«Телефонує однокласник, запитує: чи мішки з пляшками на Млинах — моя робота? Відказую, що справді прибирали урочище дорогою до Дністра. Завтра продовжимо і вивеземо, — розповідає уродженець села Копачинці Городенківського району Іван Паламарчук. — А далі мій друг хвалить за ініціативу та пригадує, як малими в тому урочищі босими бігали. Ще поганенько плавали, але річку хотіли здолати. То придумали зв’язати кілька пластикових пляшок і так переправитися на другий берег. Тоді все урочище обійшли, жодної баклажки не знайшли. А тепер...»
На знімках: Іван Паламарчук із картою Дністровського ландшафтного парку;
копачинські активісти Віталій Попадюк, Петро Струк, Іван Струк, Іван Попадюк (зліва направо).
Село Копачинці — біля Дністра. Добиратися до річки треба зо два кілометри лісом. Дорогою відкриваються надзвичайні краєвиди: схили-пагорби, водоспади. Але є й інше. Довелося якось іти цим урочищем після зливи, то видовище було непривабливим. Численні потоки змили з пагорбів не лише землю і рослини з корінням, а й пакети, пластикові пляшки та інший непотріб. Усе це зачепилося за дерева, і такі брудні пошарпані «вітрила» геть псували враження.
Дністер тут пливе тихо. До відкритого пологого берега навпроти Копачинців часто причалюють туристи. Іван Паламарчук разом із сільськими активістами саме й прибирали територію навколо. Щоб ті, хто пливе на тих самих плотах із пластикових баклажок (умільці знайшли використання вторсировині) могли не тільки перепочити на березі, а й побачити красиві водоспади. Копачинці розташовані на території Дністровського регіонального ландшафтного парку. Багато зроблено для промоції цього туристичного регіону Прикарпаття. Випущено карту каньйону, де позначено туристичні об’єкти на території села, зокрема, й місцеві водоспади. А ще — брунатно-червона травертинова скеля Ґуштан із печерами — не менша місцева принада. Схожі зустрічаються також у сусідніх прибережних селах і є наслідком виходу підземних вод на поверхню.
Цьогоріч Копачинці стали знаменитими ще й тим, що молоді люди із села об’єдналися у підприємство «Каньйон-Груп». Першим ділом відкрили ферму «Покутський равлик». Приваблива для гостей затія. Прагнуть розвивати туристичний бізнес. Мають інші цікаві пропозиції.
Скажете: для чого прибирати наприкінці туристичного сезону? Специфіка сільської роботи така, що саме зараз — затишшя після збору врожаю та підготовки полів до зими. Сухо. Та й засмічені місця цієї пори більше помітні.
Загалом зібрали 200 кг пластикових пляшок. Завантажили цілий бус та виручили 500 грн. А ще зібрали скло. Здали несортоване по 30 коп. за кіло. Тепер думають, як у селі обладнати пункти збору вторсировини. Якось спонукати селян сортувати сміття, переконати, що це важливо для довкілля. Щоб сміття оминало провали, яри, ліси та сам Дністер.
Людмила СТРАЖНИК.
Фото надані Іваном Паламарчуком.
Івано-Франківська область.
