Учора з нагоди 21-ї річниці створення Центральної виборчої комісії новий склад комісії провів першу прес-конференцію. Для нових членів ЦВК це був фактично 27-й робочий день. 20 вересня 2018 року Верховна Рада обрала 14 нових членів ЦВК, які 5 жовтня склали присягу. На сьогодні ЦВК працює в складі 16 осіб (одна посада ще залишається вакантною).
«Країна очікує виборів, які мають відбутися наступного року, і наша мета — зробити ЦВК органом високої довіри з боку українських виборців, досягнути високих стандартів та позбавити ЦВК будь-яких політичних впливів, — заявила голова Центрвиборчкому Тетяна Сліпачук. — Люди мають право на те, що вони вільно і помірковано роблять свій вибір, і мають право очікувати, що результат відображатиме цей вибір».
Голова ЦВК наголосила, що перед новим складом комісії стоять два головні завдання — щоб виборці зробили свій вибір відповідно до Конституції та законів, а також провести чесний підрахунок голосів, реалізувавши право громадян на вибори державної влади та її представників. «І для нас не важливо — це будуть вибори Президента чи Верховної Ради, нам важливо забезпечити чесність усіх етапів виборчого процесу», — наголосила Т. Сліпачук і закликала Верховну Раду вже зараз напрацювати точкові зміни до закону про вибори Президента, бо наприкінці грудня вже має стартувати президентська виборча кампанія. Наприклад, у чинному виборчому законодавстві нічого не сказано про ІD-картку, яку зараз видають замість паспорта.
Нині триває й дискусія в парламенті щодо змін до виборчого законодавства та схвалення Виборчого кодексу.
Т. Сліпачук запевнила, що засідання ЦВК відбуватимуться у відкритому режимі за участю журналістів, триває вдосконалення сайту.
Член ЦВК Олег Конопольський, голова ЦВК Тетяна Сліпачук, член ЦВК Євгеній Радченко, секретар ЦВК Наталія Бернацька.
Секретар ЦВК Наталія Бернацька повідомила: комісія очікує від парламенту, що в законі про держбюджет-2019 буде враховано пропозиції ЦВК щодо фінансування на наступний рік. На сьогодні проект державного кошторису прийнято лише в першому читанні. «Очікуємо, що до другого читання буде враховано наші пропозиції, бо викликів на наступний рік дуже багато, — сказала Н. Бернацька. — Але є підтримка парламенту в тому, що грошей на вибори має вистачити». Ті кошти, які залишилися невикористаними нинішнього року, ЦВК пропонує спрямувати на посилення кібербезпеки, зокрема, на закупівлю нового обладнання для захисту інформації.
Заступник голови ЦВК Євгеній Радченко поінформував, що в проекті держбюджету-2019 на президентські вибори передбачено 2 мільярди 354 мільйони 880 тисяч гривень, з них 1,5 мільярда — на перший тур президентських виборів, 848 мільйонів — на другий тур. Приблизно стільки само в проекті держбюджету передбачено й на наступні парламентські вибори.
На запитання, чи спроможна ЦВК провести вибори на Донбасі з огляду на те, що виборча кампанія триватиме в умовах військового конфлікту, голова комісії відповіла: «Вибори будуть такими, якими ще не були ніколи в Україні, у тому числі й тому, що є території у зоні військового конфлікту. ЦВК не має змоги забезпечити безпеку проведення виборів на тих чи інших територіях, але ми запитуватимемо в інших державних органів, чи є можливість провести там вибори».
Щодо Державного реєстру виборців, то заступник голови ЦВК Олег Конопольський повідомив, що він працює, інформація в ньому постійно оновлюється.
«ЦВК постійно працює над захистом інформації, — запевнив О. Конопольський. — Ми визначаємо, які елементи системи потребують оновлення, зокрема в співпраці з іншими державними органами». При цьому керівництво ЦВК наголосило, що проблема кіберзахисту полягає не тільки в технічній стороні питання, щоб уникнути можливості проникнення в систему виборів, сервери. Найбільша проблема — кадровий потенціал. ЦВК потрібні кваліфіковані спеціалісти-айтішники, оголошено конкурси, однак ще жодної пропозиції прийти на роботу не було, зважаючи на рівень зарплат.
Голова ЦВК Т. Сліпачук зазначила, що в Центрвиборчкомі не виключають гібридної атаки на ЦВК та дільничні виборчі комісії під час виборів. Щоб запобігти цьому, у ЦВК провели 12 зустрічей з іноземними партнерами зі США, країн Європи, а також міністром внутрішніх справ України, адже для нової поліції це буде перша глобальна виборча кампанія. У ЦВК планують підписати Меморандум із МВС щодо співпраці на довгострокову перспективу, а не лише на час проведення виборів.
Як братимуть участь у виборах вимушені переселенці — внутрішньо переміщені особи? На це запитання заступник голови ЦВК Євгеній Радченко відповів, що із зареєстрованими ВПО на території України, які тут і проживають, проблем немає, вони зможуть проголосувати, як і на минулих виборах. Більше проблем буде з тими людьми, які лише числяться на підконтрольній Україні території, але фактично мешкають на тимчасово окупованих територіях. «Без змін до законодавства ЦВК не зможе самовільно спростити процедуру голосування, — сказав Є. Радченко. — Однак внесений до парламенту законопроект № 6240 міг би врегулювати цю ситуацію. ЦВК готова до його виконання, якщо він стане законом».
Після прес-конференції відбулася зустріч керівництва ЦВК із представниками громадських організацій, які опікуються виборами, — Комітету виборців України, Громадянської мережі «Опора» та ін. Учасники зустрічі запропонували створити незалежну експертну раду при ЦВК. У комісії планують провести низку тренінгів для членів дільничних виборчих комісій, розробляють друковані матеріали, підручники, аудіо- та відеоматеріали для підготовки членів виборчкомів щодо проведення виборчого процесу та підрахунку голосів. У ЦВК також готують матеріали для поліцейських та інших правоохоронців, суддів, представників політичних партій під час проведення виборчих кампаній.
Юліана ШЕВЧУК.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут - www.golos.com.ua
P. S. Парламентська газета «Голос України» запрошує нового голову ЦВК Тетяну Сліпачук на ексклюзивне інтерв’ю щодо діяльності комісії, підготовки до наступних виборчих кампаній, проблем виборчого законодавства.