31 січня 2014 35

Верховна Рада ухвалила закон про декриміналізацію євромайданівських подій

31 січня 2014 35

Відбулося це близько 11-ї години вечора. Ухвалювали документ без обговорення (таку пропозицію підтримали 227 депутатів) і одразу в цілому. «За» проголосували 232 народні депутати з числа фракцій Партії регіонів, КПУ та низки позафракційних обранців. Стрімкому голосуванню передували довгі години очікування, протягом яких відбувалися консультації та наради, у тому числі й за участю Президента

Після того, як глава парламенту о 16-й годині повідомив, що всі питання узгоджені й триває тиражування законопроектів, його ж повідомлення о 18-й годині, що розглянуто вже чотири законопроекти про декриміналізацію, але й досі не всі питання вирішені, викликало спантеличення. Голова Верховної Ради запропонував продовжити консультації в четвер зранку, а об 11-й годині провести пленарне засідання. Щоправда, Володимир Рибак не встиг поставити цю пропозицію на голосування. Депутати від опозиції почали скандувати «Сьогодні!». Врешті, більшістю голосів (357 — «за») вирішили продовжити роботу в пленарному режимі до вирішення питання. Відтак у роботі парламенту знову було оголошено перерву. В її розпал депутати з фракції Партії регіонів залишили сесійну залу і вирушили на нараду. Як з’ясувалося згодом, участь у ній брав також Президент Віктор Янукович.

У кулуарах депутати від опозиції розповідали, що необхідність такої наради виникла через те, що майже 50 регіоналів готові були підтримати опозиційний варіант закону, який не передбачав жодних передумов для звільнення затриманих активістів Майдану.

Пізніше стало відомо, що на цій нараді йшлося про необхідність підтримати законопроект за авторством представника Президента у Верховній Раді Юрія Мірошниченка (ПР), можливий розпуск парламенту та непідписання закону, який скасовує «закони 16 січня».

Самі ж регіонали можливий розпуск парламенту коментували так. «На фракції глава держави зазначив: якщо немає згоди за основними законами, які сьогодні маємо ухвалити, тоді ми підемо назустріч опозиції — доведеться зробити перезавантаження влади. А перезавантаження влади — це дострокові вибори народних депутатів. Лише після цього можна проводити дострокові президентські вибори», — зазначив у коментарі «Голосу України» народний депутат від фракції Партії регіонів Сергій Ківалов. Одночасно, за словами Ківалова, проводити президентські та парламентські перегони не дозволяє Конституція. Сам же обранець підстав для дострокових парламентських виборів не бачить.

Журналістам поспілкуватися з Президентом не вдалося. Очікували на зустріч з главою держави й лідери опозиції. Віталій Кличко прямо на коліні написав записку, яку підписали Олег Тягнибок та Арсеній Яценюк. Через охорону її передали Януковичу.

По завершенні перемовин опозиція заявила, що її пропозиції не були підтримані. «Мало того, оголошено, що в разі не голосування за проект Мірошниченка Президент розглядає можливість розпуску парламенту. Але у Конституції немає підстав для цього», — наголосив Віталій Кличко у кулуарах парламенту.

Голова фракції ВО «Свобода» Олег Тягнибок повідомив, що опозиції пропонували підписатися під законопроектом Ю. Мірошниченка. «Але ми його не підписали. Бо він не влаштовує ні опозицію, ні людей, які стоять на Майдані. Консультації тривали цілий день і наприкінці дня ми почали наполягати на тому, щоб глава парламенту поставив на голосування всі чотири законопроекти. Першим мав голосуватися, виходячи з терміну реєстрації, законопроект Ємця. За нашою інформацією, за нього або схожий за авторством Дерев’янка, могло би назбиратися достатньо голосів, у тому числі й з Партії регіонів. Але законопроекти на голосування не поставили. Влада побоялася, що це перше голосування виявиться результативним. Саме тому в найвідповідальніший момент фракція Партії регіонів покинула сесійну залу. Вони радилися, приїхав Президент», — сказав О. Тягнибок.

Врешті, лідерам опозиції також вдалося зустрітися з В. Януковичем. «Ми обговорили питання голосування закону «про амністію». Запропонували, щоб Партія регіонів підтримала опозиційну редакцію закону. Ми намагалися переконати Президента в тому, що це найоптимальніший вихід із ситуації, який міг би задовольнити всі сторони. Ми пропонували варіант голосування у першому читанні. Але Президент відкинув і його. Врешті, нам було повідомлено: якщо не відбудеться спільного голосування за проект, який пропонує влада, то наступні кроки — розпуск парламенту. Хоча ми не розуміємо, на якій підставі це станеться. Крім того, нам повідомили, що вже є готовий проект Конституції, розроблений Конституційною асамблеєю. Ми з ним не ознайомлені, але як зрозуміли, влада намагатиметься втілити цей проект в життя. Щоправда, незрозуміло, яким саме чином», — наголосив лідер ВО «Свобода».

У свою чергу, голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк зауважив, що у влади було два варіанти. «Перший: виявити християнську мораль і випустити незаконно затриманих людей. Другий: поводитися, як терористи — захопити людей, а потім в обмін на них виставляти якісь вимоги. Тому ми звернулися до Президента — прийміть закон без умов. Ви не з нами домовляєтесь. Ми виступаємо від імені Майдану. І ніколи не підемо на інші умови, ніж ті, які виставлені нам людьми. Випустіть людей і ви побачите, що вони самі зроблять кроки для стабілізації ситуації. Самі відчують, що це треба зробити. На превеликий жаль, Президент до нас не дослухався», — сказав він.

Останні слова Яценюка збіглися із дзвінком, яким депутатів запрошували до сесійної зали. Парламент ухвалив проект закону в редакції Юрія Мірошниченка.

Одразу після цього глава парламенту закрив позачергову сесію Верховної Ради сьомого скликання. Четверта сесія сьомого скликання розпочне роботу четвертого лютого.

Олена ГОРБУНОВА, Сергій МЕЛЬНИК.

Довідково

Ухвалений парламентом законопроект, зокрема, передбачає: в дію документ вводиться з дня, наступного за днем публікації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури повідомлення Генпрокурора про звільнення всіх зайнятих у місті Києві та інших населених пунктах України під час акцій протесту будівель чи приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування. Розблокування транспортних комунікацій на вулиці Грушевського та інших вулиць, площ, провулків, бульварів тощо у місті Києві й інших населених пунктах України, крім тих, на яких відбуваються мирні акції протесту.

Однак, якщо протягом 15 днів з моменту набрання чинності закону, публікація такого повідомлення не буде здійснена, цей закон втрачає чинність.