Скандинав Кнут Бленгслі запросив жителя Хмільника Андрія Виросткова у своє містечко Льодінген, що на півночі Норвегії. Про це він написав у листі кореспонденту «Голосу України». Каже, нашого земляка хочуть там бачити. Чому і хто вони — Виростков і Бленгслі?

Фрагмент публікації в одній з норвезьких газет, присвяченої пошукам сина військовополоненого з Вінниччини Андрія Виросткова.

 

За спиною Кнута Бленгслі місце, де у роки війни розташовувався один з гітлерівських таборів для полонених.

Фото надано автором.

 

Норвежцеві Кнуту Бленгслі вдалося розшукати сина одного з в’язнів фашистських концтаборів на території Норвегії — Андрія Виросткова. Полоненого звали так само — Андрій Виростков. Його син нині проживає у місті Хмільник на Вінниччині. У липні ц. р. чоловікові виповнилося 80. Упродовж усього життя він нічого не знав про батька, крім одного — «Пропав безвісти». Таке повідомлення після війни отримала мати.
Чому саме норвежець розшукував Виросткова? Як йому це вдалося зробити? Про це йшлося у статті «Вікінги теж плачуть: норвежця номінували на премію «Людина року Вінниччини» («Голос України», 21.08.2018 р.)
Хвилююча історія має продовження.

Підпис внизу малюнка: «А. Виростков,14.06.1943»

Коротко нагадаємо історію стосунків українця та норвежця. Приблизно два роки тому пану Кнуту передали альбом з фотографіями його прабабусі. У ньому він знайшов аркуш паперу з малюнком. На сходах дерев’яного будинку стояла жінка. У лівому кутку внизу значився підпис «А. Виростков, 14.06.1943». Кнут вирішив дізнатися, хто ця людина, яка зобразила олівцем його близьку рідню. Автором виявився в’язень фашистського концтабору. Це Кнуту пояснили у музеї. На цьому норвежець не зупинився. Майже рік листувався з російським і українським Товариствами Червоного Хреста. Росіяни нічого не відповіли на його листи. Українці повідомили, звідки призивали на службу Виросткова. Кнут писав далі. Аж поки не з’ясував, що у полоненого є рідний син, який проживає у Хмільнику. Дізнався адресу. Посилкою надіслав малюнок. Розповів про свої пошуки.
Несподіваний лист і малюнок з далекої Норвегії від незнайомої людини стали для Виросткова найдорожчим подарунком! «Я хотів би обійняти тебе, Кнут!» — написав він норвежцю. У липні ц. р. Кнут приїжджав до Виросткових. А тепер запросив пана Андрія та його дружину Ніну побувати у Норвегії.

Досліджує місце табору Форт Неса

Кореспондент «Голосу України» спілкувався з норвежцем під час його перебування на Вінниччині. Продовжує це робити дотепер через Фейсбук. Кнут розповів, що у норвезьких ЗМІ тема викликала неабиякий інтерес. Про його вчинок і поїздку в Україну йшлося у розповідях декількох друкованих видань, він давав інтерв’ю телебаченню. На замовлення одного із щорічників готує статтю про цю незвичайну історію. Його попросили також детально розповісти про відвідання у Вінниці ставки Гітлера «Вервольф».
Нещодавно Кнут надіслав кореспонденту «Голосу України» декілька фотографій. Разом з активістами він взявся досліджувати місце розташування одного з фашистських концтаборів — Форт Неса. Пише, що провели розкопки. Знайшли кирку, якою, схоже, полонені довбали каміння, а також металевий предмет, що нагадує кайдани, їх прив’язували до ніг ув’язнених. Організував екскурсію на це місце. Незважаючи на те, що була погана погода і дощило, у подорож вирушило 25 осіб, щоб побачити сліди минулої війни. Разом з ними був мер їхнього містечка.
— А ось ще одне містечко — Ойгорден, — підписав фото Кнут. — Тут теж фашисти утримували солдатів радянської армії.
— Моя родина, мої земляки, які слухали розповідь про Виросткова або читали про це в газеті, говорили, що хотіли б бачити пана Андрія у Норвегії, — написав Кнут. — Люди скрізь однакові. Людські долі для всіх хвилюючі. Тому я вирішив запросити українця до себе у гості.

Гроші збирає через Фейсбук

Кнут розуміє, що в українців нема коштів на таку поїздку. Тим більше, що в його країні все значно дорожче, ніж в Україні. Сам він працює менеджером у сфері кінофікації. Людина небагата. Оплатити поїздку українцям складно. Чоловік вирішив звернутися по допомогу до друзів у Фейсбуці. Не сумнівається, що вони відгукнуться.
— Я хотів би, щоб приїхали Андрій, його дружина Ніна і Саша, — написав Кнут. — Без Саші нам буде непросто.
Має на увазі студента з Хмільника Олександра Сеника. Він володіє англійською. Коли Кнут приїздив на Вінниччину, Олександр допомагав спілкуватися.
— Мені вже важкуватою буде така дорога, — каже Андрій Виростков. — Болячки допікають. Але якщо відверто, дуже хотілося б подивитися на ті місця, де колись мучився батько, перебуваючи у полоні. Десь там його сліди залишилися....
Пані Ніна уточнює, що попередньо домовилися про поїздку на травень наступного року. В цей час у Норвегії відзначають одне зі свят. Тому саме цей місяць назвав Кнут. Утім, дата може змінитися. У травні у них ще холодно. Липень—серпень — той час, коли зеленіють дерева. Тоді природа вражає більше. Так пояснює Кнут... Аби тільки здоров’я не підвело сина полоненого солдата.

Вінницька область.