У загальнодержавні засіки аграрії засипали понад 69,7 мільйона тонн зернових — це найщедріший врожай за роки незалежності. Найбільшими намолотами відзначилися хлібороби Полтавщини — майже 6,4 млн тонн.

На Вінниччині також зібрали понад 6 млн тонн, Черкащині — 4,8 млн, Одещині та Чернігівщині — 4,35 млн, Сумщині та Хмельниччині — 4,1 млн, Київщині — 3,9 млн, Харківщині — 3,8 млн, Кіровоградщині — 3,7 млн, Дніпропетровщині — 3,5 млн, Миколаївщині — 2,8 млн, Тернопільщині — 2,7 млн, Херсонщині — 2,3 млн, Запоріжжі — 2,25 млн тонн.

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА
(з архіву «Голосу України).

 

Королівські досягнення

Середньою врожайністю зернові також порадували. Найвища на Черкащині — 72,8 ц/га, Хмельниччині — 71,6 ц, Вінниччині — 71,1 ц, Київщині — 68,6 ц, Сумщині — 67 ц, Полтавщині — 66,2 ц, Чернігівщині — 64,3 ц/га.
Але й у цій діжці з медом не без ложки дьогтю. Зерновий рекорд відбувся завдяки кукурудзі. Качаниста вродила цьогоріч — як ніколи. І рекордний показник у 34,5 млн тонн взимку може зрости, адже чимало кукурудзи ще в полі. Врожайність також достойна того, щоб про неї згадати. На круг у середньому качанистої зібрали 77,2 центнера з гектара, тоді як у 2017-му було 54. Ложка дьогтю у тому, що основної хлібної культури, пшениці, засипали у засіки менше, ніж торік — 25,1 млн тонн, ячменю — 7,5 млн. Хоча, зазвичай, сумарно пшениця і ячмінь давали більш як половину зернового валу.

Продовжуємо штурмувати зарубіжні ринки сировиною

Та все-таки споживачам не варто непокоїтися можливим дефіцитом головного інгредієнта для випічки паляниць і батонів. Для внутрішніх потреб зібраної пшениці вистачить з лишком. Обсяги її продовольчої переробки не зростають. Через відносно високу ціну використання пшениці та ячменю на корм також зменшується. Тож більшість вирощеного, як і минулого сезону, трейдери вивезуть за кордон. Наша країна за експортом рослинної продукції продовжує утримувати лідируючі позиції. Навіть в умовах дефіциту вагонів і локомотивів з липня ми реалізували на зовнішні ринки 19,1 млн тонн зернових. Зокрема, 9,5 млн тонн пшениці, 3 млн тонн ячменю і 6,2 млн тонн кукурудзи, повідомляє «Украгроконсалт». А прогнози мають потішити амбіції трейдерів: до кінця маркетингового року лише кукурудзи за межі держави планується продати 27 мільйонів тонн. Звісно, це добрий заробіток не тільки для торговців, а й для держбюджету, до якого спрямовуються чималі податки. Агропром з усіх вітчизняних галузей — чи не найбільший постачальник валютних надходжень до держави.
Та попри увесь цей оптимізм Україна продовжує залишатися для зарубіжжя джерелом сировини. Тобто активно вивозимо ту саму кукурудзу, якою за кордоном відгодовують свійських тварин, а м’ясо продають нам. Як повідомляє асоціація «Свинарі України», до кінця року імпорт свинини на внутрішній ринок може сягнути також рекордних 30 тисяч тонн. Поголів’я корів і свиней продовжує скорочуватися. Тож запитання: «Чому в Китаї відгодовувати свиней на завезених за тисячі кілометрів кормах вигідно, а Україні на власних — збитково?» — залишається відкритим.

Галина КВІТКА.

ТИМ ЧАСОМ

Жнива в Україні ніяк не можуть завершитися. І хоча більша частина зерна вже в коморі, на 100 тис. га посіяна навесні кукурудза продовжує «зростати» у полі. Але ті 2 відсотки снігової королеви ланів щодо загального валу вже погоди не зроблять. Частина її так і залишиться стирчати у заметах, на радість місцевих селян, які й узимку матимуть змогу підгодовувати покинутою качанистою свійську худобу. Частину агропідприємства таки зберуть. Деінде у господарствах вбачають таку тактику доцільною: можна уникнути додаткових витрат, зекономити на досушуванні вологого збіжжя та його зберіганні.

ДО РЕЧІ

Є куди рости

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов (на знімку) прокоментував нинішні врожайні здобутки нашої держави під час II щорічного Українського форуму агробізнесу, що відбувся нещодавно у Києві:
«Таких результатів Україна ще не мала. Однак, аби підкреслити наші перспективи, хочу сказати, що у США кукурудзи з гектара збирають 11—12 тонн. Ми ще не реалізували весь свій потенціал. Україна може вдвічі збільшити урожайність зернових».