Ідеться про архіважливий об’єкт інженерної системи захисту сільськогосподарських угідь і населених пунктів від підтоплення — свердловини вертикального дренажу з насосними станціями (ДНС), які розташовані в Херсонській області, про що уже писав «Голос України» (номер за 20 жовтня 2018 року).

Свердловини Фальц-Фейна поблизу селища Каланчак.

Тим часом саме на момент публікації фахівці Інституту водних проблем і меліорації НААН України спільно з представниками міської влади Скадовська обстежували одну із систем таких свердловин, які призначені для захисту цього міста від підтоплення.
Загалом у Херсонській області налічується майже 1000 ДНС, в Україні — вдвічі більше. Вони становлять капітальні металеві трубчаті стволи (колони) з фільтрами, які пронизують водоносну підземну товщу добре проникних ґрунтів (пісків, вапняків, гравійно-галькових ґрунтів тощо) і забезпечують відкачування надлишкових вод, знижуючи при цьому глибину залягання рівня ґрунтових вод від поверхні землі. Кожна свердловина має глибинний насос, наземний залізобетонний колодязь, станційний будинок, трансформатор, щити управління, манометри, водомірні прилади тощо. Вода, яку відкачує насос, відводиться за допомогою напірних трубопроводів за межі територій, що захищаються. Площа захисту однією свердловиною становить приблизно 100 гектарів.
У вологі періоди, під час сильних дощів, різкого потепління і бурхливого сніготанення та масових поливів свердловини залишаються чи не єдиним засобом захисту від шкідливої дії вод. Ось чому населення не дає згоди на списання захисних систем і сподівається, що до людей дослухаються і допоможуть їх відновити. І це абсолютно правильна позиція.
Як показує практика, свердловини можуть успішно експлуатуватись не 10 років, як це передбачають нормативи, а значно більше. За умови відповідного догляду, періодичного ремонту і відновлення — 30 літ і більше. А самовиливні свердловини часів Фальц-Фейна функціонують і досі, тобто понад 120 років. Це обумовлено консерваційним ефектом і стійкістю підземного простору.
Комплекс водозахисних заходів, серед яких чільне місце посідає відновлення вертикального дренажу, передбачено «Схемою комплексного захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів Херсонської області від затоплення поверхневими водами і підтоплення ґрунтовими водами», розробленою у 2005—2006 рр. за участю Інституту гідротехніки і меліорації (нині Інститут водних проблем і меліорації) Національної академії аграрних наук України. За цією схемою фахівцями пропонується відновлення, а не списання свердловин.
Мало того, нові напрацювання дали змогу рекомендувати використання систем вертикального дренажу для відведення не тільки підземних вод, а й поверхневих. Для цього за допомогою закритого горизонтального дренажу вода забирається із зон затоплення і очищеною від намулу та сміття подається самопливом у свердловини. Винахідники на таку дренажну систему отримали патент України на корисну модель «Дренажна система»   № 128616 від 25.09.2018 року (автори: Савчук Д. П., Бабіцька О. А., Котикович І. В., Харламов О. І.).
Нова дренажна система закладена у робочий проект «Захист від шкідливої дії вод селища Нова Маячка Олешківського району Херсонської області». Таке рішення забезпечує істотне скорочення коштів на будівництво захисної системи, але чомусь експертиза затримує погодження проекту, пояснюючи це тим, що така система не відповідає техніко-економічному обґрунтуванню, яке складалось ще у 2013 році. Як тоді діяти, коли з’явились нові та кращі рішення?
Свердловини стоять, старіють і належно не використовуються у багатьох населених пунктах, а тим часом ці території періодично зазнають затоплень. Зокрема страждають Скадовськ, Каланчак, Генічеськ, села Тарасівка, Подо-Калинівка, Чорнянка, Великі Копані, Красне, Громівка, Сергіївка, інші присиваські та причорноморські степові села.
Тож очевидно, що настає час відновлення свердловин. До того ж в обласних, міжрайонних і районних управліннях водного господарства ще є чимало фахівців, які зможуть перетворити свердловини на справжній скарб.

Дмитро САВЧУК, 
кандидат технічних наук,
Інститут водних проблем і меліорації НААН України.
Фото надано автором.