Трохи менше року минуло з моменту, коли київський міський голова Віталій Кличко і заступник голови правління China Pacific Construction Group Го Уін підписали угоду про співпрацю з реалізації проекту будівництва четвертої лінії столичного метро між КМДА та китайським консорціумом.
Нагадаємо, угода передбачала створення робочої групи з українських і китайських фахівців, яка розробила б оптимальні технічні та фінансові рішення для реалізації проекту. Вартість будівництва оцінювалася в 2 млрд дол., при цьому 85% від прогнозованої вартості проекту мало забезпечуватися за рахунок кредиту від китайських фінансових установ. Кредит забезпечувався б державною гарантією, термін повернення — від 15 до 20 років. Проект передбачав будівництво нової лінії метрополітену завдовжки майже 18 км з 13 станціями. Також планувалося будівництво пересадочної лінії завдовжки 1 км між кільцевою електричкою і новою четвертою лінією. Передбачалося, що термін будівництва становив би приблизно 5 років. Минулого тижня стало відомо, що влада столиці отримала від китайської компанії China Railway International Group офіційний лист-підтвердження про завершення попереднього техніко-економічного обгрунтування проекту будівництва четвертої гілки київської підземки. Цим кроком обидві сторони офіційно затверджують намір зробити мрію про четверту гілку столичного метро реальністю, — прокоментував заступник голови КМДА Дмитро Давтян.
Тим часом у рамках недавнього робочого візиту до Пекіна (КНР) Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів зустрівся з віце-прем’єром Держради Китаю Лю Хе. Учасники зустрічі зосередились на розширенні торговельно-економічної співпраці Україна — Китай у межах наявних можливостей, а також щодо створення нових інструментів. «Співпраця з Китаєм є незмінним та стратегічним пріоритетом зовнішньоекономічної політики України. За 8 місяців 2018 року товарообіг між Україною та Китаєм становив майже 6 млрд дол. і зріс на 21%. Але цей обсяг торгівлі не відповідає наявному потенціалу. У найближчі 5 років можемо збільшити товарообіг до 20 млрд дол. на рік. Тож нам слід активізувати роботу за усіма напрямами, які маємо, та опрацювати нові інструменти», — зазначив Степан Кубів і зауважив, що після тривалої перерви у роботі міжурядової комісії зі співробітництва Україна — Китай вдалося відновити її діяльність. Це дало значний позитивний поштовх для активізації співпраці між країнами та нарощування обсягів торгівлі та кооперації між підприємствами Китаю та України.
Коли вже мова зайшла про міжнародне економічне співробітництво, то не можемо оминути увагою і той факт, що міністр енергетики США Рік Перрі під час покладання квітів на знак вшанування Героїв Небесної Сотні в Києві заявив, що американські приватні компанії та урядові структури готові бути партнерами, щоб допомагати розвитку енергетичної інфраструктури України. «... ціна свободи іноді дуже висока. І українські патріоти, чиї фото ми бачимо на цій стіні, заслуговують вшанування довічно. Один із засобів вшанувати їхню пам’ять — це щоб в Україні панувала економічна свобода.
І один з кращих і найсильніших — це розвивати енергетичну інфраструктуру в Україні. Сполучені Штати готові бути довгостроковими партнерами на цьому шляху...»
Підсумовував Віктор БОНДАР.
