Четвертого лютого розпочне роботу четверта сесія Верховної Ради сьомого скликання. Чого очікувати від нового політичного сезону, «Голос України» поцікавився у представників різних політичних сил.
Володимир ОЛІЙНИК, фракція Партії регіонів:
— На погоджувальній раді лідери фракцій висловлять свою точку зору, які законопроекти потрібно приймати негайно. Але розглядати треба насамперед питання, які мають пряме відношення до нинішніх процесів у країні. Я вважаю, що треба рухатися крок за кроком і наступним має бути створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради щодо внесення змін до Конституції або повернення до попередньої редакції. Тому треба негайно приступити до роботи, бо всі в очікуванні рішення. Але без створення комісії рухатися далі неможливо. Крім того, деякі питання потрібно виносити на референдум. Тому, напевно, треба вносити зміни до закону про референдум. Також на черзі стоїть питання щодо внесення змін до закону про Центральну виборчу комісію, оскільки в червні повноваження 12 членів ЦВК завершуються. Тобто роботи дуже багато.
Щодо кадрових питань в уряді, пропозиція Президента залишається: Арсеній Яценюк — прем’єр, Віталій Кличко — віце-прем’єр з гуманітарних питань. Перша реакція лідерів опозиції — ми не боїмося. Потім — ні. Поки що немає остаточного рішення. Швидше за все, вони бояться відповідальності. У даному випадку кожен із них подумав про рейтинг і президентські вибори. Якби А. Яценюк прийняв цю пропозицію, він би мав більший вплив на вирішення конфлікту, але з точки зору рейтингу дещо втратив би. Думаю, що Президент не затягуватиме з цим питанням і проводитиме консультації. Далі відтягувати не можна. До нас приїжджають європейські та американські партнери для того, щоб врешті-решт зблизити наші позиції. І світова спільнота, і українське суспільство зацікавлені, щоб ми домовилися.
Олександр ГОЛУБ, фракція КПУ:
— Четверта сесія Верховної Ради повинна проходити під знаком виходу з наявної кризи. Комуністи свій план уже запропонували. Це, зокрема, і формування уряду професіоналів, які будуть віддалені від усіх політичних і олігархічних сил і не працюватимуть на вибори того чи іншого кандидата. Саме ті фахівці, які могли б вивести країну із кризи, стабілізувати економічне становище. Гадаю, це буде одне з головних завдань нової сесії.
Крім того, потрібно починати процес зміни Конституції. Ми виступаємо за парламентську республіку. Але як перший крок у цьому напрямку готові розглянути парламентсько-президентську форму правління. Ми готові працювати над цими питаннями в складі конституційної комісії. Однак цей процес і рішення, які ухвалюватимуть, мають бути суворо в законодавчому руслі, інакше й ці зміни можуть бути надалі скасовані. Просто повернутися до Основного Закону в редакції 2004 року, це, напевно, було б непогано, але неможливо. Таке рішення призведе до абсолютного розбалансування влади. Можливо, хтось цього й домагається, педалюючи цю тему.
Що стосується законопроектів, то ми пропонуватимемо до розгляду ті з них, які лягають у русло наших пропозицій з подолання кризи.
Павло РОЗЕНКО, фракція «УДАР»:
— Настрій перед початком нової сесії не найкращий, мабуть, як у 90 відсотків українців, бо країна перебуває у важкій політичній кризі, яка поступово переходить в економічну кризу. І ця ситуація може безпосередньо вдарити по добробуту і кишенях кожного українця. Тому і порядок денний Верховної Ради, принаймні перший тиждень її роботи, формуватиме політична криза в Україні. Верховна Рада є саме тим органом, від якого залежить, як швидко влада відреагує на запити суспільства, наскільки ефективна влада в цілому і зможе зробити реальні кроки до досягнення компромісу. Тому, безумовно, роль Верховної Ради в цьому процесі буде вирішальною.
Перші дні нової сесії мають дати відповідь на питання, які сьогодні ставить суспільство, а саме — виправити той дисбаланс влади, який є сьогодні в Україні через зміни до Конституції. Є різні підходи до змін до Конституції. На мою точку зору, як і фракції «УДАР», ми можемо вже в перші дні сесії прийняти відповідні законодавчі акти, які можуть дати відповідь на питання, якою має бути Конституція і до якої форми правління йтиме Україна. Є пропозиції, є проекти постанов, які дають відповідь на некоректне, а, може, навіть і незаконне рішення Конституційного Суду, яке було ухвалено в 2010 році, і яке без Верховної Ради змінило Конституцію. Якщо буде політична воля у народних депутатів, той конфлікт і ту суперечність, які, на жаль, зробив Конституційний Суд, можна було б легко виправити. Є й інші пропозиції — утворення конституційної комісії, але непокоїть, що це може бути просто затягуванням часу.
