Сесія Рівненської обласної ради під головуванням очільника облради Олександра Данильчука відбувалася 7 грудня, в День місцевого самоврядування. У сесійній залі — ветерани органів місцевого самоврядування: Валентин Крока, якого люди обирають депутатом обласної ради уже сім скликань, Михайло Вервега — шість скликань, Олександр Данильчук та Микола Кучерук — три скликання. Тож цього дня окремим депутатам облради, сільським головам, ветеранам органів місцевого самоврядування було вручено почесні грамоти та цінні подарунки. Зокрема, Грамотами Верховної Ради України нагороджено депутата обласної ради, головного лікаря Рівненської обласної дитячої лікарні Ярослава Бойка та друхівського сільського голову Березнівського району Раїсу Мудру.

Напередодні на президії Рівненської обласної ради обговорили порядок денний сесії, до якого включили сто дванадцять питань. Зрозуміло, що для їх розгляду не вистачить одного дня, відтак вирішили двадцять третю сесію сьомого скликання провести у два пленарні засідання — 7 і 14 грудня. На першому серед іншого розглянули зміни до обласного бюджету на нинішній рік, а 14 грудня обговорять і прийматимуть обласний бюджет на 2019-й, щоб райони у новий рік увійшли з бюджетами.
Як прокоментувала директор департаменту фінансів Рівненської ОДА Лідія Біляк, зміни до обласного бюджету зроблено за рахунок перерозподілу зекономлених видатків. Так, ними передбачено надання матеріальної допомоги малозахищеним та онкохворим, коштів на проведення свята новорічної ялинки для дітей учасників АТО, на придбання медичного обладнання для медзакладів, а також Центру екстреної медичної допомоги, для придбання пального, зимових шин, на капітальні ремонти автомобілів «швидких» тощо.
До речі, напередодні сесії на засіданні постійної комісії Рівненської обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства прозвучало «SOS!» від екстреної медичної допомоги Рівненщини. Навколо функціонування екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у цьому році склалася загрозлива ситуація, оскільки стан матеріально-технічного оснащення не зазнав істотного поліпшення, а рівень оплати праці працівників системи екстреної медичної допомоги взагалі знизився. Крім того, 60—70 відсотків санітарного транспорту та медичного обладнання, яким укомплектована система ЕМД, застарілі та підлягають заміні. Постійне недофінансування галузі охорони здоров’я призвело до значного дефіциту кадрів у службі та їх відтоку, особливо водіїв, змушує в першу чергу скорочувати видатки на виплату заробітної плати, скасовувати доплати та надбавки без фактичної зміни істотних умов праці тощо.
Під час першого пленарного засідання депутати затвердили керівників низки комунальних закладів обласної ради, які пройшли відбір на конкурсній комісії, а також проголосували за внесення змін до статутів низки комунальних закладів та за реорганізацію деяких із них.
Депутати проголосували за Програму розвитку архівної справи в Рівненській області на 2019—2023 роки, яка покликана створити належні умови для зберігання, збільшення та використання інформації документів Національного архівного фонду, забезпечення надійної охорони приміщень Державного архіву Рівненської області, забезпечення подальшого розвитку архівної справи на Рівненщині. Державний архів Рівненської області здійснює управління архівною справою і діловодством в області, є документальною базою з історії краю. В одинадцяти архівосховищах установи зберігається 1 мільйон 114 тисяч 604 документи. Тим часом матеріально-технічна база державного архіву області не відповідає сучасним стандартам і потребам (приміщенням необхідні реконструкція та ремонт), внаслідок чого реальною стала загроза втрати частини Національного архівного фонду. Умови зберігання архівних документів (немає системи кондиціювання і забезпечення температурно-вологісного режиму) не відповідають чинним нормам і потребують додаткового фінансування. Тож прийнята Програма розвитку архівної справи передбачає низку заходів, щоб усі ці прогалини усунути.
Присутність представників колективу комунального закладу «Міжнародний аеропорт «Рівне» нагадала депутатам про складну економічну ситуацію підприємства: лише борг з зарплати сягає 1,7 мільйона гривень (через це працівники не можуть подавати документи на оформлення субсидій, отримувати лікарняні тощо), накопичилася заборгованість перед Пенсійним фондом, аеропорт не в змозі платити єдиного соціального внеску. Водночас районне відділення державної виконавчої служби має виконавче провадження щодо підприємства на 12 мільйонів гривень за всіма видами заборгованості. Поліпшити фінансову ситуацію аеропорту могли б перевезення. Однак на пропозиції від авіакомпаній щодо організації польотів підприємство змушене відмовляти, адже досі — майже через рік після ремонту — не здана в експлуатацію руліжна доріжка. Це актуальне питання розглядалося напередодні сесії на постійній комісії облради з економічних питань та комунальної власності. Одразу два питання щодо аеропорту внесено до порядку денного двадцять третьої сесії обласної ради. Депутати перенесли обговорення цього питання на наступне пленарне засідання 14 грудня, однак вислухали аргументи й думку колективу.
Чимало підприємств Рівненщини сподіваються, що Кабмін відреагує на звернення Рівненської обласної ради щодо збереження функціонування залізничних станцій Малинськ, Остки, Дубровиця, Удрицьк, Антонівка, Смига, Рудня-Почаївська, Озеряни, Острог для виконання вантажних операцій та забезпечення підприємств області рухомим складом (напіввагонами). Адже «Укрзалізниця» ініціює закриття згаданих станцій для вантажних операцій у зв’язку із їх збитковістю. Депутати не погоджуються з цим і пояснюють таку «збитковість» тим, що залізниця не подає для завантаження достатньої кількості напіввагонів.
У зверненні до уряду депутати наводять такі факти. Скажімо, послугами залізничної станції Малинськ регулярно користуються державне підприємство «Березнівське лісове господарство», товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп», «Транс-Грейн», «ТК Лібрейл». За останній рік залізниця значно зменшила подачу вагонів для цих підприємств. Протягом січня—жовтня 2018 року замовлено під завантаження 983 вагони, а залізниця надала лише 460 (47 відсотків до потреби). Така ситуація призвела до невиконання підприємствами умов укладених договорів та значних збитків, незважаючи на наявний договір з ПАТ «Укрзалізниця» про надання послуг.
Одним із найбільших вантажовідправників по залізничній станції Остки є ДП «Остківське лісове господарство». Станом на 1 листопада замовлено під завантаження 1011 вагонів — залізницею надано лише 384 (38 відсотків до потреби).

Рівне.