Парламентська хроніка
Позачергове засідання 26 листопада
Народні депутати, урядовці та очільники силових структур зібралися на позачерговому засіданні Верховної Ради для того, щоб спільно обговорити й отримати повну інформацію про те, що саме відбулося і відбувається на фронті, на морі та вздовж кордону України.
Заява фракції «Блоку Петра Порошенка».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
На цьому наголосив під час свого виступу в парламенті Президент Петро Порошенко. Він акцентував, що звертається до законотворців як глава держави і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, який у повному обсязі володіє інформацією про ризики і загрози держави після жахливого акту російської агресії проти кораблів ВМС. Цей факт був чітко доведений і представлений в усіх країнах і столицях світу, поінформував П. Порошенко.
Під час засідання Ради безпеки ООН було внесено два проекти порядку денного, повідомив Президент. Один із них — російський. Із тезою про те, що нібито Україна порушила російський кордон. Міжнародна спільнота, за словами П. Порошенка, навіть відмовилася його розглядати, «бо Росії ніхто вже не вірить». «Це плід нашої роботи над створенням світової коаліції на підтримку України», — наголосив глава держави. Натомість проект із проукраїнською позицією підтримано абсолютною більшістю голосів. Окрім того, очільник країни поінформував, що в Брюсселі, в штаб-квартирі НАТО прийнято рішення про проведення спеціальної комісії Україна — НАТО. Сталося це після того, як світ побачив, що саме відбулося 25 листопада, після того, як наша розвідка надала переконливі докази, під яким ризиком перебували українські військові, як відкривали вогонь, як били наші кораблі та як достойно поводилися українські моряки.
П. Порошенко припустив: В. Путін очікував, що наша країна повторить долю Грузії. Що ми дамо привід забезпечити кровопролиття сотень тисяч українців, що втратимо підтримку всього світу... Україна пішла абсолютно іншим шляхом. Понад чотири роки наша армія, громадяни-платники податків, влада (і парламент, і уряд, і Президент) роблять усе можливе, щоб захистити рідну землю. Тепер настав час об’єднати зусилля і прийняти надважливе рішення про оголошення воєнного стану. Глава держави запевнив: особливі заходи застосовуватимуться винятково у разі наземної російської воєнної агресії за межами операції Об’єднаних сил і за межами незаконно анексованого Криму. «Якщо, дай Боже, спільними зусиллями нам вдасться уникнути цього сценарію, як Президент і як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил наголошую, що не буде обмеження прав і свобод. Але тільки-но російський солдат перетне кордон, я не втрачатиму жодної секунди для того, щоби забезпечити захист української землі».
Голосування відбувалося в дуже непростій атмосфері. Згуртуватися навколо цього питання парламентаріїв закликав, зокрема, й Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «У складні хвилини маємо бути об’єднаними, маємо знаходити компроміс і бути здатними захистити цей компроміс, зробити країну сильнішою, — заявив він. — Можемо відбудувати будь-який корабель, але найцінніше, що маємо — це життя і здоров’я українського військового. Необхідно в цій залі приймати рішення, щоб захистити воїнів, тому що вони кожен день захищають свою державу, вони кладуть за це не своє особисте голосування, а своє життя».
Пріоритет номер один, за словами очільника Кабміну, — це безпека і оборона держави. А позиція номер два — збереження стабільності в країні. У цьому контексті він нагадав, що минулого тижня парламент ухвалив бюджет, назвавши це «запорукою стабільності завершення цього року і 2019-го». Прем’єр-міністр запевнив: жодних підстав для економічної кризи нині немає. Натомість існують всі можливості «забезпечити стабільність в економіці, в магазинах, в аеропортах, на залізниці, на дорогах». «Усе буде абсолютно нормально, — наголосив він. — Але для нас важливо консолідуватися в складні історичні моменти нашої держави». Окрім того, В. Гройсман поінформував, що дискусія з приводу прав і свобод громадян велася й під час засідання РНБО, на якому приймали рішення про введення воєнного стану. «Президент абсолютно чітко сказав, що жодних обмежень прав і свобод людини не буде, — підкреслив він. — І я вірю в слова Президента».
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко розпочала свій виступ з трьох прізвищ — Василь Сорока, 1991-го року народження; Артеменко Андрій, 1994-го року народження; Ейдер Андрій, 1999-го року народження. «Ми всі пишаємося цими хлопцями. Юні, молоді, вони здійснили супротив російському агресору, — сказала політик. — Вони молодці»! Ірина Геращенко звернула увагу на те, що під час консультацій з приводу голосування за указ про проголошення воєнного стану ці прізвища не звучали взагалі. Натомість постійно говорилося про вибори. Про наше народне волевиявлення на засіданні Ради безпеки ООН, за словами І. Геращенко, говорила єдина людина — це представник Росії в ООН. «Хочемо передати Москві: вибори в Україні буде робити український народ», — підкреслила вона.
Перший заступник глави парламенту зауважила: під час виступів на позачерговому засіданні народні депутати часто наголошували, що за введення воєнного стану потрібно було голосувати в 2014 році. Однак стенограма РНБО засвідчує, що тоді за це проголосував тільки Олександр Турчинов. Парламентарій провела паралелі з історичними подіями сторічної давності. Мовляв, тоді через подібні чвари й скандали ми втратили свою державу.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій, звертаючись до колег, наголосив на тому, що завжди був прихильником воєнного стану. «Але мене дивують політики, які протягом років вимагали воєнного стану, а коли Президент вніс цю пропозицію, вони почали знаходити сотні причин, щоб його не вводити, — підкреслив він. — Це подвійний стандарт, а не політика. Маємо розуміти, де нині наш ворог. Він у Москві. Це Кремль, який хоче нас розбалансувати, який хоче, щоб у нас не було єдності, який хоче зруйнувати нашу церкву». Очільник парламенту акцентував: яке б рішення не прийняли народні депутати, воно не стане на заваді рішення про створення помісної української православної церкви. Він закликав Вселенського Патріарха підтримати цю ідею. Водночас, А. Парубій підкреслив, що народним депутатам, уряду та главі держави вдалося знайти компроміси.
У понеділок парламентарії проголосували не тільки за введення воєнного стану в низці регіонів нашої країни, а й за проведення чергових виборів Президента в неділю 31 березня 2019 року. Окрім того, народні депутати схвалили звернення Верховної Ради до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу в зв’язку з черговим актом агресії Російської Федерації проти України.
Акцент
На вимогу парламентаріїв у сесійній залі Президент офіційно вніс новий проект указу, в якому термін дії воєнного стану скоротили до 30 діб. Окрім того, запровадження воєнного стану, згідно з новим указом, передбачається лише в областях, розташованих вздовж російського кордону, придністровської ділянки україно-молдовського кордону і вздовж узбережжя Чорного й Азовського морів. Йдеться про Вінницьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Чернігівську, Херсонську області та внутрішні води Азово-Керченської акваторії. Саме такий указ Президента підтримали більшість народних депутатів.
