18 грудня у Верховній Раді України відбудеться показ документального фільму «Крихка свобода».
Картину вже подивилися глядачі з Києва, Дніпра, Слов’янська, Краматорська, Сєверодонецька, Черкас. Її немає у вільному доступі, адже стрічку подали на участь до конкурсних програм низки міжнародних фестивалів, і за їх умовами не можна робити попередні телевізійні покази. В Інтернеті є лише хвилинний тізер «Крихкої свободи», який інформаційно анонсує: «П’ять історій звичайних українців на тлі докорінних змін нашого суспільства. У вирі військового вторгнення»...
Проте цей документальний проект — зріз нашої новітньої історії, історії людської гідності на тлі гібридних викликів сьогодення та російської агресії. Не абстрактної, а конкретної і конкретизованої в певному місці — підвали будівлі колишньої Луганської ОДА, у визначений час — 2014—2015 роки, стосовно наших реальних співвітчизників — жінок і чоловіків, які за свою не-змінну проукраїнську позицію потрапили в полон «уряду ЛНР».
Про перебування в казематах проросійського квазіутворення, про насильство і біль, про нескореність і переосмислення, про лугандонський андеграунд режисер Костянтин Кляцкін (об’єднання Вавилон’13, студія DocNoteFilms) зняв короткометражний фільм на основі задокументованих працівниками Східноукраїнського центру громадських ініціатив інтерв’ю з людьми, які пройшли пекло полону.
На екрані п’ять колишніх полонених діляться з глядачем особистими історіями — від Революції Гідності до окупації Криму та східних регіонів України. Ці історії віддзеркалюють моторошну реальність сепаратизму та його наслідків. Показують камерність «русского мира» на конкретних квадратних метрах підвалу «уряду ЛНР».
— Герої нашого фільму у 2014-му, із самого початку російської агресії на сході країни, перебували у підвалах Луганської ОДА. Це певний символізм того, що було там. На всіх поверхах будівлі нібито працювала сепаратист-ська влада, а в підвалах у той час відбувалося кричуще свавілля... — розповідає «Голосу України» продюсер студії DocNoteFilms Сергій Молярчук.
За словами співрозмовника, спочатку Східноукраїнський центр громадських ініціатив провів розслідування і зробив звіт «За ґратами «уряду ЛНР». Ця організація працювала з людьми, які побували в полоні сепаратистів у 2014—2015 роках і свідчили про це. Правнича моніторингова група виявила понад 160 місць в ОРДЛО, де незаконно утримують тисячі цивільних осіб.
— Згодом центр вийшов з ініціативою зробити документальний кінопроект, який базувався б, на тих свідченнях. І раніше нам, як документалістам, пропонували взятися за цю тему. Але ми не наважувалися не тільки з фінансових, а й здебільшого з морально-етичних причин, бо то є велика відповідальність. Цього разу вирішили спробувати, і разом із «громадською ініціативою», вважаю, нам це вдалося, — каже Сергій Молярчук.
Перший показ картини (до речі, вона титрована англійською) за сприянням правозахисної Гельсінської групи відбувся у Варшаві, де проходило засіданні ОБСЄ з прав людини.
— На якого глядача розрахована «Крихка свобода»?
— Звичайно, хотілося б, щоб нашу картину подивилися й ті, хто далекий від подій, що відбуваються на сході України. Насамперед нашим завданням було привернути увагу всього суспільства, всіх, хто дотичний до тієї теми, хто займається проблемами полонених, до ситуації, в якій опинилися громадяни України, котрі тим чи іншим чином були незаконно ув’язнені на окупованих територіях ОРДЛО. У правників нині постає чимало питань щодо статусу цивільних заручників. Бо із військовими полоненими більш менш усе зрозуміло. А ось із цивільним населенням набагато складніше.
До речі, з нами на покази фільму та зустрічі із глядачами їздять правники з Східноукраїнського центру громадських ініціатив, який є партнером нашого проекту, — пояснює продюсер DocNoteFilms.
— Що ви очікуєте від показу стрічки в парламенті?
— Цей показ відбудеться завдяки заступнику керівника апарату Верховної Ради України Миколі Шевчуку. За що ми дуже вдячні. Ще раз повторю, своєю документальною стрічкою ми хотіли привернути увагу до теми цивільних полонених, у тому числі і наших законодавців. Щоб на законодавчому рівні вирішити питання їхнього статусу, прийняти певні поправки до чинного законодавства у царині дотримання прав людини з огляду на гібридну війну, яку веде РФ на нашій території, — зазначає співрозмовник «Голосу України».
