Я вважаю, що лютневий індекс споживчих цін покаже помірне зростання внаслідок різнополярного впливу посиленої грошової пропозиції на зламі 2013—2014 років і помірного рівня споживання. Базова інфляція виявиться значно меншою за продовольчу. Адміністративний вплив на контроль за цінами посилиться, хоч виявиться малоефективним, оскільки короткострокове зниження цін після новорічних свят залишиться позаду.

Бензин високооктановийсередня вартість літра А-95 (тут і надалі йтиметься лише про середні ціни) зросте на 0,5—1,5 гривні, літра дизпальногоподорожчає на 0,15—0,2 гривні.

Спроби експертно-аналітичної групи при Міненерговугілля змусити операторів ринку знизити ціни на АЗС до економічно обґрунтованого рівня виявляться безуспішними: нинішня структура паливного ринку включає реалізацію щонайменше 60 відсотків продукту економ-класу, до того ж претензії антимонопольних органів у період сезонного падіння споживання некоректні.

Борошнокілограм вищого сорту подорожчає на 1—2 гривні, першого — на 0,5—1,0 гривню.

На мій погляд, переважать економічні передумови для подорожчання гуртових цін на зерно, й відповідно (більш помірковано) — у роздробі.

Хліб залишиться у цінах січня.

Якщо не вистачить деінде регіональних запасів борошна, нестачу покриватимуть інтервенційні закупівлі. Але ціни на хліб залишаться стабільні.

Крупи подорожчають на 0,5—1,0 гривню з розрахунку на кілограм.

Споживання круп зростатиме по мірі того, як дорожчатиме картопля. А вона, на мій погляд, подорожчає ще на 1—2 гривні за кілограм.

Молоко, молокопродукти подорожчають на 3—5 відсотків.

Сезонне зниження активності на ринку здебільшого компенсуватиме продукція великих молочнотоварних ферм, які себе «заявили» минулого року, надходження по імпорту, а також помірний споживчий попит.

М’ясо: подорожчання кілограма свинини на 5—7 гривень, кілограма яловичини — на 5—8 гривень, курятина залишиться у цінах січня.

 

Овочі традиційний борщовий набір подорожчає на 5—8 відсотків. Фрукти подорожчають на 8—10.

Зросте споживання поживної, вітамінізованої продукції, яка зміцнює імунітет до респіраторних захворювань. Подорожчає турецький імпорт і вітчизняні яблука та груші.

Олія — залишиться у цінах січня.

Економічних передумов для подорожчання я не бачу, проте, думаю, що потужні виробники не вбачають так само економічних передумов для здешевіння надзвичайно ліквідного продукту.

Цукоркілограм солодких кристалів подорожчає на 3—5 гривень.

Недоотримані прибутки заводів і обмежена пропозиція цукру на ринку стимулюватимуть його подорожчання.

Алкогользалишиться у цінах січня.

Чергового сплеску цін на алкогольні напої слід очікувати з квітня, коли ставка акцизного збору на етиловий спирт і спиртні напої зросте в середньому на 14 відсотків.

Лікиподорожчання на 2—5 відсотків.

На ціни «натисне» загострення епідеміологічного стану — через перевищення порога захворюваності на грип в низці регіонів.

Транспортні послугиподорожчання на 1—3 відсотки.

У деяких областях помірно подорожчають послуги залізничного транспорту, помітніше зросте вартість проїзду у приміському залізничному транспорті й на низці авіаліній.

Комунальні послугизалишаться на рівні січня.

Попри економічні передумови для підвищення тарифів на електроенергію, влада утримається від такого кроку через активне її споживання внаслідок погіршення погодних умов. Перегляд газових тарифів для населення також не на часі. Тенденцію до подорожчання збереже квартирна плата і утримання прибудинкових територій.

Туристичні послуги подорожчання на 8—10 відсотків.

Результат зумовлює активізація зимового відпочинку в країні та за її межами. Цього року доходи зимових баз відпочинку істотно перевищать минулорічні.

Готівковий курс — 8,48 грн. за $, безготІвковий — 8,45 грн. за $.

На мій погляд, Нацбанк вживатиме необхідних заходів для унеможливлення спекулятивних симптомів на ринку і почне виходити на міжбанківський ринок з валютними інтервенціями.

ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Ціновими подразниками на хліб і борошно в першому кварталі будуть посівна, минулорічні видатки сільгоспвиробників, які зросли торік більш як на 10 відсотків, і втрати через загальне падіння цін в середньому на 28—30 відсотків.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Нехай незначне, але збільшення поголів’я великої рогатої худоби, відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм, 468 мільйонів гривень бюджетних дотацій на розвиток скотарства — це лише частина позитивних чинників, які формують пристойну пропозицію м’яса на сьогодні й на перспективу. З другого боку — 200 мільйонів гривень у бюджеті на спорудження гуртових сільгоспринків тільки посилює враження від динамічних перемін у АПК. Адже сільгоспринок — це не просто місце, де реалізують продовольчий товар, це вже сучасний логістичний центр з комфортними умовами торгівлі, складськими потужностями тощо. Вже торік аграрний сектор став бюджетоутворюючою галуззю економіки, бо, за попередніми оцінками, перерахує щонайменше 47 мільярдів гривень!
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Цікаве дослідження провела компанія Jones Lang LaSalle. Вона з’ясувала, що левову частку своїх доходів — до 80 відсотків — українці витрачають на закупівлю товарів і послуг. Це при тому, що європейці задовольняють споживчий «апетит» за 30—40 відсотків своїх доходів. Головна причина, звісно, в можливостях європейських економік, їхній здатності виробляти вдесятеро більшу частку ВВП на душу населення. Утім, експерти доходять ще одного логічного висновку: довготривала економічна нестабільність в Україні схиляє людей повсякчас заощаджувати гроші, тим само гальмуючи розвиток торгівлі. Хто б заперечив?!