«Побудова сильної економіки передбачає запровадження рівних можливостей і правил, в тому числі завдяки використанню електронних сервісів, які мінімізують або повністю виключають втручання чиновників», — сказав під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів прем’єр Володимир Гройсман та запропонував проаналізувати роботу наявних майданчиків електронних послуг, а також обговорити поширення механізмів електронних аукціонів на сферу отримання ліцензій з розробки надр та продажу земельних і лісових ресурсів.
«Нині ми говоримо про електронні аукціони на використання надр. Геоінформація завжди була закрита, був такий собі закритий клуб. Та якби вони хоч видавали дозволи і видобували, а так видавали і стримували видобуток. Уважаю, що це була диверсія проти держави», — сказав глава уряду та повідомив, що революційна система торгів на право надрокористування запрацює з 1 січня 2019 року.
За словами т.в.о. голови Державної служби геології та надр Олега Кирилюка, єдиним критерієм перемоги в торгах буде ціна лоту. «Використання платформи ProZorro для надання надр у користування має низку очевидних переваг порівняно з аукціонами з молотком. Торги будуть анонімними, а процедура погодження значно спрощена. Їхнє проведення передбачає три раунди, а пріоритет матиме той, хто запропонує найвищу ціну в попередньому раунді», — повідомив він та додав, що в разі відмови переможця здійснити платіж за право надрокористування, воно перейде до другої за величиною пропозиції. Загалом у 2019 році на торги планується виставити до 40 нафтогазових ділянок та десятки ділянок з іншими видами надр.
Також пропоновані умови конкурсу мають припинити практику існування так званих «сплячих ліцензій», коли компанії отримували спецдозволи на розробку надр, але потім багато років взагалі нічого на них не робили. «Той, хто заплатив за доступ до надр, розумітиме, що йому треба швидко їх розробляти та швидко видобувати, щоб повертати інвестиції», — зауважив глава уряду та за-кликав виставити на торги максимальну кількість ділянок.
Голова Держгеокадастру Максим Мартинюк у свою чергу повідомив, що сьогодні в світі налічується тільки три земельні кадастри, які працюють з блокчейном, і один із них — український. «Ми продовжуємо ще більше інтегрувати систему блокчейну в кадастр, що забезпечить надзвичайно високий ступінь захисту даних», — сказав він та поінформував, що ще однією втіленою новацією є з’єднання даних земельного кадастру з даними Держреєстру речових прав на нерухоме майно, що фактично дає можливість зупинити земельне рейдерство.
Відповідаючи на запитання прем’єра, як нині продаються лісові ресурси, М. Мартинюк повідомив, що це мало врегульовуватися відповідним наказом, однак після його скасування в судовому порядку продажі й далі здійснюються через біржі. Ураховуючи це, прем’єр доручив до кінця цього року розробити механізм прозорих аукціонів із продажу лісу, адже, окрім імовірного збільшення його вартості, це також дасть змогу боротися з контрабандним експортом деревини.