Хто хоча б раз придбав чи отримав у подарунок авторські листівки уродженки міста Сарни Стелли Марчук (на знімку), вже їх постійно купують. Бо є в них якась особлива магія, простота, щирість, гармонія, щастя. Це ілюстрації про реальні речі, яких потребує кожна людина, зображені казково, навіть чарівно.
На знімку: листівки Стелли Марчук.
Фото надані автором.
Ось що розповідає Стелла про свою першу листівку:
— Мені тоді було десь три роки. Я намалювала дівчинку з величезною прямокутною спідницею. І коли тато запитав, чому вона така велика, я сказала, що на ній повинно все вміститись: і квіточка, і сонечко, і хмаринка. У мене досі той малюнок зберігається.
— У школі майже не розвивала здібності до малювання, лише багато перемальовувала й деколи намагалася втілювати свої творчі ідеї, але часто не вистачало техніки малювання. Потім це захоплення відійшло на другий план, почали працювати стереотипи, що художники завжди бідні-нещасні. Тому зосередилася на підготовці до вступу у виш, а згодом і в магістратуру в КПІ. Проте десь на четвертому курсі пішла на курси академічного рисунка, вчила основи, потім знайомилась із різними художниками, ілюстраторами, ходила на скетчі (швидкі замальовки. — Авт.). Почала відвідувати лекції, вивчати колір, композицію, засвоювати базу. От тоді заново захопилась малюванням, — продовжує Стелла Марчук. — Я працювала за спеціальністю 3,5 року у відділі кадрів. І в один момент зрозуміла, що працюю, ходжу на роботу, але відчуваю, що немає соціального вкладу у світ і що не отримую задоволення. Там класні люди, оточення, але робота... Інших вона влаштовувала, а мені геть не йшла. Тоді взяла своєрідний тайм-аут і пішла у творчість.
Перші свої листівки Стелла публікувала у соцмережах. Її почали запитувати, де їх можна придбати. Перший наклад — 10 листівок — розкупили вмить. Художниця почала створювати нові. Має свій бренд «Stella Sun Studio». Листівками нашої землячки зацікавились й іноземці, тож є вони у Великій Британії, Чехії, Данії, Словаччині. Свої роботи відносить до стилю «наїв».
— Моє внутрішнє бачення цього світу намагаюсь передати через картинку. Якщо навіть одна моя листівка когось надихнула чи змотивувала, то вся моя творчість має сенс. Насправді листівки не приносять великого заробітку. Але емоції людей — це найприємніша плата, яку ні на що б не замінила, — каже пані Стелла. — Листівка створена для того, щоб її комусь подарувати, тому свої часто дарую. Можу навіть без приводу, бо мені подобається людина або викликає якісь асоціації. А взагалі, думаю, що не тільки листівки стають популярними. Нині настає ера хендмейду, і приємно, що це відбувається саме в Україні. Помітила: українці дуже цінують авторські роботи, шукають щось цікаве.
— Чи є в якихось персонажів і зображених місцин реальні прототипи? — цікавлюсь.
— Не знаю, як це пояснити, але так трапляється, що саме я зустрічаю людей, які схожі на моїх персонажів. Інколи вони самі пишуть у соцмережах, що схожі на когось з ілюстрацій, переходжу на їхні сторінки, дивлюсь — справді схожі! Таке було вже декілька разів: малюю когось, а потім зустрічаю цю людину в житті.
— Окрім зображень, там є ще й мотивуючі надписи, які гармоніюють із картинкою. Їх теж придумуєте ви?
— Більшість належить мені. Інколи дуже складно буває, бо хочеться передати щось важливе, але треба вмістити в одну фразу, декілька слів. Хоча тут мені на руку грає те, що я інтроверт і не дуже говірка. Часто також люди допомагають. Просто запитую їх, що думають про зображення, й інколи вони потрапляють влучною фразою в десятку.
Сарни.
Заглядаючи у завтра
— Я дуже люблю мріяти й планувати. Наступний крок — запустити у наклад сто різновидів листівок. Нині у мене їх приблизно шістдесят, тому до мети не так і далеко. А ще дуже хочу пройти курси з ілюстрації, щоб трішки підтягнути техніку й поліпшити бачення, — поділилася планами Стелла Марчук.
