У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулись слухання «Результати пенсійної реформи». Участь у них узяли народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду, профспілок, Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», Норвезької ради у справах біженців, громадських організацій.
Відкриваючи слухання, перший заступник голови комітету Сергій Каплін, зауважив, що в Україні проживають і працюють, часом вимушено, 11,7 мільйона пенсіонерів. 4,8 мільйона цього року отримали підвищення пенсій на 200 гривень. Проте 57 відсотків живуть на суму до двох тисяч гривень.
«Важливо мати совість і не жонглювати термінами. Коли ми кажемо про підвищення, то для людини, яка при пам’яті, підвищення — це вдвічі, втричі, на 50 відсотків. 200 гривень — це подачка. Потрібно шукати більш серйозні, кардинальні механізми зростання пенсій», — наголосив С. Каплін. Водночас він зауважив, що пенсійне забезпечення в нашій державі має й інші більш системні виклики. «Згідно з аналізом Світового банку, обсяг заміщення першого солідарного рівня через 20—25 років становитиме 12 відсотків. Тобто пенсії не буде як такої. Тому на ці виклики потрібно шукати відповідь уже сьогодні», — сказав він.
У цьому контексті політик зауважив, що сьогодні гостро стоїть питання детінізації зарплати, яка нині становить 33 відсотки: «Це знову-таки шлях до наповнення Державного бюджету і Пенсійного фонду. Ми пропонували уряду свій варіант стратегії детінізації — через криміналізацію відповідальності, жорсткі заходи адміністративного контролю, моніторинг і наведення порядку в цій сфері, формування культури сплати прозоро і чесно зарплат, а не в конвертах. Проте відгуку від уряду з цього приводу немає. Вони вносять фрагментарні ідеї, які не мають системного характеру. І ми не отримуємо відповідної синергії в боротьбі з цими викликами. Ми наголошуємо ще раз: з будь-якого питання соціального забезпечення, виплат зарплат і пенсій, нових робочих місць потрібен загальний фронтальний підхід. Інакше ця система не працюватиме. Доказом того є жонглювання ставкою ЄСВ, що призвело практично до банкрутства Пенсійного фонду», — наголосив перший заступник голови комітету.
Окремо С. Каплін зачепив питання розбудови другого рівня пенсійного забезпечення — накопичувальної системи. «Ми усвідомлюємо чітко ризики, ми усвідомлюємо, що українські громадяни побоюються партнерства з державою, маючи негативний досвід співпраці. Але цю практику потрібно виправляти і добиватися позитивних результатів. Ми розуміємо, що в країні надзвичайно мало прибуткових, рентабельних майданчиків, бе працювали б гроші цих нових інституцій, які будуть створені після прийняття відповідного закону. А ми доб’ємося його прийняття, принаймні в першому читанні, вже цього року або максимум на початку наступного», — повідомив він.
Власне, чинне законодавство передбачає, що другий рівень пенсійної системи — обов’язковий накопичувальний — повинен запрацювати з 1 січня 2019 року. Усі відповідальні за його функціонування органи уряд мав сформувати до 1 липня 2018 року. Проте цього так і не було зроблено. Нині дискусія точиться навколо двох законопроектів: депутатського № 6677 та проекту, напрацьованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Обидва вони недосконалі, зауважив С. Каплін, проте з чогось потрібно починати.
«Ми розуміємо, що не розбудовано внутрішнього фінансового ринку, не існує фондового ринку, не існує фондової культури, надзвичайно великі проблеми в питанні захисту корпоративних прав. Дуже важко в нестійкій, хаотичній економіці формувати збалансований стабільний портфель для майбутніх фінансових інститутів, є певні побоювання щодо виведення цих коштів за кордон, є застереження щодо участі іноземних учасників тощо. Ми аналізували всі ці аспекти, всі ці побоювання, але створення таких інститутів відкриває для нас унікальні можливості для відносного фінансового суверенітету. Ми зможемо фактично позичати у своїх громадян, ми зможемо відмовитися від невигідних умов світових кредитних організацій, запозичити і розвинути в країні ключові фінансові практики у цій сфері», — зазначив він.
Насамкінець С. Каплін наголосив, що врешті-решт «потрібно визначитися і з переліком законодавчих актів, які необхідно прийняти для посилення повноважень регулятора, ухвалити в першому читанні проект щодо другого рівня пенсійної системи. І, динамічно пройшовши друге читання на найвищому фаховому рівні, запустити систему. Ми для цього докладемо максимум зусиль. Готові працювати і вдень, і вночі, щоб сьогоднішні молоді люди вже завтра отримали запасний парашут і могли врятуватися від мізерної пенсії, на яку вони приречені після банкрутства першого рівня — солідарної системи».
