Рахункова палата констатувала, що номінальний ВВП за 2013 рік становитиме близько 1,475 трильйона гривень, тобто на 101 мільярд гривень нижче від планового показника у сумі 1,576 мільярда гривень.
Власне, нічого дивного в опублікованих висновках Рахункової палати немає. Вона аналізувала законопроект «Про Державний бюджет на 2014 рік», керуючись прогнозними показниками, а також уже озвученим Держстатом показником ВВП за три квартали минулого року — 1,046 трильйона гривень. З допомогою річної інфляції (грудень до грудня) у розмірі 0,5 відсотка можна вирахувати приблизний розмір номінального значення ВВП за підсумками 2013 року. Але я б не назвав такий підрахунок коректним, бо номінальний ВВП останнього кварталу року міг виявитися значно кращим за аналогічний показник третього кварталу, приміром, через активізацію експортних поставок сільгосппродукції на азійські ринки або закриття суттєвих контрактів машинобудівниками. Не випадково, Держстат упродовж тривалого часу уточнює саме показник річного ВВП.
Утім, це деталі, бо висновки Рахункової палати збігаються з висновками незалежних експертів. Якість ухваленого цього місяця бюджету, на думку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, важить не більше якості купи паперу. Рахункова палата підтверджує: помилково завищений прогноз ВВП і відповідно завищені очікування доходів бюджету на 2013 рік зумовили стрімке зростання його дефіциту. Нагадаю, за оцінками Міністерства фінансів, дефіцит державного бюджету становив 4,5 відсотка від рівня ВВП, близько 60 мільярдів гривень. Разом з тим держбюджет на рік нинішній має ті само вади — завищений рівень ВВП і, звісно, доходи бюджету. Біда не в тому, що маємо дефіцитний бюджет, а в тому, що погашати його і розвивати економіку країна вимушена за рахунок боргів і минулого, і цього року. При тому, що левова частка боргів короткострокова, 15-мільярдний доларовий кредит на два роки від росіян, я вважаю, згубний уже тому, що його проблематично погасити за рецесії у промисловості, фактичної відсутності інвестиційного та споживчого попиту.
Очевидно, розумніше поміркувати над причинами рецесійних явищ в економіці. Як на мене, вони глибинні, бо, свого часу відмовляючись від конкуренції, наші уряди мимоволі відмовлялися від ефективної промислової політики, потураючи монополізації ринків. Тепер надійність електропостачання області залежить від одного монополіста, а вартість добрив для посівної — від іншого. Мало того, від них, рідненьких, залежить і фінансове благополуччя. Представляючи недавно внесок нових власників у приватизовані ними підприємства, глава ФДМУ Олександр Рябченко наголошував на тому, що вони не тільки перевиконують інвестиційні плани, а й платять більше податків.
Але чомусь це не розчулювало.
Міжнародні експерти охрестили діяльність уряду Миколи Азарова малоефективною, але, як на мене, вона була просто недолугою. У лютому минулого року він пропонує програму з активізації економіки. Це могло свідчити про розуміння реалій у нашій промисловості. Продуктивність праці на наших підприємствах не дотягує до американського стандарту понад 80 відсотків, європейського — близько 70. Але замість розширення системи держзамовлень, підняття оплати праці, посилення стимулюючої складової податків програма спирається на низку проектів захмарної вартості під урядові гарантії і нереалістичні обіцянки.
Експертиза уряду не витримує жодної критики, свідчить про тяжіння до не кращих зразків радянського способу управління економічними процесами — гігантоманії, зацикленості на невмотивованому нагромадженні доходів за повного ігнорування можливості скорочувати видатки бюджетів на недолуге управління. Збираємо доходи також доволі оригінально. Одним законом аграріям обіцяємо відшкодування ПДВ під час експорту, іншим — переносимо таку «радість» на 2016 рік.
Інвесторів лякають корупційна складова і прямолінійність тих, хто повинен впроваджувати в життя проекти, які мають активізувати економічні процеси. Розпіарений на весь світ LNG-термінал уже не потрібен, оскільки з економічної точки зору втратив сенс через дешевший російський газ, але відомство Владислава Каськіва процвітає!
Рахункова палата попереджала про небезпеку невиконання держбюджету минулого року одразу по закінченні першого півріччя. Серед причин було зниження надходжень від ПДВ з імпортних товарів (здебільшого, як наслідок прямолінійного встановлення імпортних мит на автомобілі). Затверджений поспіхом бюджет на цей рік містить також завищені очікування надходжень від справляння імпортного ПДВ. Адже на російський газ його вже зняли, а імпортні мита на автомобілі продовжують діяти. Утім, це крапля на тлі загальної рецесії у промисловості.
