Незвичайну гідроелектростанцію (ГЕС) споруджує на річці Дністер у Могилеві-Подільському на Вінниччині підприємець із Луганська Дмитро Акішин. Для її роботи не потрібно перекривати течію річки. Як працюватиме мала ГЕС на великій річці?
На знімку: підприємець з Луганська Дмитро Акішин — один з небагатьох, кому вдалося врятувати від окупантів власне підприємство і відновити його роботу на новому місці проживання.
Фото Віктора СКРИПНИКА.
«Схопитися» за нову ідею Дмитра Акішина спонукав телевізійний сюжет з Америки. Було це ще до війни на Донбасі. Задумане втілює на практиці тільки тепер. Щоправда, уже за тисячу кілометрів від рідного міста.
Колесо для підводної річки
— У телевізійних новинах повідомляли, що американські інженери шукають можливість отримувати електричну енергію з підводних річок, — згадує сюжет Дмитро Акішин. — Наголошувалося, що в них є багато підводних річок. Більшість — з потужною течією. Така сила витрачається марно! Тоді ж дізнався, що над розробкою ідеї створення ГЕС для таких водойм американці почали працювати ще із середини 70-х років минулого століття. В основі такої ГЕС — колесо, що опускається під воду. Без генераторів, зрозуміло, станція не зможе працювати. За таким принципом, якщо не вдаватися в подробиці, розробляв новинку Акішин зі своїми інженерами. Винахід запатентували. Готувалися до виготовлення промислового зразка. На жаль, життя в місті змінилося кардинально. Почалися бойові дії. Співрозмовник каже, треба було думати не про новинку і навіть не про завод. Чоловік був заклопотаний тим, як вивезти сім’ю. У них з дружиною — троє дітей. Вдалося перебратися до Києва.
Підприємця не полишала думка про врятування підприємства. У Луганську Акішин займався чавунно-ливарним виробництвом. Мав два цехи. Другий був розташований у Станиці Луганській. Розумів, що перевезти таке виробництво майже нереально. Тим паче, йому повідомили, що сепаратисти внесли завод у «чорний» список. І все-таки він спробував це зробити. Перевезти вдалося цех зі Станиці Луганської.
Під час демонтажу накривали вогнем
У Вінниці Акішин був один-єдиний раз. Обласна влада проводила інвестиційний форум. Брав у ньому участь. Мав інформацію про майданчики, можливі для розміщення виробничих потужностей. Ще тоді дізнався, що чавунно-ливарне виробництво в регіоні мало розвинуте.
З перевезенням обладнання підприємець ризикував, як ніколи. Для цього позичив немалу суму грошей. Дружина й діти залишалися в чужому місті, на чужій квартирі, а він.... вліз у борги. Та ще й у такий непростий час.
— Якби не допомога військових і волонтерів, мені б не вдалося демонтувати обладнання й завантажити на автомобілі, — каже пан Дмитро. — Військові надавали техніку, інколи під час роботи нас накривали артилерійським чи мінометним вогнем. Не обійшлося без погроз. Застерігали, що далеко від міста я не від’їду з таким добром.
Від Станиці Луганської до Вінниці — тисяча кілометрів. Перевозили обладнання автомобілями. На значній ділянці шляху колону супроводжували військові. Загалом довелося подолати 25 блокпостів. Дмитро каже, це були пости української армії. Коли дізнавалися, що евакуюємо завод з району бойових дій, огляд довго не проводили. Пропускали колону далі.
Відновити виробництво на новому місці теж було непросто. Але чавунно-ливарний цех уже працює, виготовляють приблизно 50 видів продукції. Має назву «Символ». Конструкцію малої ГЕС ливарники виготовляли спільно з робітниками й інженерами заводу «Будмаш». Саме на цьому підприємстві було зроблено окремі вузли і агрегати. До речі, раніше «Будмаш» завозив чавун із сусіднього міста Бердичів Житомирської області. Це 80 кілометрів шляху в один кінець. І раптом поруч з’явився ливарний цех...
За освітлення набережної грошей не братимуть
Експериментальний зразок ГЕС випробують на Дністрі в Могилеві-Подільському. Мають домовленість з міським головою Петром Бровком. Вироблену енергію постачатимуть у міську мережу. Частину використовуватимуть для освітлення набережної, де обладнали зону відпочинку. За це підприємство не братиме грошей з бюджету прикордонного міста.
— Нам важливо переконатися, що наше дітище працює, — говорить Дмитро Акішин. — Якщо так, тоді думатимемо про потужнішу станцію.
Співрозмовник акцентує увагу на екологічній складовій. Для запуску їхньої ГЕС не потрібно змінювати русло річки чи робити греблю. Колесо занурять під воду і течія обертатиме його. Дністер ріка швидкоплинна. До речі, вгору проти течії недалеко від Могилева-Подільського знаходиться потужна Дністровська ГЕС. Для створення запасу води у великих обсягах довелося затопити декілька населених пунктів.
Вінницька область.
