В експозиційному центрі «Наука» НАН України відбулася виставка-презентація науково-технічних розробок установ академії. Подію приурочено до сторічного ювілею НАНУ. Сімдесят науково-дослідних інститутів та інших установ представили понад шість сотень розробок різних напрямів — від нових сортів рослин до інформаційних технологій.
Завідувач відділу «Зварювання та споріднені технології в медицині та екології» Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, доктор технічних наук Георгій Маринський (праворуч) і провідний інженер Євген Мацас біля апарата для зварювання живих тканин.
«Наша країна гостро потребує інновацій на основі вітчизняних технологій», — зазначив у своєму зверненні до вчених Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Його привітання під час урочистого відкриття виставки зачитав віце-президент НАНУ Антон Наумовець.
На жаль, рівень фінансування наукової галузі залишається недостатнім. Державні мужі мають уважніше ставитися до науки, розуміючи її значення для розвитку економіки і суспільства. «Водночас держава має створити сприятливі умови для розвитку бізнесу, зацікавленого в нових технологіях, які йому може запропонувати наука. Нам конче необхідно розвивати інноваційно орієнтований бізнес, тож маємо створити для цього сприятливі умови і стимули», — наголосив Антон Наумовець.
На стенді НТК «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» було представлено створений у його стінах апарат для високочастотного зварювання живих тканин. Завідувач відділу «Зварювання та споріднені технології в медицині та екології» інституту, доктор технічних наук Георгій Маринський та провідний інженер відділу Євген Мацас розповіли, що нині освоєно майже 200 різних хірургічних методик, за якими щороку за допомогою цього пристрою в різних містах України проводять щонайменше 35—40 тисяч операцій — у загальній і абдомінальній хірургії, травматології, пульмонології, проктології, мамології, отоларингології, урології, гінекології. Вчені навчили лікарів зварювати судини, шлунок, легені, навіть сітківку ока. Нова технологія скорочує час операції, зменшує втрату крові, не спричиняє некрозу тканин, ускладнень, не залишає рубця і зрештою пришвидшує загоєння. Зварний шов дає змогу лікувати й тих хворих, яких раніше вважали неоперабельними.
Розробками інституту цікавляться в багатьох країнах, зокрема, в Китаї. Там створено Китайсько-український інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона.
Медичний напрям розвивають і в інших академічних установах. Зокрема, в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова працюють над створенням біосумісних сплавів для ендоваскулярних імплантів — стентів, кава-фільтрів та інших хірургічних пристроїв, які допомагають рятувати людське життя. За словами заступника директора інституту Георгія Фірстова, разом із провідними кардіологами тут працюють над імпортозаміщенням матеріалів, необхідних для створення кардіоваскулярного клапана.
Працюють і над розробкою енергоощадних технологій. Завдяки отриманому в Інституті імені Курдюмова новому матеріалу нині виготовляють низькотемпературні плівкові нагрівачі на основі аморфної нанокристалічної металевої стрічки. Надлегкі, безпечні й економічні пристрої можна вмонтовувати у підлогу, стелю чи навіть у театральне крісло. Ефективність своєї розробки науковці регулярно випробовують на собі — в актовому залі цього інституту такі пристрої вмонтовано у спинки крісел, що дає змогу забезпечити теплом кожного відвідувача й не витрачати електроенергію на обігрівання всього приміщення.
Анна ЛУКАНСЬКА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут - www.golos.com.ua
