Чи готова система охорони здоров’я до роботи та міжвідомчої взаємодії в умовах воєнного стану? Це з’ясовували учасники однойменного круглого столу, що відбувся в Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я.
Готовність діяти в екстрених умовах — це врятовані життя людей, наголосила голова комітету Ольга Богомолець (на знімку), відкриваючи засідання.
Вона розповіла про свій нещодавній досвід спостереження за військовими навчаннями, які тривали в ізраїльському медичному центрі «Галілея», розташованому на кордоні з Ліваном. О. Богомолець наголосила, що такі навчання проводять щороку в кожному медичному закладі для всього медичного персоналу і кожен їхній учасник має чіткі завдання та інструкції на випадок бомбардування, надзвичайних ситуацій, великого напливу поранених тощо. Навчання, за словами голови комітету, відбуваються під гаслом: «Підготувати лікарів до найгіршого, щоб надати допомогу якнайкраще». Та чи готові наші медичні заклади до такої злагодженої роботи, поцікавилася вона і відповіла: очевидно, що ні. Проте висловила впевненість, що докорінно змінити ситуацію можна доклавши певні зусилля.
У свою чергу президент Національної академії медичних наук України академік Віталій Цимбалюк розповів про роботу академії в умовах російської збройної агресії, яка триває вже понад чотири роки.
Так, фахівцями академії було проконсультовано і проліковано понад 70 хворих із Луганської та Донецької областей та понад 12 тисяч учасників АТО. 690 постраждалих пройшли медико-психологічну реабілітацію.
Після введення воєнного стану в десяти областях, зауважив В. Цимбалюк, наукові установи, які мають клініки, готові розгорнути до 1000 ліжок. «Уже проведено всю необхідну роботу — створено запас медикаментів, інструментарію, препаратів крові», — сказав він. Проте в умовах фінансування 25 відсотків від потреби великий запас створити не вдасться, зауважив президент НАМН.
Про готовність системи охорони здоров’я військовослужбовців до роботи в умовах воєнного стану розповів перший заступник начальника Головного військово-медичного управління, полковник медичної служби Андрій Галушка.
За його словами, визначені заклади охорони здоров’я та державні установи НАМН, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (висококваліфікованої) медичної допомоги військовослужбовцям, нині проводять підготовку резерву профільних ліжок для прийому поранених (хворих) військовослужбовців, створюють запас лікарських засобів, донорської крові та її препаратів тощо.
Водночас він торкнувся і низки проблем, це, зокрема, недостатня кількість особового складу для виконання завдань у разі широкого розгортання агресії, а також невирішеність питання щеплення військовослужбовців від найнебезпечніших захворювань. Раніше це було передбачено таємним наказом МОЗ, але нині його скасовано, повідомив полковник.
Тож, за словами Ольги Богомолець, необхідно дати доручення Кабінету Міністрів розробити порядок вакцинації особового складу на заміну скасованого документа.
Учасники круглого столу обговорили також питання підготовки медичних працівників, які могли б надавати допомогу в умовах воєнних дій та формування відповідного резерву фахівців.
О. Богомолець зазначила, що комітет звернеться до коледжів щодо відкриття необхідних спеціальностей, а також до Міноборони і Міносвіти стосовно розробки відповідних програм.
На засіданні круглого столу виступили також представники областей, у яких запроваджено воєнний стан.
За підсумками обговорення було напрацьовано низку пропозицій для органів виконавчої влади щодо підвищення готовності системи охорони здоров’я до роботи та міжвідомчої взаємодії в умовах воєнного стану.
Дослівно
Президент Національної академії медичних наук України академік Віталій Цимбалюк позитивно оцінив введення воєнного стану, оскільки за кордоном, в тому числі завдяки російській пропаганді, події на сході України досі сприймали як внутрішній громадянський конфлікт. Крім того, воєнний стан дозволить мобілізувати ресурси і підготуватися до можливого загострення ситуації.
