Напередодні 70-річчя від дня заснування Херсонської області тут створюються передумови для піднесення економіки, а держава «влила» близько мільярда гривень в її соціальні об’єкти. У Херсонщини є все, щоб перетворитися на «туристичний рай» і процвітаючий регіон — головне, щоб цього хотіли самі люди, переконаний голова обласної державної адміністрації Микола Костяк. До уваги читачів — інтерв’ю з «неювілейними» міркуваннями голови виконавчої влади Таврії.

Не кавунами єдиними

— Миколо Михайловичу, Херсонщина готується відзначити 70-річчя від дня створення області. Чи стала вона за цей час упізнаваною в Україні та світі, чи з’явилося в неї власне, неповторне «обличчя»?

— Так, але це відбулося лише недавно. Пам’ятається, як у недалекому 2010-му Херсонщині «вішали ярлики» депресивного дотаційного регіону, який у суспільній свідомості асоціювався хіба що з кавунами та помідорами. Однак за минулі роки дуже багато чого змінилося. Самі жителі нашої області, підприємці, захисники природи, місцеві громади чимало зробили для того, щоб у країні й світі про їхній рідний край довідалися як про справжню скарбницю природи, рай для зеленого туризму з узбережжями декількох морів і чудовими дніпровськими плавнями, цілющими грязями і лікарнями. Так, на території Херсонщини немає родовищ вугілля, нафти й золотих копалень. Але такі країни, як Мальта й Кіпр непогано живуть насамперед за рахунок туризму, і в нас теж є всі шанси підняти економіку саме за рахунок цієї перспективної галузі.

Власне, цей процес уже розпочався: за курортний сезон 2013 року надходження в бюджети всіх рівнів від туристичної діяльності вперше за всю епоху української незалежності становили 26,3 мільйона гривень — майже наполовину більше, ніж у 2012-му! А щодо відомості у світі, то вона вже є. Простий приклад: на торішній економічний форум у місті Нова Каховка зібралися гості із тридцяти країн — від Близького Сходу до США. Був також Надзвичайний і Повноважний Посол держави Кувейт Юсеф Хусейн Аль-Габанді, що приїхав вивчити досвід створення Міжнародної клініки відновного лікування на Арабатській стрілці. Цього року такий самий форум готуємо на базі Голопристанського району. Для задоволення великого «попиту» на інформацію про Херсонщину навіть створили новий сайт, де статті дублюються й англійською мовою.

В області вже працюють спільні підприємства з європейським ім’ям: досить згадати хоча б такі, як «Данон», «Віндкрафт», «Дунапак», нині заходить литовська фірма «Арві», що реалізує великий міжрегіональний проект у сфері птахівництва й утилізації відходів біологічного походження. Є чимало проектів у галузі використання енергії сонця і вітру. Я впевнений: другій молодості Херсонщини — бути! Але зазначу, що економічне піднесення не відбудеться без піднесення суспільної та ділової активності земляків. Влада не повинна вказувати їм, що і як робити, куди спрямовувати свої зусилля — вони самі можуть вибирати, що потрібніше для місцевих громад.

«Суть має відповідати назві»

— Відкрийте секрет: як Херсонщина святкуватиме свій ювілей?

— Звичайно, не обійдеться без грандіозного гала-концерту з тисячами глядачів. Втім, наша мета лише до його організації не зводиться — хочемо, щоб святкування 70-річчя від дня створення Херсонської області ознаменувалося корисними справами в кожному селі, селищі й місті, починаючи від створення хоча б нових спортмайданчиків. Але й це ще далеко не все. З ініціативи обласної ради засновано медаль «За заслуги перед Херсонщиною» (її зразок уже розроблено нашими геральдистами). Ця висока нагорода — тільки для людей, які зробили величезний вклад у розвиток краю й стали часткою його історії. Це буде не лише почесна відзнака. А й премія — її плануємо присуджувати щорічно. Національний банк України, зі свого боку, розробляє й пам’ятну монету, присвячену ювілею області. Готується книга про нашу область двома мовами, випускаємо семисерійний фільм на цю тему.

— Кажуть, на мешканців Херсона також чекає приємний сюрприз у вигляді нового пам’ятника...

— Зізнаюся — це моя особиста ідея. За будинком обласної ради й облдержадміністрації, неподалік від загальноосвітньої школи №28, що носить ім’я поета Олександра Пушкіна, є зелений куточок. Він іменується Пушкінським сквером, але залишається абсолютно «безликим» і недостатньо доглянутим. Попросили міську владу закріпити його за нами, знайшли спонсорів для благоустрою. Наступний крок — пам’ятник поетові, якому в молодості доводилося відвідувати Херсон, а його прадід Ганнібал був засновником укріплення Олександр-Шанц, на місці якого потім виросло місто. Однак пам’ятників Олександрові Сергійовичу у світі майже півтисячі, а майбутню скульптуру хочеться бачити неповторною. Її ескізи вже представили не тільки херсонські скульптори, а й дійсний член Російської академії мистецтв, лауреат Державної премії СРСР Олександр Бурганов. Поки що вирішуємо, кому довірити виконання замовлення, але з упевненістю можна сказати: уже в день святкування ювілею Херсонщини, 30 березня нинішнього року, херсонці зможуть побачити в Пушкінському парку фігуру поета, що сидить на лавочці біля фонтана у вигляді розгорнутої книги й пера, з кінчика якого замість чорнила біжить вода. Але й це лише перший етап. До дня народження поета, 6 червня (до слова, це ще й День журналіста), парк буде повністю «облагороджений» — встановлено нові ліхтарі в стародавньому стилі, посаджено нові кущі й дерева декоративних порід. Навіть трансформаторна будка — й та на радість дітям перетвориться на «виставку» барвистих малюнків, що зображують героїв пушкінських казок. Ще раз підкреслю: перетворення скверу відбудеться не за бюджетні кошти, а за рахунок меценатів.

