Учора у Верховній Раді відкрилися ювілейний 40-й щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів «Парламентарі за глобальні дії» та 10-та Консультативна асамблея парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права.
Віце-президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Маргарет Седерфельт (Швеція) та голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
Привітавши від імені Верховної Ради України учасників форуму, голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та голова оргкомітету з підготовки форуму Григорій Немиря надав слово президенту «Парламентарів за глобальні дії», віце-президенту Парламентської асамблеї ОБСЄ Маргарет Седерфельт (Швеція). У своїй доповіді вона нагадала, що Римський статут було введено в дію у 2002 році, коли його ратифікували 66 держав. «Зараз уже 123 країни є підписантами Римського статуту, а ратифікували його 77 держав», — зазначила вона та висловила сподівання, що найближчим часом Україна також ратифікує цей документ.
«Наша кампанія за всеосяжність Римського статуту націлена на забезпечення ефективної співпраці з Міжнародним кримінальним судом усіх національних юрисдикцій, що дозволить забезпечити уникнення безкарності тими, хто вчинив тяжкі міжнародні злочини», — сказала М. Седерфельт та додала, що МКС у цьому плані — це суд останньої ланки. Водночас, за її словами, МКС не має універсальної, всесвітньої дії та може працювати лише в тих країнах, які надали на це згоду шляхом підписання Римського статуту. «Тільки шляхом підписання Римського статуту підтверджується юрисдикція МКС, тому ми прагнемо до розширення дії і юрисдикції суду», — сказала доповідач та роз’яснила, що коли МКС видає дозвіл на арешт, то він здійснюється державою і ніхто не може уникнути відповідальності. «Ті, хто захищений імунітетом, як от парламентарії, також підпадають під юрисдикцію суду і не можуть уникнути відповідальності, якщо держава дала згоду на юрисдикцію суду», — додала вона. М. Седерфельт закликала учасників форуму пам’ятати обіцянку, яку було дано після Другої світової війни — «Ніколи знову!» — та не дозволяти тим, хто вчинив міжнародні та воєнні злочини, залишатися безкарними.
Заступник Генерального прокурора України Дмитро Сторожук нагадав, що у 2015 році постановою Верховної Ради схвалено заяву про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій так званих «ДНР» і «ЛНР». «Відтоді Генеральною прокуратурою України забезпечено невідкладний збір та передачу до МКС документальних доказів російської агресії та фінансування тероризму», — поінформував він та висловив сподівання на доведення цих фактів та інших фактів злочинів у міжнародних судах.
Голова представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі також зазначив, що оскільки Україна впродовж останніх чотирьох років зазнає військової агресії, що призвела до тисяч жертв та багатьох порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права, то надзвичайно важливо, щоб це не залишилося без покарання. «Саме для цього можна використовувати Римський статут як ефективний інструмент у боротьбі проти безкарності. Це є надзвичайно важливим для України, яка стикається із зовнішньою військовою агресією», — сказав він та висловив переконання, що найближчим часом український парламент ратифікує Римський статут, як це передбачено Угодою про асоціацію Україна — ЄС. Підкресливши, що ЄС бачить в Україні прогрес щодо підготовки до ратифікації Римського статуту, Х. Мінґареллі закликав український парламент змінити національне законодавство ще до початку виборчої кампанії 2019 року, бо інакше може бути запізно.
Голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря наголосив, що проведення форуму в Україні дозволить краще пояснити українським громадянам, які функції виконує Міжнародний кримінальний суд та чому потрібно ратифікувати Римський статут. «Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду, але поки що не ратифікувала його. Тому під час форуму парламентарії, урядовці, представники громадянського суспільства матимуть можливість з перших вуст отримати кваліфіковану інформацію щодо діяльності МКС, досвіду процесу ратифікації Римського статуту іншими країнами та врешті-решт розвіяти сумніви щодо необхідності нашій державі саме зараз виконати усі необхідні процедури та стати повноправною учасницею Міжнародного кримінального суду», — сказав він та зауважив, що нинішня російська агресія проти України триває вже більше, ніж тривала Перша світова війна, та що за цей час загинуло понад 10 тисяч людей, майже 30 тисяч — поранено, приблизно 1,5 тисячі людей зникли безвісти, та за статистикою ООН Україна є дев’ятою країною в світі за кількістю переміщених осіб.
Голова комітету також нагадав, що Верховна Рада вже двічі зверталася до Міжнародного кримінального суду із заявою про визнання його юрисдикції щодо злочинів, скоєних проти учасників протестів на Майдані та щодо російської агресії на Донбасі. Однак, за його словами, найбільш повно та ефективно використати такий впливовий міжнародний механізм захисту прав людини, як МКС, дозволить ратифікація Римського статуту. «Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин займає чітку і послідовну позицію щодо необхідності якнайшвидшої ратифікації Римського статуту», — сказав Г. Немиря та нагадав, що ця ратифікація також є зобов’язанням України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
У перший день роботи форуму також виступили Президент Асамблеї держав—учасниць Римського статуту Міжнародного кримінального суду, колишній суддя і віце-президент О-Гон Квон (Республіка Корея) та віце-президент МКС, колишній голова делегації Франції на Римській дипломатичній конференції щодо МКС суддя Марк Перрен де Брішамбо, які також наголосили, що жертвам злочинів потрібна справедливість, та що саме ратифікація Римського статуту дозволяє забезпечити незворотність покарання за воєнні злочини та злочини проти людяності.
Довідково
«Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (із понад 142 країн), які опікуються захистом прав людини та людської безпеки, обстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним із пріоритетів діяльності «Парламентарів за глобальні дії» є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) та подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.
Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року і тим самим увів в дію юрисдикцію суду. Наразі Римський статут підписали 123 країни та 77 держав уже його ратифікували.
До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний кримінальний суд буде наділено юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.
