Одним зі свідків Голодомору 1932-1933 років є Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Про це він розповів під час парламентського засідання, присвяченого вшануванню пам’яті жертв цієї трагедії нашого народу. «Мені було тоді чотири роки, і я добре пам’ятаю, що відбувалося, — сказав він. — Тільки не розумів, яка мета і хто керує цим. Яка причина того, що батьки говорили: «врожай великий, а хліба не було». Куди ж він дівався? Вивезли. А для чого вивезли? Це я вже зрозумів потім, коли став досліджувати причини Голодомору. А причина та, що перепис населення засвідчив — українців в Радянському Союзі — 85 мільйонів, а росіян — 65. Саме тому українців вирішили знищити — щоб вони не переважали російський народ. Уже в 1939 році українців було 65 мільйонів, а росіян, навпаки, побільшало». «Цю правду повинні знати не тільки ми, а й увесь світ, — переконаний патріарх. — Ми раді, що нас підтримують і підтримують правду: Голодомор — не був голодом. Це було знищення українського народу, знищення українського хлібороба, для того щоб панувати».
«Хочу, щоби кожен, хто живе на благодатній українській землі, почув голос крові, який волає до неба, щоби кожен, хто приїжджає сюди, і кожна чесна людина в цілому світі в ці дні прислухалася до цього голосу, — звернувся до присутніх у сесійній залі Отець Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослава Шевчук. — Молимося за усіх жертв Голодомору і просимо в Господа, щоби він прийняв дітей української землі у свої обійми». Водночас він закликав із вдячністю згадати усіх, хто рятував жертв репресій. «Хто врятував хоча б одну людину, той урятував цілий світ», — наголосив духівник.
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович звернув увагу на те, що руки дитини, яка 20 років тому вперше запалила свічку пам’яті, нині вже стали руками солдата, які тримають автомат і захищають батьків. А очі, які вмивалися сльозами від розповіді бабці про пережите в 1932-1933 роках, нині дивляться на ворога через приціл. «Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих від голоду в минулому, тепер об’єдналася, щоб захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками дає сили нам захищати себе і нащадків. Ми пам’ятаємо: ми сильні», — наголосив він.
Палким у своїх словах був конгресмен Сполучених Штатів Америки, засновник і співголова Конгресового Українського Кокусу Конгресу США, автор закону про встановлення пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні Сандер Левін. «Тепер менше бар’єрів на шляху правди, — акцентував він. — Тому вшанування пам’яті жертв Голодомору є знаком чи актом боротьби проти спроб придушення демократії». Україна має свідчення того, що таке тоталітарний режим, тому подолання загроз для демократії, таких, як несправедливість і корупція, залишаються в центрі зусиль, а Сполучені Штати повинні підтримувати Україну в її зусиллях, — акцентував політик.
Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький наголосив на тому, що нині в Європі дуже багато сил, які намагаються виправдати російську агресію та російські злочини. «Безхребетність Європи щодо Голодомору в кінцевому результаті призвела до змови Гітлера і Сталіна, які розпалили пожежу Другої світової війни, — нагадав він. — І ті, хто виправдовує політику Кремля тепер, — ведуть Європу до нової трагедії». Водночас маємо пам’ятати про тих, хто намагався допомогти. У лиху годину вони дали прекрасне свідоцтво людяності, високих моральних і етичних стандартів. А без них політика завжди стає «боями без правил», — акцентував парламентарій.
