ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА
Вечірнє засідання 22 листопада
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що Комітет з питань правової політики та правосуддя розглянув та рекомендував Верховній Раді схвалити у першому читанні законопроект про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО. «Це означає, що в нас є усі законні передумови, щоб ми сьогодні змогли його розглянути в залі Верховної Ради України», — сказав голова парламенту та наголосив, що закріплення в Конституції європейського курсу як стратегічного курсу держави буде гарним і важливим знаком до п’ятої річниці Революції Гідності.
Ще одним надважливим питанням є, наголосив глава парламенту, прийняття Держбюджету-2019.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
Під час засідання.
Президент України Петро Порошенко.
Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
Коли новопризначений міністр фінансів Оксана Маркарова (на знімку)
розпочала представлення основного фінансового документа, годинник показував 4 години 57 хвилин ранку. Доповідь міністра була коротка. За її словами, після спільного з профільним комітетом Верховної Ради доопрацювання ухваленого в першому читанні проекту бюджету-2019 на 12 мільярдів гривень збільшилася його дохідна частина, а разом зі спеціальним фондом — на 18 мільярдів. «Наші пріоритети залишилися незмінними. Бюджет залишається збалансованим і реалістичним, а дефіцит перебуває в межах 2,3 відсотка», — сказала вона. Також О. Маркарова запевнила, що окрім видатків на безпеку та оборону, ключовими пріоритетами уряду є галузі охорони здоров’я та освіти, на фінансування яких, відповідно, виділено 126,9 та 96,7 мільярда гривень.
Заступник голови Комітету з питань бюджету Сергій Мельник поінформував про врахування урядом під час доопрацювання до другого читання проекту Держбюджету на 2019 рік Бюджетних висновків Верховної Ради. «Щодо розділу І Бюджетних висновків з 92 пропозицій враховано 65, враховано частково 5 та не враховано 22 пропозиції. Щодо розділу ІІ Бюджетних висновків з 99 доручень враховано 26, враховано частково 7 і не враховано 66 доручень», — сказав він та уточнив, що враховано пропозиції, які стосуються збільшення видатків на медицину, зокрема, на лікування громадян за кордоном, лікування хворих на хронічну ниркову недостатність, цукровий діабет та серцево-судинні та онкологічні захворювання. Крім того, збережено бюджетне фінансування коледжів і технікумів без статусу юридичних осіб, що входять до складу вишів, збільшено обсяги підтримки лісової галузі та природоохоронних заходів, передбачено додатковий мільярд гривень на безпечне зберігання арсеналів та складів Збройних Сил України та ін.
Під час обговорення Максим Курячий (Блок Петра Порошенка) повідомив, що фракція, зокрема, пропонує збільшити на 90 мільйонів гривень забезпечення діяльності Українського інституту книги, збільшити видатки на фінансування Українського інституту національної пам’яті до 22017,3 тисячі гривень, для забезпечення діяльності Національного Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності та галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті — 10108,5 тисячі гривень.
Народний депутат Віктор Бондар («Відродження») заявив, що за рахунок підняття тарифів до бюджету планується додатково отримати 9 мільярдів гривень. «Це та сума, яку передбачають саме внаслідок підвищення тарифів», — заявив він та висловився за проведення енергоаудиту тарифів з урахуванням вартості українського газу, який в чотири рази дешевший, ніж імпортний.
Вадим Івченко («Батьківщина») також наголосив, що фракція не узаконюватиме закладених до проекту бюджету драконівських тарифів та не голосуватиме за зменшення кількості отримувачів субсидій. «Ми не голосуватимемо за бюджет, де збільшуються видатки на силові органи та в якому є новела про введення фонду Президента, але не виконується закон про національну безпеку і оборону, бо фактично на оборону виділяється менше трьох відсотків», — підкреслив він.
Тетяна Острікова («Самопоміч») заявила, що бюджет-2019 складений урядом лише з однією метою: якнайшвидшого отримання траншу Міжнародного валютного фонду, щоб уникнути дефолту. «У влади під ногами лежить величезний ресурс, який в рази перевищує транш МВФ — запровадження податку на виведений капітал. Це плюс мінімум 1 відсоток додаткового зростання ВВП щороку і це перекриття найпоширеніших схем виведення коштів у низькоподатковій юрисдикції», — сказала вона та додала, що поряд з відсутністю коштів для припинення схем на митниці значно збільшується фінансування МВС, СБУ та Генпрокуратури.
Олександр Вілкул (Опозиційний блок) заявив, що фракція не голосуватиме за бюджет, який передбачає збільшення тарифів та зменшення фінансування субсидій. «Мізерне збільшення мінімальної заробітної плати на 15 гривень в день, а пенсій на 4 гривні на день, вже з’їдене зростанням цін на продукти харчування та підвищенням вартості комуналки», — підкреслив він.
Сергій Пашинський («Народний фронт») заявив, що фракція підтримуватиме проект бюджету не тільки тому, що він дає відповіді на виклики соціально-економічного розвитку, а й через те, що це бюджет оборони країни. «102 мільярди гривень — це тільки на Збройні Сили України. Ми в середньому на 30 відсотків піднімаємо зарплату нашим воїнам», — зазначив він та додав, що, певно, саме це комусь не подобається.
