У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відзначили 150-річчя з дня заснування товариства «Просвіта».

На перших зборах товариства 8 грудня 1868 року його головою було обрано відомого громадсько-політичного діяча Галичини професора Анатолія Вахнянина. Сприяючи культурному, освітньому та духовному розвитку українського народу товариство засновувало школи, видавало та розповсюджувало книжки, відкривало бібліотеки-читальні та проводило ярмарки української книги.
У 1939 році «Просвіта» мала три тисячі бібліотек з книжковим фондом 700 тисяч видань, понад три тисячі читалень. З приходом більшовицької влади багатьох членів «Просвіти» заарештували, а культурні осередки закрили.
У 1988 році товариство «Просвіта» відновило свою діяльність і нині має осередки у кожній області України.
8 грудня громадськість поклала квіти до пам’ятників «Просвіти» та Тарасу Шевченку, а в Львівському національному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулися урочистості, в яких взяв участь і Президент України Петро Порошенко.
Він, зокрема, наголосив: дата створення і назва товариства «Просвіта» назавжди вписані в історію державотворення, бо та подія означала створення нашої національної домівки поверх наших тогочасних кордонів, коли наша Вітчизна була ще поділена між різними імперіями. Діячі «Просвіти» піднялися над імперськими кордонами і побачили єдиний український народ зі своїм історичним корінням, власною мовою, оригінальними культурними традиціями.
Єдність українського народу від Карпат по Кубань та його окремішність від народів польського і російського — кредо діячів «Просвіти», яке сформулював на її перших зборах Анатолій Вахнянин.
«Просвітяни» — тисячі й тисячі учителів, панотців, студентів, лікарів, підприємців, службовців дали нам приклад того, що не слова, а віра та тяжка праця творять націю та державу. З діяльністю товариства пов’язали себе і видатні українці: Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, Юрій Федькович.
Завдяки зусиллям товариства зводилося на ноги українське громадянське суспільство, народжувалася сучасна нація. Засновувалися різноманітні спілки та рухи, масово відкривалися бібліотеки, школи та публічні читальні, друкувалися книги та підручники. Було започатковано діяльність народного театру, музеїв та друкарень.
«Не вкладається в голові, як же сталося, що вже в незалежній Україні українській мові пробиватися крізь вікові шари тотальної русифікації випало так важко? 23 роки ми не могли знайти шляхи, які б підтримували, забезпечували розвиток і захищали українську мову. Як в незалежній Україні міг бути ухвалений закон в одному логічному ряду із Валуєвським циркуляром та Емським едиктом? Природно, що Конституційний Суд скасував той закон від 2012 року», — наголосив Петро Порошенко.
Глава держави зауважив, що стратегічний для України Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» має бути позбавлений будь-якої кон’юнктури. Закон про українську мову має бути на віки, на століття, на покоління українців. Цей закон має бути узгоджений з європейськими моделями мовної політики з огляду на наше майбутнє членство в Євросоюзі.

Львів.