосом у місцевих ЗМІ, але ситуація не змінилася: сітками та ятерями річка всипана й досі.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.