Днями відбулося 10-е засідання Українсько-німецької групи у Берліні.
Німеччина є ключовим партнером України у впровадженні реформи децентралізації та енергоефективності. Форум на найвищому рівні знову засвідчив, що Уряд Німеччини є послідовним у підтримці економічного і політичного курсу нашої держави.
Підтримка європейської спільноти політичного курсу і територіальної цілісності України постійно зростає. І, незважаючи на виклики сьогодення, які стоять перед країною, німецький бізнес готовий інвестувати в Україну.
За словами віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка (на знімку), який взяв участь у засіданні, сьогодні Німеччина займає перше місце серед торговельних партнерів України (серед країн Європи) за результатами 2017-го року. За перше півріччя 2018-го товарообіг склав 5,4 млрд дол. США (+ 15% зростання порівняно з минулим роком). І ці показники ростимуть.
«Ми говоримо про запровадження можливостей сертифікації і стандартизації німецької продукції, яка виготовляється в Україні. Це дозволить збільшити спроможність продукції, кооперацію між країнами, а також залучити інвестиції. Я вдячний представникам середнього бізнесу Німеччини, які практично за останні 2 роки створили понад 35 тисяч робочих місць на виробничих потужностях німецького автопрому в Україні», – наголосив Геннадій Зубко.
Німеччина на четвертому місці серед основних країн-інвесторів в Україну з обсягом інвестицій в 1,7 млрд євро. Понад 1,2 тисячі німецьких підприємств уже сьогодні працюють в Україні. Окрім фінансової підтримки Німеччини, за словами Геннадія Зубка, для України є важливою технічна, а також технологічна допомога.
Для нас невідкладним є впровадження революційно-технічних рішень, залучення сучасних технологій і проектного менеджменту з боку німецького бізнесу й уряду Німеччини. У першу чергу – у питаннях розвитку інфраструктури, енергетики, зменшення енергоспоживання.
Також Україні важливо сьогодні запропонувати нашим партнерам узяти участь у консорціумі з управління газотранспортною системою і сховищами газу.
Імплементуючи директиви ЄС і створюючи додаткові ринки газу й електроенергії, Україна прагне доєднатися до Європейської енергетичної системи. Приєднання до європейської енергосистеми дозволить створити в Україні повноцінний лібералізований ринок електроенергії, так званий «електроенергетичний безвіз».
Саме ці питання, за словами віце-прем’єр-міністра, стояли на порядку денному 10-го засідання. Мова йшла про залучення інвестицій в економіку України, співпрацю в енергетиці та транспортній інфраструктурі, про імплементацію у нас передових німецьких технологій у галузі енергоефективності, а також про те, що стосується узгодження системи сертифікації продукції, реалізації програми підготовки менеджерів «Fit for Partnership with Germany».
«Німеччина й надалі надаватиме допомогу у впровадженні енергоефективності в рамках Фонду енергоефективності та у сфері відновлювальних джерел енергії. Крім фінансової підтримки – це технічна допомога, німецькі технології, технічні рішення, направлені на досягнення оптимального балансу між вартістю термореновації та максимальним ефектом щодо економії енергоресурсу.
Домовлено про спільну розробку маршрутної карти щодо процесу інтеграції енергосистеми України до енергосистеми Європи (ENTSO-E). Німецький досвід є дуже корисним», – наголосив Геннадій Зубко.
Також сторони узгодили співпрацю у напрямку підтримки проектів із навчання кадрів економіки України. Зокрема проектів «Жінки в бізнесі», а також так званого «4.0» щодо створення промислових кластерів для середнього бізнесу.
«Ми говоримо про реформу децентралізації, яка вже кардинально змінила регіональний розвиток. Німецькі інвестори можуть вкладати кошти не тільки в інфраструктуру й АПК, є величезний ринок енергоефективності, розвиток якого сприятиме зменшенню рахунків за ЖКП і споживання газу. На економічному форумі у Берліні для нас дуже важливим було дати посил щодо стану справ в Україні й готовності країни залучати бізнес-інвестиції. А в Україні сьогодні працює близько 2 тисяч німецьких підприємств. Є величезний запит на інвестиції в інфраструктуру, агропромисловий сектор щодо переробки, будівництва доріг», – заявив Геннадій Зубко.
Крім того, Німеччина спільно з ЄС сьогодні активно долучається до фінансової підтримки Мультидонорського фонду, який працюватиме з Фондом енергоефективності.
«Економічний ефект від запуску Фонду колосальний – створення 75 тисяч додаткових робочих місць, 60% економії енергії в будинку, 10 млрд м³ – скорочення споживання газу. За цим в Україну прийде німецький бізнес, проектний менеджмент із технологіями, завдяки чому ми зможемо зробити революційний стрибок у реформі енергоефективності. Інвестиційний потенціал ринку енергоефективності України ми оцінюємо у 50 млрд євро», – зазначив Зубко.
Щорічне споживання природного газу в Україні на опалення становить майже 18,6 млрд м³. Тим часом, втрати у системі теплопостачання та у будинках – 11,4 млрд. м³. Це втрати, котрі компенсує як споживач зі своєї кишені, так і держава.
Понад 80 % багатоповерхівок України побудовані ще до 90 років. Вони споживають у 3 – 3,5 рази більше енергоресурсів, ніж будинки у країнах Європи. Через що постійно зростає навантаження на державний бюджет, збільшується сума коштів, котра витрачається на субсидії у житлово-комунальному секторі. Цього року сума субсидії сягнула 71 млрд грн. Це 9% держбюджету.
У цей час Німеччина, за словами Геннадія Зубка, є ключовим партнером України на шляху до енергонезалежності. Саме уряд Німеччини найпершим відгукнувся у 2015 році на наші зусилля розпочати реформу енергоефективності, і відтоді Україна та Німеччина крокують разом.
«Сьогодні я можу абсолютно твердо сказати, що реформа енергоефективності – це історія успіху України, який відбувся завдяки спільній роботі України та Німеччини. Це історія успішної співпраці українського та німецького урядів, а також співробітництва з такими надійними партнерами, як німецькі DENA та GIZ», – підкреслив Геннадій Зубко.
Також він повідомив, що уряд Німеччини планує додатково надати ще 10 мільйонів євро в рамках співпраці у Фонді енергоефективності. Зокрема на проекти, які будуть спрямовані на перетворення субсидій на інвестиції в енергоефективність.
Вл. інф.
Фото надано прес-службою.