Про непідтримку проекту бюджету на 2019 рік заявив керівник фракції Радикальної партії Олег Ляшко. Пояснюючи це рішення, він зазначив: «Влада підняла тарифи на газ на 25 відсотків, загалом до 70 відсотків буде підвищення, а зарплати підняли тільки на 15 відсотків. Підвищення пенсій за весь 2019 рік — на 60 гривень. Інфляція, галопуюче зростання цін з’їсть ці копійчані підвищення за тиждень». У зв’язку з цим О. Ляшко підкреслив, що бюджет має прийматися не для кредитів Міжнародного валютного фонду, а для стимулювання національного виробника та збільшення добробуту людей.
Після обговорення прем’єр Володимир Гройсман зауважив, що це абсолютно природно, коли опозиція критикує бюджет, проте обов’язок влади забезпечити в країні стабільність та розвиток. «Ми розпочали багато реформ та перетворень і бюджет країни є абсолютно ключовим інструментом реалізації цих завдань», — сказав глава уряду та підкреслив, що в бюджеті передбачені рекордні 210 мільярдів гривень на безпеку та оборону, збережено видатки на фінансування нової української школи, на зміну професійно-технічної освіти та підвищення заробітних плат науково-педагогічним працівникам. «Так, я хотів би, щоб заробітна плата була вищою, але ми виходимо з того, що треба досягти макрофінансової стабільності економічного зростання», — сказав В. Гройсман та нагадав, що водночас з 1 січня 2019 року буде проведено перерахунок пенсій 500 тисячам військових пенсіонерів, з 1 березня буде проведено масштабний перерахунок пенсій для майже 11,5 мільйона пенсіонерів, 55 мільярдів гривень виділено на будівництво доріг. Крім того, перед країною стоїть величезний виклик у вигляді зовнішнього боргу, адже у 2019 році для його погашення та обслуговування потрібно 417 мільярдів гривень.
Після цього 240 народних депутатів проголосували за ухвалення проекту Держбюджету на 2019 рік в цілому.
Перед ухваленням Держбюджету-2019 Верховна Рада також ухвалила в цілому законопроекти про внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів. Зміни до Податкового кодексу, зокрема, передбачають збільшення на 9% ставок акцизного податку на тютюнові вироби, ставки екологічного податку на викиди парникових газів зростуть до 10 гривень за тонну, на 2% збільшено податок на користування надрами для видобутку нафти та на 0,8% — на користування надрами для видобутку залізної руди, на 5% збільшено рентну плату за користування лісом.
Одним з найважливіших рішень цього дня стало й ухвалення в першому читанні законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, № 9037).
Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич нагадав, що 20 вересня 2018 року більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради було ухвалено постанову про включення до порядку денного та направлення до Конституційного Суду законопроекту про внесення змін до Основного Закону для одержання висновку Конституційного Суду щодо його відповідності статтям 157 та 158 Конституції України. «Конституційний Суд України дійшов узагальненого висновку, що законопроект про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору відповідає вимогам статей 157 та 158 Конституції України», — сказав він та повідомив, що комітет рекомендує Верховній Раді попередньо схвалити цей законопроект.
Після виступів представників фракцій до народних депутатів також звернувся Президент України Петро Порошенко. «Я майже не маю сумнівів, що Верховна Рада в першому читанні підтримає проект змін до Конституції і вони силою Основного Закону України зобов’яжуть будь-яку українську владу і всі її гілки працювати для того, щоб забезпечити вступ України до Європейського Союзу, вступ України до НАТО», — сказав глава держави та підкреслив, що, на жаль, на цьому шляху ми дуже сильно відстаємо від наших сусідів — Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, країн Балтії. П. Порошенко нагадав, що наприкінці двохтисячних було зроблено спробу послідувати прикладу цих країн, проте інспірований Росією спротив цьому процесу, а також те, що тоді українська влада «не говорила одним голосом», ми втратили шанс убезпечити себе від російської агресії. «Я глибоко переконаний, що будь ми членом Альянсу, Росія не наважилася б анексувати Крим, ніколи б не наважилася вдертися на Донбас», — сказав він та зауважив, що агресію проти України Кремль розв’язав саме тоді, коли режим Януковича проголосив нашу позаблоковість. Тож фіксуючи нині в Конституції обов’язковість курсу на вступ до НАТО та Євросоюзу, ми посилаємо дуже потужний сигнал про серйозність і незворотність своїх намірів нашим партнерам та сигнал Москві, що «розстаємося остаточно і безповоротно», підкреслив Президент.
Ухвалення законопроекту про внесення змін до Конституції (№ 9037) підтримали 311 народних депутатів.
Верховна Рада також ухвалила низку кадрових рішень. Зокрема, народні депутати проголосували за відставку міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового, а також підтримали подання Прем’єр-міністра про призначення народного депутата Ірини Фріз на посаду міністра у справах ветеранів та в. о. міністра фінансів Оксани Маркарової на посаду міністра фінансів.
