Поляки по всьому світу відзначили 11 листопада 100-річчя відродження державної незалежності своєї країни Речі Посполитої (Республіки Польща).
Звичайно ж, головна увага ЗМІ була прикута до святкувань у самій Польщі, які відбувалися повсюдно -- від найменшого населеного пункту, але центральні урочистості пройшли у Варшаві й завершилися 250-тисячною маніфестацією, або, як її назвали організатори, «Біло-червоним маршем «Для Тебе, Польще».
Лише у Вроцлаві президент (мер) міста розпустив організований націоналістами 9-тисячний «Марш Незалежності» вже після його початку через «мову ненависті» та сутички з контрманіфестантами. До слова, мери Варшави і Вроцлава намагалися заборонити традиційно організовувані впродовж багатьох років 11 листопада націоналістичними колами «Марші Незалежності» ще на початку минулого тижня, але суди відхилили рішення керівників самоврядування. У столиці справу взяла в свої руки центральна влада -- президент з прем’єром домовились, що марш «Для Тебе, Польще» відбудеться під патронатом уряду, а за два дні до його проведення стало відомо про об’єднання цього маршу з «Маршем Незалежності».
В адміністрації президента та в канцелярії Ради міністрів пояснили, що керувались тим, аби дати можливість полякам вшанувати таку важливу дату, незалежно від політичних поглядів і симпатій, «в єдності».
Натомість в середовищі опозиції та антинаціоналістичних організаціях, які одразу задекларували, що не візьмуть участі в цьому марші, правлячу партію досить гостро звинуватили в тому, що в такий спосіб вона продемонструвала «входження тотальних націоналістів до табору «доброї зміни». Лідер Громадянської платформи назвав варшавський марш «маршем ганьби» та «компрометацією важливої дати».
Проте вперше за останні роки марш з нагоди Дня Незалежності відбувся без заворушень на вулицях польської столиці. Це стало результатом превентивних заходів силових структур. Напередодні свята було затримано майже 100 осіб, пов’язаних із крайніми націоналістичними та неофашистськими колами. За даними, оприлюдненими Агентством внутрішньої безпеки (АВБ), 400 іноземних громадян, пов’язаних із різними екстремістськими середовищами, зокрема, зі Швеції, Росії та України, були внесені АВБ до «чорного списку», і їх не впустили на територію країни, куди вони прямували з метою участі в трьох конференціях (конференції не відбулися) та концертів, на яких мали бути пропаговані тоталітарна ідеологія, націоналістичні, екстремістські та расистські погляди. Ці особи, за даним АВБ, могли «намагатися перешкодити спокійному проведенню державних урочистостей» у Польщі.
Як зауважують коментатори, а також численні дописувачі в Фейсбуці, Твіттері та інших соціальних мережах, телеглядачі державних і комерційних ЗМІ на своїх екранах мали репортажі ніби з двох різних маршів.
Державне телебачення (TVP Info) показувало голову колони на чолі з першими особами держави та керівництвом правлячої партії, над якою майоріли біло-червоні прапори, й дебати у телестудії, присвячені історії і незалежності з фрагментарними включеннями репортерів з варшавських вулиць.
Натомість журналісти недержавних ЗМІ показували «два окремі марші» -- голову колони з VIP-ами, які йшли на відставні від решти учасників, котрі марширували під лозунгами: «Бог, честь, вітчизна», «Львів та Вільно завше польські», «Раз серпом, раз молотом, червону голоту», «Молодість, віра, націоналізм». Над цією частиною колони, попри рекомендовані владою біло-червоні кольори, було зафіксовано також знамена Національно-радикального табору, італійського неофашистського руху «Forza Nuova» («Нова сила»), прапори з кельтським хрестом. Особливу увагу ці ЗМІ звернули на спалення прапора ЄС учасниками націоналістичної організації «Загальнопольська молодь» під вигуки «Геть з ЄС».
Представники влади наголосили, що «інцидент зі спаленням прапора ЄС був ідіотичним». Поліція оголосила в розшук учасників спалення та тих, хто під час маршу використовував піротехнічні засоби (петарди та фаєри).
Натомість опоненти влади наголошують, що «президентський марш програв націоналістам», та підкреслюють, що «поєднання того, що відбулося у Варшаві, з демонстративною відсутністю представників Польщі в Парижі на міжнародних заходах з нагоди 100-річчя завершення Першої світової війни, є проявом нової ситуації Польщі» в контексті її членства в ЄС. В цьому контексті аналітики звертають увагу, зокрема, на те, що під час офіційних заходів на площі Пілсудського повністю був проігнорований президент Європейської Ради («особа № 1 в ЄС») Дональд Туск, якого, всупереч принципам дипломатичного протоколу, «поставили не в першому ряду, праворуч від президента країни Анджея Дуди, а в четвертому чи п’ятому». Поза державними урочистостями на площі Пілсудського у Варшаві, політики опозиції (до яких приєднався також Д. Туск) святкували 100-річчя Незалежності за своїм сценарієм.
Елементом святкування, який хоча й символічно, але справді об’єднав усіх, стало виконання «Мазурки Домбровського» (польського гімну), який поляки заспівали ополудні в рамках акції «Незалежна до гімну».
Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.
Голос України
