Цієї осені вперше з 1996 року на річці Стир у Луцьку відкрито навігацію і вперше з 1974-го відновили пасажирські перевезення річковим транспортом.
Земснаряд «Кріт» готовий поглиблювати русло Стиру.
Суден, щоправда, тут небагато, усього один катер і два земснаряди. Два роки пішло на те, аби розчистити кілька кілометрів русла річки і зробити її в межах Луцька судноплавною. Керівник ТзОВ «Річковий порт Луцьк» Олег Кербалай розповідає, що Стир не чистили вгору за течією від Ковельського мосту ще з початку 1970-х, коли в місті припинили пасажирські перевезення. Тому довелося витягати з води багато затоплених дерев, різного мотлоху. Надовго застопорилися роботи біля Гнідавського мосту, будівельники якого залишили у воді дерев’яні палі. Діставати їх довелося з допомогою встановленого на понтон екскаватора, а здебільшого — шляхом гідророзмиву потужним водяним струменем. Вдатися до такої технології змусило й побоювання, що в річці можуть залишитися нерозірвані авіабомби часів Другої світової війни, а їх осколків ківш екскаватора дістав чимало.
Річковики вже облаштували дві пристані: в парку імені Лесі Українки і біля будинку скульптора Миколи Голованя в старому місті. Цього року біля першої з них знайшли бетоновані сходи у воду і старе берегоукріплення з каменю, збудовані ще в 1960—1970-х роках, повністю замулені й зарослі чагарником та деревами, але добре збережені. Їх розчистили і встановили там понтон для посадки і висадки пасажирів.
— Річка за останні тридцять років дуже змінилася, — розповідає Олег Кербалай. — Вважалося, що через осушення і зміну клімату вона обміліла. Але на певному етапі очисних робіт я зрозумів, що це хибна думка. Так, річку колись чистили, розширяли, робили судноплавною для розходу двох, трьох суден, а сьогодні Стир просто повернувся в своє русло. Він став вужчим, але залишається глибоким.
Судноплавство відродити нескладно, але потрібні кошти і певний час.
Цієї осені на Стирі відновили екскурсійні прогулянки. Тривалість однієї — година і десять хвилин. Розпочинається і закінчується мандрівка на пристані в парку. А найдальшою її точкою є мікрорайон Вишків, що за дев’ять кілометрів униз за течією. Як розповідають ті, хто скористався такою нагодою, враження неперевершені і від панорам, які відкриваються на старе місто, і від самого Стиру. Наступного року річковики прийматимуть замовлення і на корпоративні поїздки, і на обслуговування весіль та інших сімейних свят.
Мріють і про відновлення вантажних перевезень. Зокрема піску з родовищ Чебені і Крижівка, але для цього потрібно почистити русло на відстань 55 кілометрів. Старі річковики пригадують, що були роки, коли вони перевозили баржами до 300 тисяч тонн піску. Сьогодні весь цей вантаж доводиться доправляти в Луцьк автомобільним транспортом, розбиваються дороги, забруднюється повітря. Перевезення ж Стиром для довкілля будуть більш безпечними і значно дешевшими.
Навесні річковики продовжать розчищати русло. Готують вони і приємний сюрприз для мешканців обласного центру. Планують довести до логічного завершення облаштування водойми на річці, яку в 1980-х поблизу Ковельського мосту розпочав робити тодішній міський голова Луцька, а згодом — секретар обкому партії Іван Фурів. Як вважає Олег Кербалай, там може бути чудовий пляж. А оскільки вода в Стиру за останні роки стала значно чистішою, то лучанам тепер не доведеться влітку шукати місця, де поплавати і позасмагати. Зробити це цілком реально, оскільки товариство має тепер земснаряд «Кріт», який за годину може піднімати і переміщувати на кілометрову відстань 1600 кубометрів пульпи. Щодо іншого, менш потужного земснаряда, то його вже зараз використовують для поглиблення каналів у парку імені Лесі Українки.
Звичайно, всі роботи щодо оздоровлення річки дороговартісні. І без фінансової допомоги Луцької міської ради, численних спонсорів важко було б здійснити задумане. Підтримку колектив річкового порту Луцьк відчуває і від своїх колег, які водили Стиром судна ще в радянські часи, а тепер мріють про відновлення на ньому, як вони жартома кажуть, «тюлькіного флоту». Не залишається осторонь проблем Стиру і таке потужне підприємство, як «Модерн-Експо», яке пропонує свою підтримку в реалізації кількох цікавих проектів. Тобто у річкового флоту на Стиру є майбутнє.
На знімку: директор підприємства «Річковий порт Луцьк» Олег Кербалай мріє відновити судноплавство на Стиру від Луцька аж до гирла ріки в Республіці Білорусь.
Підготував Максим СОЛОНЕНКО — наш власний кореспондент у Волинській області
