У Верховній Раді відбувся дводенний семінар-тренінг на тему «Верховенство права в нормопроектувальній діяльності апарату Верховної Ради України», організований парламентським Комітетом з питань Регламенту та організації роботи у співпраці з Офісом Ради Європи в Україні, у рамках реалізації проекту «Підтримка конституційних і правових реформ, конституційне правосуддя та надання допомоги Верховній Раді у проведенні реформ, спрямованих на підвищення її ефективності».
Учасники заходу обговорили проблеми розуміння верховенства права як однієї з найважливіших демократичних цінностей, дотримання прав людини та людської гідності, рівності перед законом, недискримінації тощо.
У другий день семінару працівники парламентського апарату заслухали лекцію «Принцип юридичної визначеності та його основні вимоги», з якою виступив кандидат юридичних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», експерт Центру дослідження проблем верховенства права Олексій Цельєв. Він окреслив три основні принципи верховенства права — юридична визначеність законів та інших нормативних актів, послідовне і несуперечливе застосування закону, юридична визначеність у судовій практиці.
«Правові акти повинні бути заздалегідь оприлюднені, діяти на майбутнє, повинні бути укладені у зрозумілий спосіб, правові приписи протягом певного періоду повинні бути незмінними, — зазначив О. Цельєв. — Нормативні акти повинні бути сталими та послідовними. Зміни правових приписів повинні бути обґрунтованими, а для змінених правовідносин повинен надаватись час до вступу їх у дію, а також повинні бути ясними, зрозумілими, точними, чіткими, несуперечливими».
Європейський суд з прав людини ще сорок років тому дійшов такого висновку: не можна визнавати законом припис, який не дає зрозуміти наслідки певних дій, зауважив промовець. Окрім того, принцип верховенства права передбачає, що закони не повинні мати зворотну силу (це стаття 58 Конституції України), передбачати правомірні очікування, в них мають бути закріплені права (в першу чергу права людини). Лектор розповів, що Конституційний Суд України розглядав десятки справ, які стосуються тлумачення статті 58 Конституції, однак деякі з судових висновків мають досить суперечливий характер. Зокрема — щодо двох строків президентства Леоніда Кучми, щодо застосування даної конституційної норми до юридичних осіб. Є і приклади з судової практики, коли позбавляли штрафних санкцій за неправильне подання податкової звітності до фіскальних органів через те, що підприємець не мав змоги своєчасно ознайомитися зі змінами у законодавстві.
Учасники семінару окремо обговорили, які заходи може застосовувати влада щодо обмеження прав людини.
Лектор-тренер Володимир Венгер, кандидат юридичних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», виконавчий директор Центру дослідження проблем верховенства права виступив на тему «Рівність перед законом і недискримінація як вимога верховенства права». Він, зокрема, окреслив поняття та основні вимоги принципу рівності та недискримінації, реалізацію даного принципу в законотворчій діяльності Верховної Ради, проблеми рівного доступу до суду як складової принципу рівності.
За підсумками дискусії схвалено рекомендації щодо цієї проблематики.
