Минулий пленарний тиждень був непростий і напружений, як і більшість з пленарних тижнів, водночас результативний. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій в інтерв’ю телеканалу «РАДА». За його словами, ухвалено 11 законів у цілому, два прийнято за основу, підтримано одну постанову і один законопроект відправили на повторне перше читання.

Пріоритети — питання нацбезпеки та оборони

Голова парламенту підкреслив, що порядок денний був великою мірою обумовлений подіями в Україні й тематичними датами. «Це і Всесвітній день захисту осіб з інвалідністю, і День Збройних Сил України, тому ключовими були відповідні законопроекти. Зокрема, у вівторок було ухвалено ряд законопроектів, що захищають людей з інвалідністю», — сказав А. Парубій.
У середу, відзначив Голова Верховної Ради, ухвалено дуже важливе рішення про визнання Лимано-Куяльницького заповідника в Одеській області Національним (Закон про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення    (№ 8502). «Це питання дуже актуальне, оскільки з’являлися факти масової забудови, і було важливо захистити заповідник. Ухвалене рішення дає державі можливість регулювати управління заповідником», — зазначив А. Парубій.
Четвер був приурочений законопроектам щодо безпеки і оборони України, саме у День Збройних Сил України. «Це важливо і символічно, особливо у той час, коли оголошено воєнний стан у десяти областях України», — сказав Голова парламенту.
Окремо Голова Верховної Ради підкреслив значення ухвалення закону про протимінну діяльність   (№ 9080-1). Цей документ готували понад рік, було створено робочу групу — визначалося, хто має координувати протимінну діяльність. «І після консультацій було прийнято рішення про створення Центру протимінної діяльності, як органу центральної влади, щоб, власне, цей центр координував всю діяльність з розмінування і території України, і, звичайно, прифронтові території», — уточнив А. Парубій.
Це питання, за його словами, «відкриває шлях до збільшення ефективності розмінування тих земель, де ще донедавна ступала нога агресора, і де були заміновані величезні території, величезні площі». «Тут не можуть ні садити, ні випасати тварин, і ці землі на сьогодні недоступні для місцевого самоврядування. Збільшення ефективності по цьому напрямку дозволить повертати місцевим громадам розміновані землі після важких ознак і результатів агресії», — сказав Голова парламенту і повідомив, що закон вже підписаний.
Голова Верховної Ради підкреслив, що рішення про створення Центру протимінної діяльності розблоковує надання Україні дуже значних міжнародних коштів для того, щоб ми зробили розмінування більш ефективним. «Але також це надає можливість залучити дуже великі кошти наших міжнародних партнерів», — зазначив А. Парубій і поінформував, що «керівництво Японії і Британії висловило впевненість та готовність фінансувати розмінування в Україні».
Андрій Парубій також відзначив важливість закону про прилеглу зону   (№ 8361): «Цей закон особливо важливий зараз, коли в десяти областях введено воєнний стан. Він передбачає, регулює та встановлює статус і правовий режим використання Збройних Сил України у випадку вторгнення, перетинання нашого морського кордону і взаємодії наших сил оборони, морських катерів та кораблів. І, власне, це дає правові підстави для використання відбиття збройної агресії противника для українського сектору оборони».

Спадкоємність поколінь

Символічним, відзначив А. Парубій, на цьому пленарному тижні було те, що у День Збройних Сил України було внесено зміни до закону про статус учасників бойових дій, в якому передбачено надання такого статусу бійцям Української Повстанської Армії, УПА Тараса Бульби-Боровця, Поліської Січі, ОУН. «Тобто фактично на законодавчому рівні прирівняли героїв, які воювали за українську незалежність під час Другої світової війни, до сучасних воїнів АТО, до сучасних учасників бойових дій», — наголосив він.
За словами Голови Верховної Ради, «це дуже символічний акт, адже і сьогоднішня українська державність, і наша боротьба за незалежність є наслідком боротьби наших попередників, які зі зброєю в руках ставали на боротьбу за Україну». «І хоча їм не вдалося тоді вибороти і здобути Українську державу, але їхня боротьба та їхній подвиг став прикладом для сьогоднішнього покоління. І тому багато з тих, хто є на передовій, мають червоно-чорні прапори і вважають себе спадкоємцями боротьби, яку вели і УНР, і УПА», — наголосив А. Парубій.
Тому цей закон, на думку Голови парламенту, має важливе і символічне значення. «І не тільки із соціальних пільг, які будуть надані тим, хто ще залишився живим, але в першу чергу — підвищення статусу учасників бойових дій в боротьбі за Україну. Цей закон показав спадкоємність боротьби УПА і сьогоднішньої боротьби наших бійців на передовій проти російської агресії. Десятиліття минають, а ворог залишається той самий і боротьба така ж сама — за Незалежність України», — проголосив А. Парубій.

Завершується формування спільного військового підрозділу — Україна — Польща — Литва

Глава парламенту окрему увагу приділив ухваленим міжнародним угодам. «Важливими є також безпекові міжнародні угоди, — сказав він. — Це передусім Закон про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (№ 0206). Це об’єднало залу, і фактично ми почали процес розірвання цього Договору».
Не менш важливою, за словами А. Парубія, була і ратифікація щодо продовження роботи Комісії «по великому факту трагедії, який відбувся на окупованих територіях України — збиття малайзійського літака»: «Ратифікація дає можливість продовжити роботу Комісії з вивчення цього злочину. Вже всі міжнародні експерти чітко визначили, що літак був збитий російською зброєю та російськими військовими. І власне, Угодою з Нідерландами ми продовжили роботу Комісії до її завершення, до 2019 року», — поінформував Голова Верховної Ради.
Дуже важливою також була підтримка парламентом ратифікації Угоди між Україною, Польщею, Литвою, якою фактично завершується формування спільного військового підрозділу — Україна — Польща — Литва. Бригаді присвоєно ім’я гетьмана Костянтина Острозького. «Це ідея, яка виникла на Міжпарламентській асамблеї Україна — Польща — Литва і була проголошена Україною, тому дуже приємно, що і Польща, і Литва цю ініціативу підтримали. І князь Острозький, який керував об’єднаними військами під час легендарної битви під Оршею, де розбили московські війська, — князь, який є однаково славним і в Литві, і в Україні, і в Польщі, але водночас є українським князем і гетьманом, — відзначив Голова парламенту. — Саме тому його іменем і названо польсько-українсько-литовську бригаду, що є теж дуже важливо і символічно».
За словами А. Парубія, такі дії нагадують нам про нашу історію, коли три народи: і Польща, і Литва, і Україна — спільно відбивали напади московських військ. «І фактично цей акт нагадує ту історичну епоху і епоху нашої спільної перемоги», — наголосив Голова Верховної Ради України.

За повідомленнями прес-служби апарату Верховної Ради України.
Фото Андрія СТЕПАНЕНКА.