— На вашу думку, чого Херсонщині бракує, щоб стати справжнім «туристичним раєм»?

— Насамперед — у нас занадто короткий рекреаційний сезон. Щоб його «подовжити» хоча б на два місяці, потрібно будувати криті басейни, спеціалізовані санаторії з використанням тутешніх цілющих джерел, розширювати екскурсійну програму. Адже нам є що показати — візьмемо для прикладу хоча б найцікавіший заповідник Асканія-Нова. Відпочивальники не відмовляться подивитися найбагатшу колекцію тварин і птахів, але їм треба десь зупинитися, а готелю з гарним рівнем сервісу в однойменному селищі по сусідству просто немає.

Та що Асканія-Нова! У самому обласному центрі ми відродили комунальний аеропорт і продовжуємо вкладати гроші в його модернізацію, домовляючись із авіаоператорами про регулярні рейси до Києва, Москви, Стамбула. Але де зупинятимуться потенційні інвестори, котрі прилітають до нас? Адже в Херсоні досі немає жодного готелю, що відповідає чотирьом чи п’яти зіркам. Та й деякі «тризіркові» такі занедбані, що туди селитися ніхто не хоче. Щоправда, у бізнесменів є плани відновити готель «Київ» у діловому центрі, де сьогодні розташовано банківський офіс. Відкриття відродженого готелю класу «три зірки плюс» має відбутися вже нинішнього року. Щоправда, «затик» не лише з готелями. Херсону банально не вистачає місць, куди ввечері могли б піти городяни й гості міста. Є нові торговельно-розважальні центри, два театри й Палац молоді на утриманні облради — і все.

Я маю намір якось навідатися на сесію міської ради і запитати у депутатів: коли на місці приватизованих руїн, відгороджених колючим дротом в очікуванні перепродажу, з’являться нові кінотеатри? Прошу зазначити, що держава за останні роки «влила» в міську інфраструктуру близько мільярда гривень. На ці гроші побудовано такі найсучасніші медичні установи, як Центр серця, офтальмологічний центр, створюється перинатальний центр, будується мостовий перехід — один з комерційних банків навіть кредитував будівництво під гарантії Кабміну України. Час і міській владі виявити більше активності в роботі над наданням обласному центру європейського вигляду. Ми йменуємо Херсон столицею Таврійського краю, але суть повинна відповідати назві!

«Венеції до Херсонщини далеко»

— За Союзу Херсонщину з повагою величали всеукраїнською житницею. Чи можна сподіватися, що в найближчій перспективі область поверне собі цю славу?

— Ви поставили мені те саме запитання, що колись пролунало від Прем’єр-міністра Миколи Азарова на засіданні Кабміну. І відповім так само: так, ми нині не збираємо 2,5—3 мільйони тонн зерна — дещо менше. Однак водночас нині урожаї овочів і фруктів за рахунок впровадження краплинного зрошення та інших сучасних технологій перевалили за два мільйони тонн, тоді як за часів СРСР вони не перевищували 470 тисяч тонн. За цим показником регіон уже три роки утримує лідерство в національному масштабі. Нехай Херсонщина й не всеукраїнська житниця, зате вона з повним правом претендує на «звання» головного всеукраїнського саду й городу. Причому цих успіхів наші селяни домоглися в дуже непростих умовах глобальних змін клімату, коли на п’ять років у середньому випадає три посушливих, один — більш-менш щедрий на опади, і лише один урожайний. Це помітив не я, а наш легендарний хлібороб з піввіковим досвідом, Герой України й двічі Герой Соцпраці Дмитро Моторний. Отож ще про врожаї: коли в 2011-му видався сприятливий рік, ми зібрали ті самі 2,5 мільйона тонн зерна, як за Союзу. На жаль, такі удачі сільгосппідприємствам Таврії нині випадають нечасто.

— Миколо Михайловичу, а є на Херсонщині куточок, де особисто ви можете побути наодинці із самим собою й душею відпочити?

— Я народився на Донеччині, у Тельманівському районі, і завжди відпочивав на березі Азова — у Маріуполі чи Бердянську. Але в містах із розвиненою промисловістю море, якщо чесно, бруднувате. А коли я вперше потрапив на Арабатську стрілку в Генічеському районі Херсонщини, це було для мене одкровенням: там Азовське море кришталевої чистоти! У травні, коли цвітуть приморські степи, я намагаюся викроїти десяток днів з відпустки, і з’їздити з онуками на Арабатку. Четвертий рік поспіль там відпочиваю. Ще в душі живе захват від дніпровських плавнів, що наповнені пташиними голосами, тихими протоками і дивовижно гарними озерами з білими ліліями. Коли спілкуюся з іноземними інвесторами, завжди кажу їм — приїздіть відпочивати в цю українську Венецію, тому що в справжній Венеції ви такої краси точно не побачите.

— Дякую за інтерв’ю.

Запитували Анатолій ЖУПИНА, головний редактор щотижневика «Новий день» (Херсон);

Сергій ЯНОВСЬКИЙ, власний кореспондент газети «Голос України».

Фото Сергія ЯНОВСЬКОГО.

Голова Херсонської ОДА Микола Костяк.