Ухвалення Верховною Радою 29 січня закону про декриміналізацію дій учасників Євромайдану у провладному варіанті, в авторстві представника Президента в парламенті регіонала Юрія Мірошниченка, викликало неоднозначну реакцію як у політикумі і в експертному та громадському середовищі, так і серед протестувальників на самому Майдані. 

Автор законопроекту Юрій Мірошниченко (на знімку) після голосування в кулуарах парламенту пояснив, що закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», так званий закон «про амністію», стосується лише вимоги звільнення адміністративних приміщень, пов’язаних із діяльністю органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади і не передбачає необхідності звільнення проїжджої частини вулиці Хрещатик та прилеглих до неї вулиць. За словами Ю. Мірошниченка, цей законопроект є компромісним і він «дасть змогу зняти напруження в суспільстві». «Головне, що закон прийнято. Ми переконані, що наші колеги з опозиції так само зацікавлені, щоб він працював», — резюмував парламентарій. Ю. Мірошниченко також підкреслив, що дія цього закону поширюється лише на учасників мирних акцій протесту.

Прийнявши закон «про амністію» учасників протистояння в Україні, парламентська більшість зробила черговий компромісний крок для врегулювання політичного конфлікту в країні, — таку думку висловив перший заступник голови депутатської фракції Партії регіонів Михайло Чечетов. «Закон передбачає зустрічні кроки і з боку влади, і опозиції, — сказав парламентарій. — Вони (мітингувальники. — Ред.) звільняють захоплені будівлі — ми звільняємо учасників проти-стоянь від відповідальності. Це і є компроміс. Але якщо вони не виконають свою частину відповідальності, цей закон «помирає» й амністії не буде. І тоді провина за те, що сотні людей може бути притягнуто до відповідальності за порушення закону, буде повністю на совісті Кличка, Яценюка і Тягнибока».

Водночас депутат-регіонал Віталій Журавський нагадав, що протестувальники, які опинилися за ґратами, можуть бути звільнені лише після публікації повідомлення Генпрокурора про виконання умов закону «про амністію». «Але є один нюанс: Генпрокурор може опублікувати таке повідомлення лише в тому разі, якщо учасники масових акцій виконають умови закону не пізніш як через 15 днів з дня, наступного за днем набрання чинності законом. Якщо ж до закінчення цього терміну публікація здійснена не буде, закон втратить чинність», — пояснив В. Журавський на офіційному сайті Партії регіонів. Відтак, за його словами, лідери опозиції та учасники акцій протесту повинні бути свідомі того, що в разі невиконання умов цього закону протестувальники, які перебувають сьогодні за ґратами, не зможуть опинитися на волі.

Заяви лідерів опозиційних фракцій засвідчили, що рішення парламенту не вгамує хвилю протестів на вулицях і що до результативного компромісу між владою та опозицією, на жаль, ще далеко.

Лідер «УДАРу» Віталій Кличко у коментарі журналістам у кулуарах парламенту заявив, що ухвалення закону «про амністію» в авторстві Мірошниченка тільки посилить напруження в суспільстві. «Влада робить усе для того, щоб напруження в суспільстві підвищувалося», — сказав Кличко. Він також зазначив, що протести і боротьба проти чинної влади триватимуть і надалі: «Ми залишаємося на тих самих позиціях і будемо захищати кожного, хто бореться за свої права і свободи, хто перебуває сьогодні за ґратами і в лікарнях».

Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк у коментарі журналістам наголосив: «Ми далі продовжуємо на Майдані нашу боротьбу за права і свободи українців».

У свою чергу лідер «Свободи» Олег Тягнибок зазначив, що цей закон приймався з порушеннями Регламенту — він не обговорювався в комітетах, а депутати не мали роздрукованого тексту законопроекту, і тому його не мали ставити на голосування першим. Він також заявив, що факт ухвалення такого закону «засвідчив дії влади як терориста». «Влада сама визнала, що вона як терорист бере заручників, а потім звільненням тих заручників торгується, — підкреслив політик.

Депутати від фракції «Свобода» мають намір опротестувати ухвалений Верховною Радою закон «про амністію» учасників Майдану. Про це заявив заступник голови Комітету з питань Регламенту та депутатської етики свободівець Ігор Швайка. «Коли порушена процедура, можна подати постанову про скасування закону і повернутися до розгляду по суті. Ми це плануємо зробити», — заявив він журналістам.

Політологи, політтехнологи та політичні експерти також по-різному відреагували на ухвалення парламентом закону «про амністію». «Влада зробила конкретні кроки для виходу з політичної кризи, що свідчить про чітке бажання Президента знайти компроміс, — сказав політолог Вадим Карасьов в ефірі телеканала БТБ. — Опозиція також повинна йти на поступки, якщо хоче стабілізувати ситуацію в країні».

«Ухвалений у середу Верховною Радою закон «про амністію», пов’язаний з вимогами звільнити адмінбудівлі, свідчить про слабкість влади», — таку думку в інтерв’ю Deutsche Welle висловив політолог Андреас Умланд. За його словами, це «дуже незвичний закон», коли амністія ставиться у залежність від звільнення адміністративних будівель. «Звільнення прив’язане до виконання умов, — сказав А. Умланд. — До того ж незрозуміло, як виконувати такі умови. Навіть якщо опозиційні лідери пристали б на ці вимоги, люди, які спонтанно захопили обласні держадміністрації в регіонах, навряд чи погодяться на них».

Політтехнолог Тарас Березовець на своїй сторінці у Фейсбуці написав: «Сьогодні влада опинилася у слабкій ситуації. Якщо тиждень тому сила її грала на руку влади, то сьогодні будь-яке затягування конфлікту, в тому числі з призначенням нового складу Кабміну, гратиме на послаблення Президента. Внутрішні війська, «Беркут» бачать, що людину, яка їм обіцяла матеріальні заохочення, Азаров, відправлено у відставку, і всі ті зобов’язання, які бралися перед ними, виконані не будуть. У таких умовах їхня готовність стояти далі буде дуже суттєво падати, і все це призведе до деморалізації цих підрозділів. Вони зберігають свою силу, але все одно бажання відстоювати і захищати владу в них буде все менше». Водночас політолог вважає, що без «ключового рішення» — притягнення до кримінальної відповідальності бійців та керівників «Беркуту» — немає «жодних перспектив, щоб ситуація заспокоїлася». За словами Березовця, Майдан буде стояти й далі.

На столичному Майдані Незалежності та прилеглих вулицях справді ніхто не збирається розходитися. Мітингувальники встановлюють нові намети з написами населених пунктів, звідки прибувають нові мітингувальники. Люди продовжують чергувати на барикадах, розчищати сніг, рубати дрова та прибирати сміття. Частина мітингувальників гріються біля «ватр» — діжок із багаттям, на моніторі біля сцени транслюють українські патріотичні фільми. Протестувальники кажуть, що готові стояти «до кінця». Учора ситуація на Майдані була спокійна.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.

Лідери опозиційних фракцій Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок відповідають на запитання журналістів.