Про машинобудування на Дніпропетровщині намагаються не говорити. Тому що говорити добре не дозволяють навіть офіційні дані. За інформацією облстату, за рік підприємства галузі змогли повторити показники попереднього року лише на 72 відсотки. Очевидно, тому у звітах керівництва регіону дані по машинобудівних підприємствах вказуються дедалі рідше, а охочих коментувати ситуацію майже немає.
Не до жиру
Хвороба галузі вразила машинобудівників у всіх регіонах країни. Не стала винятком і Дніпропетровщина, машинобудівний комплекс якої налічує 120 підприємств.
— Це майже десять відсотків галузі України, — підкреслює завідувачка кафедри економіки та управління Дніпропетровського національного університету Тетяна Гринько. — Із 44 підприємств України, зазначених у Постанові КМУ, як стратегічно важливі для економіки України і безпеки держави, два машинобудівних підприємства розташовані в Дніпропетровській області. У регіоні, здебільшого, розвинене важке й металомістке машинобудування, верстатобудування, приладобудування та сільськогосподарське машинобудування.
Як стверджують в облстаті, скорочення випуску продукції стало результатом падіння виробництва транспортних засобів (66,2%), електрообладнання (77,5%), комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (90,9%). І це не під силу виправити підприємствам, які збільшили випуск продукції — з виробництва машин та обладнання (102,7%).
Скорочено як випуск електричних свинцевих акумуляторів для запуску поршневих двигунів внутрішнього згоряння (на 8,8%), вантажних вагонів і вагонів-платформ (на 63,4%), так і обсяги виготовлення вузлів і деталей для експлуатаційних потреб і технічного обслуговування рейкового рухомого складу.
У своїй підсумковій доповіді голова облдержадміністрації Дмитро Колесніков до основних досягнень галузі зміг віднести лише випущену ЗАТ «НПК «Дніпроспецмаш» першу в Україні спецмашину для ремонту залізничних колій — дизельну автомотрису АД-01, ну й три успішні запуски ракет виробництва «Південмашу».
У розмовах з журналістом на підприємствах порівнювати співвідношення запланованого і реалізованого особливо не прагнуть. Утім, ще рік тому машинобудівники розуміли, що на високі показники сподіватися не варто — аби бути живу.
— Минулий рік був посередній. Тому й писати про наш завод, на думку наших засновників, на сьогодні не варто, — сказав кореспондентові «Голосу України» голова правління ПАТ «Павлоградхіммаш» Леонід Маркевич. — Сподіваємося на рух уперед. Але говорити про ці плани, хвалитися ми не звикли.
Держава «оздоровила» на 40 відсотків
Основною й заслуженою гордістю дніпропетровського машинобудування є колишні досягнення ракетобудівників. Про це кажуть усі чиновники — завжди і скрізь. Про те, щоб допомогти «Південмашу» вибратися з багаторічної ями — набагато рідше. Натомість вкладають кошти в будівництво зразково-показових об’єктів. Таких, як експозиційний комплекс «Парк ракет», побудований перед обласною радою стахановськими темпами.
— В області реалізується низка спільних проектів ДП «КБ «Південне» і ДП «ПО «ПМЗ ім. О. М. Макарова» з розробки україно-бразильського проекту «Циклон-4», — заявив у грудні глава області. — За підтримки нашого Президента було ухвалено закон про фінансове оздоровлення «Південмашу».
Водночас голова Державного космічного агентства країни Юрій Алексєєв стверджує, що торік Україна профінансувала космічну галузь лише на сорок відсотків із належних майже ста мільйонів гривень. При цьому він зазначив, що, незважаючи на брак коштів, основних цілей року вдалося досягти.
— Недолік держфінансування створює певні проблеми в роботі галузі, — зазначив глава відомства. — На жаль, зараз у бюджеті-2014 не видно прописаної космічної програми.
Про ситуацію на «Південмаші» можна судити навіть з такого факту: 20 січня ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заявило про намір за борги обмежити підприємству електропостачання. За словами директора з продажів енергокомпанії Юрія Федька, завод не розплатився за використану в грудні електроенергію. Борг становить близько 112 мільйонів гривень.
Не завдяки, але всупереч
І, все-таки, українські ракетники роблять, здавалося б, нереальне за даних умов. Дніпропетровський космічний тандем — конструкторське бюро «Південне» і Південний машинобудівний завод сьогодні втримують лідерство в галузі створення транспортних космічних систем. За період з 2011-го по 2013 рік обсяг товарної продукції підприємства зріс на 33 відсотки.
Разом із Бразилією проводяться інтенсивні роботи зі створення нового ракетного комплексу для запуску ракети-носія «Циклон-4», призначеної для виведення на орбіту космічних апаратів із бразильського космодрому Алкантара. Це стане складовою частиною виконання національних і міждержавних космічних програм України й Бразилії.
В експлуатації перебувають також ракетно-космічні комплекси «Дніпро», «Морський старт» і «Наземний старт» на базі РН «Зеніт». Чим характерний кожен з них? Створення ракетно-космічного комплексу «Дніпро» у співпраці з організаціями Російської Федерації стало яскравим прикладом ефективної конверсії бойового ракетного комплексу
РС-20. Енергетичні можливості цієї ракети-носія дозволяють забезпечити запуск космічних апаратів масою до 4000 кг на орбіти висотою від 200 до 900 км. Уже проведено 19 пусків, що надало змогу вивести на космічні орбіти 86 апаратів різного призначення 25 країн.
У середині січня Олександр Дегтярьов повернувся з Вашингтона із саміту глав космічних агентств 32 країн. На зустрічі з головою, головним виконавчим директором і президентом компанії «Orbіtal Scіences Corporatіon» Девідом Томпсоном йому повідомили про чотири нових замовлення на пуски ракети-носія «Антарес».
Наразі космічним тандемом створені з використанням різних розгінних блоків триступінчасті ракети-носії «Зеніт-3SLБ» і «Зеніт-3SLБФ», на яких реалізовано низку вдосконалень, що значно підвищують їх надійність та експлуатаційні характеристики. Бере участь підприємство й у створенні легкого європейського носія Veqа, розробивши для нього двигун четвертого ступеня. У лютому 2012-го і травні 2013 року здійснено успішні пуски Veqа з космодрому Куру у Французькій Гвіані.
Причини хвороби і рецепт
На думку аналітиків, основні проблеми галузі — дефіцит кваліфікованого персоналу і високе, понад 60 відсотків, зношення основних фондів. Ці проблеми можна розв’язати заміщенням універсального обладнання працюючим за участю автоматизованих керуючих програм. У такий спосіб можна знизити трудомісткість обробки виробів у середньому в чотири рази.
У більшості компаній рівень витрат на науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки вкрай низький. Якщо в розвинених країнах цей показник становить понад вісім відсотків, то в Україні трохи більше одного.
Сьогодні машинобудівникам украй важлива активна підтримка з боку держави: надання пільг виробникам, впровадження програм, спрямованих на заміщення імпорту, розвиток внутрішнього споживання та експорту, що може забезпечити приплив інвестицій, які спрямовуватимуться на модернізацію основних фондів.
Необхідна докорінна реконструкція виробничих потужностей, що дозволить випускати високотехнологічні вироби і в декілька разів збільшити власну продуктивність праці під час їх виготовлення. Однак проводити подібну комплексну модернізацію самотужки можуть далеко не всі.
